Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів:Кравченка С.І., Лагнюка М.М.
розглянувши 01 липня 2013 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_4,
Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2013 року затверджено угоду про примирення від 13.02.2013 р. між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 та засуджено останнього за ч.1 ст.122 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п.п.2 - 4 ст.76 КК України.
Відповідно до ст.105 КК України неповнолітнього ОСОБА_4 від покарання звільнено з застосуванням примусових заходів виховного характеру, з передачею під нагляд матері ОСОБА_6
Не погодившись з вказаним вироком прокурор подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження по апеляційній скарзі прокурора, так як вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим був оскаржений прокурором не з тих підстав які передбачені п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України.
14 травня 2013 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна прокурора в якій він просив скасувати вирок та ухвалу і направити справу на новий судовий розгляд.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2013 року вказану касаційну скаргу прокурора, у зв'язку з недотриманням вимог, передбачених ст. 427 КПК України, залишено без руху та надано йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
26 червня 2013 року до суду касаційної інстанції надійшла повторна касаційна скарга прокурора, в якій він просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки, вважає, що зазначена ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам статті 427 КПК України, доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до правопорушень середньої тяжкості.
А, згідно з положеннями частини 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному правопорушенні у формі приватного обвинувачення.
Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2013 року затверджено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і яке відноситься до правопорушень середньої тяжкості.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Як вбачається з долученої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду прокурору було відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, так як вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим був оскаржений прокурором поза межами його повноважень, тобто не з тих підстав які передбачені п.3 ч. 3 ст. 394 КПК України. А підстави, передбачені ст. 469 КПК України, відсутні.
Згідно до вимог ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Проте, з касаційної скарги та наданої до неї ухвали апеляційного суду вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, оскільки, прокурором порушено вимоги п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України, а саме: він не є суб'єктом апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між обвинуваченим та потерпілим, при відсутності порушень частини 3 ст. 469 КПК України.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляцією прокурора діяв відповідно до вимог процесуального закону, а тому не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2013 року якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2013 року щодо ОСОБА_4.
В.І.Орлянська С.І.Кравченко М.М. Лагнюк