36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
09.07.2013 Справа № 917/939/13
за позовом Прокурора міста Полтави, вул. В.Козака, 1, м. Полтава, 36000 в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, вул. Жовтнева, 45, м. Полтава, 36018 в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36010
про стягнення 7 363,06 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача (Полтавської обласної ради): не з'явилися;
від позивача (Полтавського обласного комунального ВПТГ "Полтаватеплоенерго") : Шпількін С.О., довіреність № 19-14/1 від 02.01.2013 р.;
від відповідача: не з'явилися;
від прокуратури: Саранча О.Ю., посвідчення № 010469 від 20.10.2012 р..
Суть спору : розглядається позовна заява Прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 7 363,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Договору № 2850 від 28.01.2009 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р., в тому числі : 4 138,29 грн. основна заборгованість, 3 198,55 грн. пеня та 26,22 грн. три проценти річних.
Позивач - Полтавська обласна рада - представництво у судове засідання не забезпечив, відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Останній надіслав суду клопотання № 01-27/863 від 03.06.2013 р. (вх. № 7742 від 04.06.2013 р.), в якому повідомив суд про підтримання поданого в його особі прокурором позову та прохав про розгляд справи за відсутності представників Полтавської обласної ради.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.
Прокурор міста Полтави надав суду заяву № б/н від 18.06.2013 р. (вх. № 8622 від 18.06.2013 р.) про припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4 138,29 грн..
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго"- письмово повідомив суд про підтримання позову, що поданий в його особі Прокурором міста Полтави в інтересах Держави в особі Полтавської обласної ради. Крім того, останній заявив клопотання про припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в цій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 138,29 грн. з огляду на сплату останнім вказаної суми після порушення провадження у даній справі (лист № 29-01/4199 від 12.06.2013 р. (вх. № 8325 від 13.06.2013 р.).
Суд вищезазначені клопотання про припинення провадження у справі задовольняє за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині даного рішення.
Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, пояснення представників позивача та прокуратури щодо можливості розгляду спору за відсутності представника відповідача, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, оцінивши надані документальні докази, суд,
встановив :
28.01.2009 р. між Полтавським обласним виробничим об'єднанням "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, (споживач) було укладено договір № 2850 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язувалася постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення його приміщень до межі розподілу будівлі по вул. Комсомольська, 26, а споживач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), визначеними п. 13 Договору з проведенням платежів відповідно до умов п. 15 Договору.
При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :
- оплата замовником вартості послуг, визначених п. 1 Договору, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Оплата за опалення в розмірі 8,77 грн. за 1 кв.м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 3 групи. Площа приміщення 71,5 кв.м.. Оплата за місяць складає 627,06 грн. з урахування ПДВ (п. 13 Договору);
- всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного постачальником споживачу (п. 14 Договору);
- споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця (п. 15 Договору);
- у випадку несвоєчасної оплати у вказані у договорі строки вводиться пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу але не більше 100% боргу згідно Закону України № 686-ХІ від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", а також 3 % річних з простроченої суми (п. 16 Договору);
- даний договір укладений на період : а) для опалення з 01.02.2009 р. по 31.12.2014 р. та б) в частині розрахунків до їх повного завершення (п. 21 Договору);
- у випадку зміни тарифів постачальник повідомляє про це споживача у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів (ч. 2 п. 23 Договору).
20.10.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до вказаного Договору, згідно якої, зокрема, внесено зміни до п. 14 - п. 16 розділу Договору "Розрахунки за користування тепловою енергією" та викладено їх в наступній редакції :
- розрахунки по відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень. Вартість 1 Гкал - 802,18 грн. (без ПДВ) та 962,62 грн. (з ПДВ) для потреб інших споживачів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 14 Договору);
- встановлюється наступний порядок розрахунків. Оплата вартості теплової енергії, визначається розрахунковим способом в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться споживачем плановим платежем у строк до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку. Споживач може проводити попередню оплату за місяць наступний за розрахунковим. Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства та Договору. У разі неповернення споживачем акту приймання-передачі теплової енергії у термін, встановлений Договором, він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджує факт надання споживачу теплової енергії (п. 15 Договору);
- у випадку несвоєчасної оплати у вказані у договорі строки вводиться пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу але не більше 100% боргу згідно Закону України № 686-ХІ від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", а також 3% річних з простроченої суми (п. 16 Договору).
На виконання умов укладених між сторонами Договору та Додаткової угоди № 3 до Договору було складено розрахунок обсягу теплової енергії, що підписаний сторонами та скріплений печаткою теплопостачальної організації (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 17).
Теплопостачальною організацією за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 5 171,18 грн.. Позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії (копії наявні у матеріалах справи).
За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено часткову оплату вартості спожитої теплової енергії : за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. включно в розмірі 1 032,89 грн..
На момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складала 4 138,29 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7 363,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Договору № 2850 від 28.01.2009 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р., в тому числі : 4 138,29 грн. основна заборгованість, 3 198,55 грн. пеня та 26,22 грн. три проценти річних.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.п. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складала 4 138,29 грн..
Позивачі (Прокурор міста Полтави та Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго") повідомили суд, що в процесі розгляду даної справи відповідачем сплачено основну заборгованість в сумі 4 138,29 грн. за отриману ним теплову енергію у період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. (дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку позивача за 23.05.2013 р.) та просять суд припинити провадження в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 138,29 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 16 Договору визначено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно ст. 1 Закону України № 686-XIV від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платні за спожиті комунальні послуги".
Частиною 3 ст. 1 Закону України № 686-XIV від 20.05.1999 р. "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження своєї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 % загальної суми боргу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 198,55 грн. пені за період з 16.01.2013 р. по 13.05.2013 р. включно, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.04.2013 р. у справі № 18/957/12.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 26,22 грн. за період з 16.01.2013 р. по 13.05.2013 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 198,55 грн. пені та 26,22 грн. трьох відсотків річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4 138,29 грн. провадження підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України та п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85, ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36010), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 :
- на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а), р/р 260007148 в АК "Полтавабанк", МФО 331489, ідентифікаційний код юридичної особи 03338030 : 3 198,55 грн. пені та 26,22 грн. три відсотки річних;
- до спеціального фонду державного бюджету України : 1 720,50 грн. судового збору.
Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.
4. В частині позовних вимог щодо стягнення 4 138,29 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
5. Рішення надіслати учасникам процесу за адресами, зазначеними у його вступній частині, а також Прокуратурі Полтавської області..
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.