Справа: № 2а-10100/11 Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
30 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р
Суддів: Ключковича В.Ю.
Федотова І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області про перерахунок пенсійних виплат,
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині невиконання постанов КМ України № 1293 від 27 грудня 2005 року та № 894 від 13 липня 2004 року та зобов'язати останнього здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності, збільшивши її у 3,5 рази та на 12 % і провести відповідні виплати.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на підвищення розміру пенсії у 3,5 рази та на 12 % відповідно до постанов КМ України № 1293 від 27 грудня 2005 року та № 894 від 13 липня 2004 року.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсії, призначену відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно ст. 54 Закону, розміри пенсії інвалідів ІІ групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, у ст. 54 Закону неодноразово вносилися зміни, які в подальшому визнавалися такими, що не відповідають Конституції України, а Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідних постанов встановлювався новий порядок обчислення вказаної пенсії.
Постановою КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» № 1 від 03 січня 2002 року було передбачено, що розрахунок розміру пенсій, призначених на підставі ст. 54 Закону, нараховувався виходячи з розрахункової величини 19 грн. 91 коп.
В подальшому, постановою КМ України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 894 від 13 липня 2004 року з метою здійснення наступних заходів щодо диференціації розмірів пенсій її було збільшено на 12 відсотків, а постановою КМ України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1293 від 27 грудня 2005 року - у 3,5 рази.
Згідно п. 2 постанови КМ України № 1293, мінімальний розмір пенсії, передбачений ч. 4 ст. 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 540 гривень, II групи - 500 гривень, III групи - 467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 440 гривень, II групи - 400 гривень, III групи - 370 гривень.
З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що статтею 54 Закону розмір пенсії визначається з показника мінімальної пенсії за віком, в той час як постановами названими постановами Уряду мінімальний розмір пенсії для цих же категорій осіб визначається з іншої розрахункової величини (19 грн. 91 коп.), яка не передбачена ст. 54 вказаного Закону.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що збільшення пенсії по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 3,5 рази стосувалося виключно перерахунку розміру пенсій, які призначалися і перераховувалися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що порядок обчислення пенсії, встановлений постановою КМ України № 1 суперечить порядку, передбаченому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку з цим, враховуючи пріоритетність законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про збільшення розміру пенсії на 12 % та у 3,5 рази відповідно до постанов КМ України № 894 та № 1293 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та є підставами для її скасування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 183-2, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області - задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2011 року - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Ключкович В.Ю.
Федотов І.В.