29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" липня 2013 р.Справа № 924/629/13
Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Музики М.В. при секретарі судового засідання Дідик Н.Д. розглянув матеріали справи
за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" м.Хмельницький
про розірвання договору оренди земельної ділянки №040874200025 від 18.02.2008р., укладеного між Хмельницькою міською Радою та ЗАТ "Аніспром", та розірвання додаткової угоди № 681010004000523 про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 р.,
За участю представників сторін:
прокурор Олійник І.О.
позивача: Кучевська Г.В. -за довіреністю №02-15-555 від 14.04.2011р.
відповідача: Романюк Л.Л.-директор
Клюка І.В.-за довіреністю від 04.07.2013р.
представник ДАБК в Хмельницькій області-Шостацький С.В. (посв. № 34)
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки №040874200025 від 18.02.2008р. та розірвання додаткової угоди № 681010004000523 про поновлення договору оренди землі, посилається на 328, 416 Цивільного кодексу України, ст. 158 Земельного кодексу України, умови договору від 18.02.2008р.
Зазначає, що 18.02.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким земельна ділянка передається для будівництва торгівельного центру "Будинок торгівлі". Вказує, що перевіркою встановлено, що ЗАТ "Аніспром", маючи в оренді дану земельну ділянку, з 2008 року не здійснив будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі".
Повноважний представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Прокурором в судовому засіданні 04.07.2013 р. заявлено клопотання про виклик в судове засідання для дачі пояснень представника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій Шостацького С.В.
Дане клопотання задоволено судом.
Представник Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області Шостацький С.В. пояснив, що матеріали, які б підтверджували факт вчинення правопорушення, а саме: акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протоколи про адміністративне правопорушення; приписи з вимогою усунення порушення земельного законодавства; акти обстеження земельної ділянки у Інспекції ДАБК відсутні, оскільки перевірка щодо можливого порушення ТОВ "Аніспром" земельного законодавства Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області не проводилась.
Представники відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов від 17.06.2013 р. проти позову прокурора заперечили та просили у задоволенні позову відмовити. Вказали, що тільки після отримання земельної ділянки товариство мало право здійснювати комплекс заходів, спрямованих на проведення будівництва торгового центру "Будинок торгівлі".
Посилаються на договір № 85 від 09.04.2010 року з приватним підприємцем - архітектором Козаком С.І. на виконання робочого проекту торгівельного центру "Будинок торгівлі" по вул. Проскурівській, 3. Зазначають, що для виконання даного договору "Виконавець" отримав вихідні дані для розроблення проектної документації та розпочав розроблення самої проектної документації по будівництву.
Стверджує, що, виконуючи вказівки міської Архітектурної ради 25 травня 2010 року відповідач уклав договір підряду з ФОП Вальчук О.В., яка провела реставрацію історичної стіни даного приміщення, виконала будівельні роботи, штукатурні роботи, встановлено вікна та двері, провела облаштування та планування території. Таким чином, вважає, що починаючи з 2010 року товариство розпочало комплекс робіт по будівництву даного нежитлового будинку.
Вважає, що посилання прокуратури на те, що товариство, маючи в оренді земельну ділянку з 2008 року не провело будівництво торгівельного центру є безпідставним, так як будівництво реально проводиться. Стверджує, що дана земельна ділянка використовується товариством виключно за цільовим призначенням, яка визначена в договорі оренди, та вчасно сплачується орендна плата (на підтвердження чого подає довідку ДПІ від 22.06.2013 року № 12372\10\15-5).
Стверджує, що БТІ м. Хмельницького надало довідку про відсоток виконання робіт по будівництву.
02.07.2013р. на адресу суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В обґрунтування цього клопотання зазначає, що "рішення може вплинути на права або обов'язки підприємства стосовно стосунків з міською Радою та подальший спір з відповідачем стосовно спірної земельної ділянки".
Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
В задоволенні вказаного вище клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" суд відмовляє з огляду на те, що рішення господарського суду у даній справі не вплине на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький", враховуючи предмет та підставу позову, заявлені позивачем.
