02 липня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1328/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С. І.
при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 27.03.2013 року)
відповідача 1: Мага Т.В. (довіреність від 20.03.2013 року)
відповідач 2: Мага Т.В.
третя особа: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, державного реєстратора реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Мага Тетяни Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 2 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 8 липня 2013 року.
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_5.), в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області Мага Тетяни Василівни (далі - відповідач 2, державний реєстратор), яким просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2013 року № 936100, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати Реєстраційну службу Ужгородського міськрайонного управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3
Ухвалою суду від 13 червня 2013 року (а.с.88-89) замінено відповідача 1 (реєстраційну службу Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області) на належного відповідача - Ужгородське міськрайонне управління юстиції Закарпатської області (далі - відповідач 1, управління юстиції).
Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що рішення державного реєстратора про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру за АДРЕСА_1 - вважає незаконним та прийнятим з порушенням норм законодавства, оскільки, по-перше, наявні суперечності між зареєстрованими за ОСОБА_5 та заявленими ОСОБА_3 правами на квартиру, що є підставою для відмови в реєстрації, по-друге, державному реєстратору не надано договору купівлі - продажу спірної квартири (тобто, відсутні підстави для переходу чи виникнення права власності), в зв'язку з чим не виконано вимоги закону щодо встановлення відсутності підстав для вімови у реєстрації та державна реєстрація є протиправною, в зв'язку з чим слід скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2013 року № 936100 (на вказану квартиру за ОСОБА_3.) та внести до Державного реєстру запис про скасування державної реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та поданих ним додатково пояснення (а.с.42-43) та заперечення та доводів щодо заперечень відповідачів (а.с.110-112), визнавши протиправним та скасувавши рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2013 року № 936100 та зобов'язавши внести запис про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6
Відповідачем 1 письмове заперечення проти позову суду не надано, в судовому засіданні представник відповідача 1 (державний реєстратор Мага Т.В., що представляє також управління юстиції на підставі довіреності від 20.03.2013 року, а.с.85) проти позову заперечила та просить суд відмовити в його задоволенні з мотиві, наведених у запереченні відповідача 2.
Відповідач 2 надав суду заперечення проти позову (лист державного реєстратора від 24.05.2013 року, а.с.58-63), згідно якого позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступне: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється у відповідності до положень Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та прийнятих на його виконання нормативно правових актів (зокрема, постанов КМ України від 22.06.2011 року за № 703 та від 26.10.2011 року за № 1141, наказу Мінюсту України від 14.12.2012 року за № 1844/5), при цьому, згідно ст. 19 цього Закону визначено, що державна реєстрація проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід чи припинення прав на нерухоме майно, а пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджений постановою КМ України від 22.06.2011 року за № 703) встановлено перелік цих документів, зокрема, підпункт 4 - свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видані нотаріусом та такий поданий разом із заявою про реєстрацію, в зв'язеку з чим необхідні документи були в наявності та у державного реєстратора відсутні підстави для відмови у реєстрації з цих підстав. Стосовно наявності обтяжень зазначає, що жодне з наявних обтяжень не могло слугувати підставою для відмови у реєстрації (частина скасована, а по інших обтяження накладено відносно ОСОБА_3, що не може бути підставою для реєстрації за ним нового майна). Відносно спору з приводу власності на квартиру за ОСОБА_5 зазначає, що власність припинено зверненням стягнення на майно боржника шляхом його примусового продажу (ст. ст. 346, 658 Цивільного кодексу України), в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування прийнятого державним реєстратором рішення та просить суд в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні відповідач 2 проти позову заперечила з мотивів, наведених у письмовому запереченні, зазначає про правомірність проведеної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3, в зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 13 червня 2013 року (а.с.88-89) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3.). .
Третьою особою надано суду заперечення проти позову (лист ОСОБА_3 від 26.06.2013 року, а.с.95-98), яким проти позову заперечив, просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (припинення права власності зверненням стягнення на майно боржника, ст. 346 ЦК України), ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" (звернення стягнення на кошти та інше майно боржника), ст. 41 Закону України "Про іпотеку" ((реалізація предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах (аукціоні), тобто, ним набуто право власності на квартиру у встановлений законом спосіб та ОСОБА_5 втратила право на спірну квартиру, викладені у позови обставини не являлись встановленими законодавством підставами для відмови у державній реєстрації права власності, в зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні третьою особою надано пояснення аналогічного змісту, вказує про законність набуття права власності на реалізовану на аукціоні квартиру, відсутності підстав у державного реєстратора для відмови у її реєстрації, в зв'язку з чим зазначає про відсутність підстав для скасування прийнятого нею вірного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 1 березня 2013 року ОСОБА_3 подано державному реєстратору заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) та така зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2013 року о 7.58.38 за реєстраційним номером 330065 (що підтверджується копією картки прийому заяви за № 642096, а.с.113).
