Справа: № 826/833/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І. М.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
03 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Маслія В. І., Файдюка В. В. Духно І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про скасування та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000581530, № 0000591530 від 23 жовтня 2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (код за ЄДРПОУ 35431993) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 737/1-15-30/35431993 від 03 жовтня 2012 року.
В ході перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» до складу ПДВ за липень 2012 року включені суми, що були отримані у зв'язку з поверненням об'єктів фінансового лізингу на загальну суму ПДВ 577 800, 14 грн.
За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» абзацу «а» пп. 14.1.191, п. 14.1. ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, ст. 198; п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, що призвело до безпідставно сформованого податкового кредиту за липень 2012 року на загальну суму 577800, 00 грн., до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 559503, 00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету по декларації з ПДВ за липень 2012 року в розмірі 18697, 00 грн.
ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» подано заперечення на акт перевірки № 737/1-15-30/35431993 від 03 жовтня 2012 року, за результатами розгляду якого, податковим органом висновки, викладені в акті перевірки № 737/1-15-30/35431993 від 03 жовтня 2012 року, залишено без змін.
23 жовтня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000581530 яким, згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, за порушення вимог абзацу «а» пп. 14.1.191, п. 14.1. ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, ст.198; п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 559 503, 00 грн. за липень 2012 року; № 0000591530, яким, згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України за порушення вимог абзацу «а» пп. 14.1.191, п. 14.1. ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, ст.198; п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 22871, 25 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 18297, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4574, 25 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» (Лізингодавець) та ТОВ «Кварталбуд» (Лізингоодержувач) укладено договори фінансового лізингу від 24 червня 2010 року № UA 12L-10-01, № UA 12L-10-02, від 14 липня 2010 року № UA 12L-10-06, від 03 серпня 2010 року № UA 12L-10-07, за умовами яких, Лізингодавець зобов'язується придбати у Продавця у власність Предмет Лізингу, зазначений у Додатку № 1 до цього Договору , і надати його Лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цих договорах і Загальних Умовах, з переходом права власності на Предмет Лізингу до Лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами.
На виконання умов зазначених Договорів фінансового лізингу, Позивач придбав чотири екскаватори Caterpillar (далі Об'єкти лізингу) у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цепелін Україна" та передав у жовтні 2010 року Об'єкти лізингу TOB «Кварталбуд» у фінансовий лізинг.
Оскільки, постачання Об'єктів лізингу відбулося в липні 2010 року, згідно з актами прийому-здачі, Позивач відніс цю операцію до податкових зобов'язань у липні 2010 року.
Згодом TOB «Кварталбуд» порушило свої зобов'язання за Договорами фінансового лізингу, допустивши прострочення сплати лізингових платежів, більш ніж на чотири місяці.
У зв'язку з цим, Позивач, керуючись статтею 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», розірвав Договори фінансового лізингу в односторонньому порядку, шляхом направлення відповідного повідомлення TOB «Кварталбуд» та вчинив виконавчі написи на Договорах фінансового лізингу.
На виконання зазначених виконавчих написів, органами виконавчої служби Об'єкти лізингу вартістю 3 466 800,82 грн., в т. ч., ПДВ - 577 800,14 грн., було вилучено у контрагента позивача та повернуто ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», що підтверджується актами державного виконавця від 24 липня 2012 року (а. с. 50-53). В свою чергу, ТОВ «Кварталбуд» відмовилось видати Позивачу податкову накладну по операціях з повернення Об'єктів лізингу.
Відповідач вважає, що повернення об'єкта фінансового лізингу є підставою для коригування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки законодавство (пункти 14.1.191, 153,7, 185.1, 188.1, 198.1, 198.2, 201.10 Податкового кодексу) чітко передбачає, що повернення об'єкта лізингу є окремою операцією з постачання товарів, на підставі якої, Позивач має право сформувати податковий кредит.
У відповідності до пункту 14.1.191 Податкового кодексу, повернення матеріальних активів, згідно з договором про фінансовий лізинг вважається постачанням товарів.
Таким чином, для платника податку, який повертає об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об'єкта лізингодавцю.
Згідно з загальним правилом визначення бази оподаткування, встановленим п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу.
Враховуючи те, що ст. 39 Кодексу набрала чинності з 01.01.2013 р. (третій абзац пункту 1 розділу XIX Кодексу), до цього часу для визначення звичайної ціни діючими залишаються правила, встановлені п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Пп. 1.20.5 статті цього Закону визначено, що у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню, згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.
Для випадків повернення лізингоотримувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю без придбання такого об'єкта у власність, ціна такого об'єкта може визначатися за правилами, встановленими п. 153.7 ст. 153 Кодексу, а саме, на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату його повернення. При цьому, з метою формування лізингодавцем податкового кредиту по об'єкту фінансового лізингу, який повертається лізингоотримувачем, саме ця ціна визначатиметься як звичайна.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" N 723/ 97-ВР від 16.12.1997 року, визначено, що лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Таким чином, ціною операції зі зворотного продажу буде ціна, яка визначається на рівні суми лізингових платежів (включаючи прострочені платежі з компенсації вартості предмета лізингу) у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченим за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.
Дана позиція колегії суддів цілком узгоджуєтсья з позицією Державної податкової служби України, викладеної в Листі № 12261/7/16-1517-26 від 29 квітня 2011 року «Щодо затосування окремих норм Податкового кодексу України».
Як свідчать матеріали справи, сума лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єктів фінансового лізингу, що залишилися несплаченими контрагентом на момент їх повернення, становила 3 466 800, 82 грн., в т. ч., ПДВ 577 800, 14 грн.
У відповідності до п. 198. 1, п. 201.10 ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, а у разі, якщо постачальник, відмовляється видати податкову накладну - заява із скаргою на такого постачальника, яка додається до декларації з ПДВ за звітний період.
Згідно з зазначеними вимогами, позивач правомірно включив суму ПДВ від операцій з повернення Об'єктів лізингу до податкового кредиту у 2012 року одночасно подавши до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року, Додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та, або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», внаслідок відмови ТОВ «Кварталбуд» видати Товариству податкову накладну по операціях з повернення Об'єктів лізингу.
З огляду на вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» з дотриманням чинного податкового законодавства сформовано податковий кредит, а податкові повідомлення-рішення № 0000581530, № 0000591530 від 23 жовтня 2012 року, прийняті відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.
Доводи апеляційної скарги позивача, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 27 березня 2013 року, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись статтями 195, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000581530, № 0000591530 від 23 жовтня 2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.