Відповідно до п.1.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Судом звертається увага, що у даному випадку предметом позову є розірвання договору оренди земельної ділянки №040874200025 від 18.02.2008р. та розірвання додаткової угоди № 681010004000523 про поновлення договору оренди землі наданої відповідачу ТОВ "Аніспром" в оренду. Отже, рішення суду у даній справі не вплине на права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький", а саме по собі уявлення товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" про те, що предмет даного спору може зачіпати його інтереси не надає суду права для залучення даного підприємства до участі у даній справі.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
18.02.2008р. між Хмельницькою міською радою та закритоим акціонерним товариством "Аніспром" м.Хмельницький укладено договір оренди землі, зареєстровий Хмельницькою регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах №25 від 18.02.2008р.
Відповідач ТзОВ" Аніспром" було створено у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення із закритого акціонерного товариства "Аніспором" на основі рішення чергових зборів акціонерів ЗАТ та є правонаступником всіх прав і обов"язків, маючи єдиний ідентифікаційний код, що підтверджується наданими в матеріали справи довідкою з ЄДРПОУ та витягом з ЄДРЮО та ФОП.
Оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладено на підставі рішення 14 сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007р. №3 на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі", що знаходиться по вул. Проскурівська, 3.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін певних зобов'язань, які визначені таким договором.
Так, за умовами договору позивач (орендодавець) взяв на себе зобов'язання передати, а відповідач (орендар) прийняти у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 86 м2 в м. Хмельницькому по вул. Проскурівській, 3. На земельній ділянці об'єкти нерухомого майна - відсутні, а також інші об'єкти інфраструктури - відсутні. Земельна ділянка передається в оренду на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі". Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10196,00 грн. (десять тисяч сто дев'яносто шість грн. 00коп.). Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.(п.2.3.4.5.6.7 договору)
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 611,76 грн. (шістсот одинадцять грн. 76коп.) в рік, що становить 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок № 3321 8812700002 в ГУДКУ у Хмельницькій області МФО 815013, ЗКПО 23565225, код платежу 13050200, одержувач: міський бюджет.(п.9 договору).
Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №12372/10/155 оплата орендної плати за земельну ділянку по вул. Проскурівській, 3 площею 86 м.кв. проводиться підприємством в повному обсязі відповідно до поданої податкової декларації з плати за землю на 2013 р. Сума орендної плати, задекларованої в податкових деклараціях з плати за землю на 2012-2013 р., складає 1577,46 грн.
Заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності станом на 22.05.2013 р. за ТОВ "Аніспром" відсутня.
Пунктами 15,16 даного договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі". Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за; взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. (п.п. 37,38, 40 договору).
Вказаний договір укладено строком на 3 (три) роки до 07.11.2010 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
10.05.2012р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №680110004000523, якою поновлено договір оренди землі №040874200025 від 18.02.2008р. на новий термін на 3 (три) роки до 07.11.2013р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 1 додаткової угоди).
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України листом від 22.04.2013р., що протягом 2012-2013 років ЗАТ "Аніспром" з метою набуття права на виконання- будівельних робіт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області не зверталося. Зазначено, що візуальним оглядом, проведеним посадовими особами Інспекції з виїздом на місце факту виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного центру по вул. Проскурівській, 3 у м. Хмельницькому виявлено не було.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми передбачені ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Взаємовідносини суб'єктів господарської діяльності щодо користування землею регулюються нормами Земельного кодексу України, Законом України «По оренду землі»та щодо припинення договірних відносин загальними приписами ст. 651, 652 ЦК України, ст.. 291 ГК України.
Приписами ст.2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
При цьому, частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує ст. 416 ЦК України , а саме тими обставинами, що відповідачем не проводиться будівництво на земельній ділянці протягом 3 років.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 21 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею141 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а ст.143 цього ж кодексу - вичерпний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду лише у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тому, розглядаючи спори даної категорії, суд обов'язково повинен з'ясовувати, у чому саме полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування невикористання земельної ділянки, та чим така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може стати підставою для його розірвання.
Пункт "а" частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачає обов'язок землекористувача забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Статтею 143 Земельного кодексу України передбачена можливість примусового припинення прав на земельну ділянку, яка здійснюється у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи предмет позову та обставини, якими прокурор та позивач обґрунтовують свої вимоги, в даному випадку обов'язковим є доведення факту нецільового використання відповідачем орендованої земельної ділянки, тобто її використання з порушення вимог земельного законодавства та умов договору.
В силу п."а" ч.1 ст.143 ЗК України підставою для припинення прав на земельну ділянку є використання її не за цільовим призначенням.