Перелік поданих із заявою документів, згідно картки: свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер: 2068, виданий 19.11.2012 року, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_7
Згідно Свідоцтва від 19 листопада 2012 року (а.с.10) приватним нотаріусом ОСОБА_7, на підставі акту про реалізацію предметі іпотеки (затвердженого начальником міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції 15.10.2012 року), посвідчено, що ОСОБА_3 належить право власності на майно (квартира (опис квартири), розташована в АДРЕСА_1), придбана за 263786,25 грн., та раніше належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 11.07.2008 року (посвідченим цим - же нотаріусом ОСОБА_7.) і т. д.
Акт про реалізацію предмета іпотеки від 15.10.2012 року (а.с.11) складено про те, що 01.10.2012 року проведено реалізацію предметі іпотеки (вищезазначеної спірної квартири) та предмет іпотеки придбано ОСОБА_3 за 263786,25 грн. Зазначено, що акт видано на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів № 0712134-1 від 01.10.2012 року.
Згідно копії протоколу про проведення прилюдних торгів № 0712134-1 від 01.10.2012 року (а.с.102), лот АДРЕСА_1) придбана за початковою ціною 263786,25 грн. ОСОБА_3
Згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.9), 16 березня 2013 року державним реєстратором за реєстраційним номером 936100 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2013 року № 936100 (на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру) та зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації цього права власності).
Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини які визнаються сторонами можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Обставини щодо реалізації заставленого майна як предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, придбання майна (квартири) ОСОБА_3 на прилюдних торгах (аукціоні), видання приватним нотаріусом свідоцтво від 19.11.2012 року про придбання ОСОБА_3 майна з прилюдних торгів (аукціонів) та подання цього свідоцтва державному реєстратору як додатку до заяви про реєстрацію права власності - підтверджується матеріалами адміністративної справи, сторонами не заперечується, в суду не виникає сумніву стосовно цих обставин та вказані обставини судом не доводяться.
Підставами для оскарження рішення державного реєстратора є відсутність за ОСОБА_3 правовстановлюючого документу про право власності на квартиру, наявність суперечності між зареєстрованими за ОСОБА_5 та заявленими ОСОБА_3 правами на квартиру та наявність обтяжень на спірну квартиру, в зв'язку з чим державний реєстратор не вправі був приймати внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952 - VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 1952) - цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Статтею 2 Закону 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, в тому числі, на квартири (ст. 5 Закону 1952) та державна реєстрація прав є обов'язковою (ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Порядок проведення державної реєстрації, основні етапи її проведення встановлені ст. 15 цього Закону, зокрема, прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації та внесення записів до Державного реєстру прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац другий ч. 2 ст. 15 цього Закону).
Постановою КМ України від 22 червня 2011 року за № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав (п. 1 Порядку).
Згідно п. 10 Порядку, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами (п. 5 Порядку).
Згідно пп. п. 27 Порядку, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є, серед інших, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, разом з поданою ОСОБА_3 державному реєстратору заявою про державну реєстрацію права власності надано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер: 2068, виданий 19.11.2012 року, видавник: приватний нотаріус ОСОБА_7, що підтверджується копією картки прийому заяви за № 642096 (а.с.113), з власноручний підписом державного реєстратора (та в матеріалах справи міститься копія цього свідоцтва (а.с.10), яким 19 листопада 2012 року приватний нотаріус ОСОБА_7 посвідчила, що ОСОБА_3 належить право власності на майно (квартира в АДРЕСА_1).
Виходячи з наведеного, доданий до заяви документ (свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна) відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема, нормативно - правового акту, яким регулюються спірні правовідносини, в зв'язку з чим посилання позову на неправомірність прийнятого державним реєстратором рішення в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на майно) - є необґрунтованими, суперечать обставинам справи та не відповідають вимогам закону.
