Справа: № 2а-3881/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
30 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Ключковича В.Ю.
Федотова І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок виплат по одноразовій допомозі до 5 травня, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Головного Управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок виплат по одноразовій допомозі до 5 травня.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу разова грошова допомога виплачувалась у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №341 від 04.04.2011 року, і зазначений правовий акт не визнаний неконституційним чи протиправним, не скасований у встановленому законом порядку, а отже є чинним. Звідси, дії відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік позивачу є правомірними.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус та соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи щорічна разова грошова допомога виплачується у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Із матеріалів справи вбачається, що зазначена виплата у 2011 році здійснена відповідачем у розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Аналізуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві застосуванню підлягає частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабінету Міністрів України, якою істотно звужується обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» випливає, що під час визначення розміру разової грошової виплати до 5 травня, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
За наведених обставин, органи державної влади, до компетенції яких віднесено здійснення нарахування та виплати певній категорії громадян разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зобов'язані діяти в межах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 183-2, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року - скасувати та винести нове рішення.
Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в проведені перерахунку та виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2011 рік - протиправними.
Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати ОСОБА_3 щорічну разову грошової допомогу до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік, з урахуванням виплачених коштів
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_3 щорічну разову грошової допомогу до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік, з урахуванням виплачених коштів.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.