Порядок припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства, визначається ст.144 ЗК України.
Відповідно до вказаної норми у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. При цьому, якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
Цією статтею визначена процедура припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням норм земельного законодавства, визначених у ст. 211 ЗК України, у тому числі й невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням (п. "г" ч. 1 ст. 211 ЗК України).
Статтею 188 ЗК України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. При цьому, порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно п. "а" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003р. №312.
При цьому, пунктом 3.1. Наказу Державного агентства по земельних ресурсах України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963" передбачено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Отже, враховуючи вимоги ст.ст. 144, 211 ЗК України підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити факт використання вказаної ділянки не за цільовим призначенням.
Як встановлено під час розгляду спору у даній справі, акти про виявлені правопорушення, протоколи про адміністративне порушення, приписи щодо усунення виявлених порушень та постанови про притягнення до відповідальності у зв'язку з виявленими порушеннями під час проведення перевірок щодо ТОВ "Аніспром" не складались.
Суду не надано доказів, які б підтверджували вказану обставину. Натомість Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 22.04.2013р. виготовлено лист про те, що протягом 2012-2013 років ЗАТ "Аніспром" з метою набуття права на виконання - будівельних робіт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області не зверталося. Зазначено, що візуальним оглядом, проведеним посадовими особами Інспекції з виїздом на місце факту виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного центру по вул. Проскурівській, 3 у м. Хмельницькому виявлено не було, що не може бути належним та допустимим доказом підтвердження використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначений гл. 6 ЗК України.
Так, в силу ст.38 ЗК України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Порядок використання відповідної категорії земель визначений ст.39 ЗК України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Отже, нецільовим використанням земельної ділянки громадського призначення є її використання за іншим призначенням, всупереч генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч ст.39 ЗК України.
Разом з тим, під час проведеного огляду земельної ділянки таких обставин не встановлено.
Вказуючи на нецільове використання відповідної земельної ділянки прокурор фактично посилається не на використання її всупереч цільовому призначення, а не використання взагалі - не проведення будівництва торгового центру.
Відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповненнями) про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Разом з тим, поняття "нецільове використання" та "не використання" землі не є тотожними.
Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до приписів ст. 25 вказаного закону орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема:
- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;
- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
При цьому, сторони за договором не обмежили і не обумовили використання земельної ділянки будь-якими термінами, не визначили в договорі конкретного строку, коли орендар земельної ділянки повинен був приступити та завершити будівництво торгового центру, дані строки не погоджувались і при укладені додаткової угоди.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням є невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Статтею 1 цього Закону надано визначення терміну "невикористання земельної ділянки, переданої під забудову", яке вживається у цьому законі як "порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови".
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; в силу ч.4 ст.29 ГПК України, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Дослідивши умови договору та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення позову - розірвання договору оренди, оскільки: договір укладений сторонами на 3 років та діє до 07.11.2013 р.; відповідач виконує зобов'язання з оплати орендної плати - згідно довідки державної податкової інспекції в м. Хмельницькому станом на 22.05.2013р. (позов подано 07.05.2013р.) не має заборгованості; строк, у який орендар зобов'язаний приступити до проведення будівництва торгового центру та завершити його, договором не визначено. Не доведено факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Отже, підстав для задоволення заявлених позовних вимог не має.
При розподілі судового збору між сторонами судом враховується наступне.
В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні своїх повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2013рік" встановлено мінімальну заробітну плату з 01 січня 2013р. у місячному розмірі 1147,00 грн.
Згідно п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви по даній справі становив 2294 грн. (по 1147,00 грн. за кожну немайнову вимогу).
У відповідності до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49, 82-84,85,115,116 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У позові заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" м.Хмельницький про розірвання договору оренди земельної ділянки №040874200025 від 18.02.2008р. та розірвання додаткової угоди № 681010004000523 про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 р. відмовити.
Стягнути з Хмельницької міської ради (м.Хмельницький, вул. Гагаріна,3 код 33332218) в доход державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, судовий збір в сумі 2294грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).
Повне рішення складено 08.07.2013р.
Суддя М.В.Музика
Віддрук. 4 прим. 1 - до справи, 2 - позивачу, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3), 3 - відповідачу: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 103), 4-прокуратура м. Хмельницького ( м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63)