При цьому, згідно норм Цивільного кодексу України (ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України), процедура прилюдних торгів (аукціону) є різновидом купівлі - продажу, та результатом таких торгів є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, на підставі акта державного виконавця про проведені торги, в зв'язку з чим судом відхиляються доводи про неправомірність рішення державного реєстратора про реєстрацію прав за відсутності договору купівлі - продажу.
Стосовно доводів позивача про право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 (тобто, наявність суперечності між зареєстрованими за ОСОБА_5 та заявленими ОСОБА_3 правами, в зв'язку з чим державний реєстратор зобов'язаний відмовити в реєстрації права), суд констатує наступне:
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898 - IV (далі - Закон 898) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Крім того, нормами Закону України "Про іпотеку" встановлено також механізм реалізації предмета іпотеки за рішенням суду (ст. 39 Закону 898), порядок проведення торгів (ст. 46 цього Закону) та оформлення результатів торгів (ст. 47 цього Закону, згідно ч. 5 якої - на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів)
Пунктом 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України встановлена, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Виходячи з наведеного, позивачка ОСОБА_4 втратила право власності на спірну квартиру, а третя особа набула такого права, на підставі договору купівлі - продажу квартири з прилюдних торгів (аукціону) та у відповідності до ст. ст. 328 та 346 Цивільного кодексу України.
Судом відхиляються також доводи позивача про незаконність проведеної державної реєстрації права власності в зв'язку з наявними обтяженнями на спірну квартиру, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.65-69), станом на 16.03.2013 року (тобто, станом на день реєстрації право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1), в ньому наявні наступні записи про обтяження спірної квартири:
- № 7554944 (іпотека) та № 7554880 (заборона не нерухоме майно, згідно договору іпотеки).
Статтею 50 Закону 898 встановлено, що після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.
- № 13289225 (ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 22.11.2012 року про вжиття заходів забезпечення позову).
Ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 22 листопада 2012 року (про накладення арешту на нерухоме майно, а саме спірну квартиру) скасовано ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21 лютого 2013 року (а.с.71-74).
- № 13295532 та № 13330014 (обидві - постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, власник ОСОБА_3, об'єкт обтяження - квартира в АДРЕСА_1).
Таким чином, наявні в Єдиному реєстрі відчуження об'єктів не рухомого майна не перешкоджали реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_3, оскільки обтяження № 7554944 (іпотека) та № 7554880 (заборона не нерухоме майно, згідно договору іпотеки) припинили чинність в зв'язку з продажею предметі іпотеки, обтяження № 13289225 (ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 22.11.2012 року про вжиття заходів забезпечення позову) втратила чинність в зв'язку зі скасуванням документу про обтяження в судовому порядку, а обтяження № 13295532 та № 13330014 (обидві - постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, власник ОСОБА_3, об'єкт обтяження - квартира в АДРЕСА_1) не могли слугувати підставою для реєстрації його права власності на цю квартиру, оскільки документом про обтяження заборонено відчужувати спірну квартиру ОСОБА_3 та спірна квартира ним не відчужувалась, дії щодо порушення заборони на відчуження ОСОБА_3 об'єкту обтяження (спірної квартири) не вчинялись.
Підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень визначені ст. 24 Закону 1952 (заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав), наведений перелік є вичерпним та рішення про відмову в державній реєстрації приймається виключно за наявності наведених підстав.
Частиною 4 ст. 245 Закону 1952 прямо встановлено, що відмова в реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону 1952, державний реєстратор зобов'язаний прийняти рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, відмову в ній або про зупинення державної реєстрації (у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з реєстрацією, згідно ст. 23 Закону 1952).
Враховуючи відсутність у державного реєстратора визначених ст. ст. 23, 24 Закону 1952 підстав для зупинення чи відмову в державній реєстрації, державний реєстратор зобов'язаний був провести державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2013 року № 936100, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
В зв'язку з вімовою в задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності - не підлягають задоволенню похідна до неї вимога позовної заяви про зобов'язання внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем 2 (оскільки позов стосується саме державної реєстрації прав та їх обтяжень, які входять до компетенції саме відповідача 2 та така здійснювалась ним) доведено правомірність оскарженого рішення, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим позов є необґрунтованим, суперечать вимогам закону та в задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідачів, судові витрати по справі не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 52, 53, 71, 86, 94, 160, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову ОСОБА_4 до Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, державного реєстратора реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Мага Тетяни Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті