02.07.2013 Справа № 363/1545/13-ц
Іменем України
02 липня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скарлат О.І.,
при секретарі Багінській Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка в травні 2013 року звернулася з даним позовом до суду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4.
Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0,1970 га для ведення селянського господарства , яка розташована масив «Помірки» с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ № 079624 та земельна ділянка площею 1,1091 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 259657 . Позивач є спадкоємцем після смерті чоловіка за законом першої черги. Після смерті чоловіка вступила у фактичне володіння спадковим майном, оскільки на протязі тривалого часу проживала з чоловіком у будинку в АДРЕСА_1 і продовжує проживати в ньому до теперішнього часу.
У встановлений шестимісячний термін позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що вона як дружина прийняла спадщину шляхом фактичного проживання в будинку після смерті чоловіка та обробляючи земельні ділянки.
Коли звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка їй було відмовлено.
Зважаючи на вказані вище обставини, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,1970 га для ведення селянського господарства , яка розташована масив «Помірки» с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ № 079624 та земельну ділянку площею 1,1091 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області,яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 259657.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Приходько І.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що позивачка в установлений законом шестимісячний строк не прийняла спадщину, з питання визначення їй додаткового строку на прийняття спадщини не зверталася до суду. Треті особи зверталися до суду з самостійним позовом про визначення їм додаткового строку на прийняття спадщини, в якому позивач була як третя особа, яким було відмовлено у позові. В даному позові вказувалося, що ОСОБА_1 на спадщину не претендує. На даний час в Вишгородському районному суді розглядається цивільна справа за позовом прокурора Вишгородського району в інтересах Новопетрівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою. Крім того просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення позовних вимог, ствердили, що позивачка постійно проживала разом з спадкодавцем в одному будинку, де і проживає до теперішнього часу, а тому вважають, що вона прийняла спадщину та просять визнати за позивачкою право власності на спадкове майно, яке належало їх покійному батьку.
Заслухавши пояснення позивача,представника відповідача, третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 вересня 2006 року видане виконкомом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (а.с.7).
Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0,1970 га для ведення селянського господарства , яка розташована масив «Помірки» с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ № 079624 та земельна ділянка площею 1,1091 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 259657.
Позивач є спадкоємцем за законом до майна померлого ОСОБА_4 Крім позивача спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_4 є треті особи по справі - діти спадкодавця, інших спадкоємців не встановлено.
Встановлено, що ні позивач, ні треті особи з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Згідно листа в.о. завідуючого державної нотаріальної контори від 14.06.2013 року № 1212\01-16 спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась.
Постановою державного нотаріуса від 08 лютого 2013 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки вона протягом строку, встановленого ЦК України заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_4 в нотаріальну контору не подала, інших документів , що підтверджують факт прийняття спадщини не представила (а.с.8).
Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.
На підставі ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви на прийняття спадщини.
Як встановлено в судовому засіданні позивач не зверталася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом..
Окремо судом звертається увага на обраний спосіб захисту, порушених на думку позивача, його прав, відповідно до статті 16 ЦК України, а саме визнання права. У даному конкретному випадку мова йде про визнання права власності на спадкове майно за позивачем.
З огляду на зміст позовної заяви, вбачається, що позивач ОСОБА_1 задля задоволення позову посилається на статті 392, 373, 1225, 1268 , 1297 ЦК України.
Однак, гіпотези зазначених норм цивільного законодавства хоча й стосуються спадкових правовідносин, однак не передбачають правових підстав для визнання права власності, у тому числі й на спадкове майно.
В той же час, можливість визнання права власності на майно передбачено статтею 392 ЦК, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, про що по суті і йдеться у позові. Однак, застосування даної норми судом є також неможливим,
Згідно частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Оскільки спадщина від померлого ОСОБА_4 не перейшла до позивача, вона не прийняла її від в установленому порядку, тому суд вважає, що у спадкоємця померлого ОСОБА_1 не виникло право на її отримання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не доведені позивачем в судовому засіданні і не підлягають задоволенню шляхом визнання права власності позивача на спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.60,212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.
Суддя О.І.Скарлат