20 червня 2013 р. Справа № 9275/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І.,Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
Позивач 08.06.2011 року звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за останні шість місяців з грудня 2010 року по день подання заяви до суду.
Вимоги мотивовані тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2011 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області про виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відмовлено у задоволені позову.
Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подавши апеляційну скаргу, мотивував тим, що вона отримує підвищення до пенсії як учасник війни, а тому отримувати підвищення до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не вправі. Також зазначає що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Покликається на те, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши матеріали справи колегія суддів вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з того що;
Згідно з вимогами ст..6 Закону України №2195 (у у редакції від 18.11.2004 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В силу вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни » від 18 листопада 2004 року № 2195 особам, які мають право на пільги відповідно до цього закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором з одним із зазначених законів.
Відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Колегією суддів встановлено, що позивач отримує підвищення до пенсії як учасник війни, що стверджується довідкою Управління пенсійного фонду України у м. Тернополі за № 6334 від 06.04.2011 року, а тому отримувати підвищення до пенсії згідно з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вправі.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 8, 9, 11, 18, 64, 163, 183-2,186, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2011 року по адміністративній справі №2а-13867/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
С.М. Кузьмич