239/54/13- ц
2/239/94/2013
20 червня 2013 року Новогродівський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Пархоменко О.Ф.
при секретарі Комаровой Т.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Гребенюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП шахта "Росія" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди,
,
23.01.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ВП шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди, вказуючи на те, що рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 03.09.2012 року вона була поновлена на роботі на ВП шахта «Росія» з урахуванням її спеціальності та кваліфікації. Також з відповідача була стягнута середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 20.03.2012 року по 03.09.2012 року в сумі 16970,52грн. і судові витрати. Також було передбачено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягненні заробітної плати за один місяць. Про виконання рішення вона звернулася із заявою до директора шахти та до відділу ДВС. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30.11.2012 року рішення Новогродівського міського суду було змінено, її було поновлено на роботу на посаду директора будинку культури. Рішення суду до теперішнього часу не виконано, що підтверджено її неодноразовими заявами до відділу ДВС, де відкрили провадження по виконанню вищевказаного рішення суду. Вона вважає, що за весь час затримки її поновлення на роботі відповідач повинен сплатити їй середню заробітну плату, а саме з 03.09.2012 року до дня звернення до суду. В уточненні до позову від 01.04.2013 року позивач пояснює, що 28.01.2013 року її було поновлено на роботу та просить стягнути з відповідача їй середню заробітну плату, а саме з 03.09.2012 року до 28.01.2013 року, з розрахунку: 3065,16 (її середньомісячна заробітна плата) х 4 місяці + 149,52 грн.(її середньоденна заробітна плата) х 18 (робочі дні січня 2013 року) = 14952грн. Також вважає, що тривалим невиконанням рішення суду відповідач заподіяв їй моральну шкоду, яку вона оцінює 11470грн, яка розраховано з наступного: весь період затримки її поновлення на роботі з дня звільнення -20.03.2012 року по 28.01.2013 року складає 10 місяців і 7 днів, із розрахунку мінімальної заробітної плати в розмірі 1147 грн в місяць., а за 10 місяців складає 11470грн. Моральна шкода полягає в тому, що її права були грубо порушені, вона була вимушена самостійно шукати кошти для проживання, вимушена жити на пенсію своєї старої матері, що дуже її пригнічувало. Просить стягнути з відповідача ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі до 28.01.2013 року в розмірі 14952грн., а також 11470грн. у відшкодування моральної шкоди.
Позивачка та її представник в судовому засіданні повністю підтримали уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що заробітна плата позивачу вже виплачена в лютому 2013 року після надходження на адресу підприємства (23.01.2013 року) постанови про відкриття виконавчого провадження. Рішення Новогродівського міського суду від 03.09.2012 року не виконувалось, в зв»язку з його оскарженням до Апеляційного суду. Вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як позивачем не доведено сам факт спричинення їй моральної шкоди шахтою, та причинного зв»язку між стражданнями та втратами. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову у повному обсязі.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позову ОСОБА_1 до ВП шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка дійсно знаходилась в трудових відносинах з відповідачем, відповідно до наказу директора ВП шахти «Росія» ДП «Селидіввугілля» від 22.05.2000 року за №319/3, яким була прийнята на посаду директора Палацу культури ім.40 років Жовтня.
Згідно наказу адміністрації відповідача за №337к від 20.03.2012 року ( копія наказу в матеріалах справи) позивачка була звільнена від займаної посади з 20.03.2012 року по п.1 ст.40 КЗпП України, в зв»язку із скороченням штату, з виплатою одноразової допомоги в розмірі однієї середньомісячної заробітной плати.
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 03.09.2012 року вона була поновлена на роботі на ВП шахта «Росія» з урахуванням її спеціальності та кваліфікації. Також з відповідача була стягнута середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за період: з 20.03.2012 року по 03.09.2012 року в сумі 16970грн.52коп., з якої відрахувати отриману суму одноразової допомоги при звільненні. Також було передбачено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць. Рішення відповідачем було оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30.11.2012 року рішення Новогродівського міського суду було змінено в частині того, що ОСОБА_1 було поновлено на роботу на посаду директора будинку культури, в іншій частині залишено без змін.
Згідно постанов заступника начальника ДВС Селидівського міського управління юстиції Донецької області 17.01.2013 року були відкриті виконавчі провадження про поновлення позивачки на посаду директора будинку культури ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» та відкрито виконавче провадження про стягнення з ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 20.03.2012 року по 03.09.2012 року в сумі 16970,52грн., які були надіслані відповідачу 17.01.2013 року.
Згідно наказу відповідача за №116-к від 28.01.2013 року по виконанню рішення Новогродівського міського суду та Апеляційного суду Донецької області позивач ОСОБА_1 була поновлена на роботі з 20.03.2012 року, та їй виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16970,52грн. Позивачка цей факт не заперечує.
Згідно ст..14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України… Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.367 ЦПК України ч.1 п.2,п.4 суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Та згідно ст..319 ЦПК рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення. Тоді як відповідач, грубо порушуючи вказані норми закону, та не виконуючи вимоги рішень, як Новогродівського міського суду (в частині негайного виконання рішення), так і Апеляційного суду Донецької області від 30.11.2012 року, виніс наказ відносно позивача по виконанню вказаних рішень тільки 28.01.2013 року. До вказаного часу позивач не працювала, але при цьому неодноразово зверталася з заявами до відповідача з проханнями про працевлаштування, згідно судових рішень.
Згідно ст..236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглянув трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки.
Згідно довідки ВП шахта «Росія» від 30.08.2012 року середньомісячний заробіток позивачки складає 3065,15грн., середньоденна -149,52грн.
Час затримки відповідачем виконання рішення суду склав з 03.09.2012 року ( з дня винесення рішення Новогродівського міського суду про поновлення позивача на роботі ) по 28.01.2013 року ( дата поновлення позивачки на роботі), розрахунок середнього заробітку за час затримки: 3065,16 (середньомісячна заробітна плата позивача) х 4 місяці + 149,52 грн.(її середньоденна заробітна плата) х 18 (робочі дні січня 2013 року) = 14952грн.00коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 11470грн. суд вважає необґрунтованими, так як, у відповідності ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачка не довела суду у чому полягає спричинена їй моральна шкода, не надала підтверджуючих документів або інших доказів заподіяння цієї шкоди, а тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст.36,235,236 КЗпП України, ст.ст.10,14, 60, 212, 213, 215, 218, 319, 367, ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП шахта "Росія" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ВП "шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля" на користь ОСОБА_1 14952грн.00коп.(чотирнадцять тисяч дев»ятьсот п'ятдесят дві гривні) середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період: з 03.09.2012 року по 28.01.2013 року.
Стягнути з ВП "шахта "Росія" ДП "Селидіввугілля"- 229грн.40коп. судового збору на користь держави.
В іншій частині позову ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП шахта "Росія" про відшкодування моральної шкоди- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті.
Суддя: