Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів Суржка А.В. та Лагнюка М.М.,
з участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 липня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва Костилєвої Т.І. від 15 червня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо колишнього начальника УкрНДІПБ МНС України ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених статтями 172, 365 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року постанова Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року залишена без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення кримінально-процесуального закону. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що при відмові в порушенні кримінальної справи не були виконані вимоги статті 99 КПК України, місцевим судом - частини 3 статті 236-2 КПК України, а також перебіг судового засідання не фіксувався технічними засобами попри подану ним заяву та не зазначено, які саме елементи складів злочину, передбачених статтями 172, 365 КК України, були відсутні на момент прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Крім того, він вказує на невідповідність змісту ухвали апеляційного суду вимогам статті 377 КПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги і вважала прийняті у справі судові рішення законними та обґрунтованими, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали за скаргою, колегія суддів вважає, що касаційна скарга особи, яка звернулася зі скаргою, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 236-2 КПК України 1960 року при розгляді скарги на постанову слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи суд перевіряє, чи були виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, а саме, чи дійсно відсутні підстави до порушення кримінальної справи.
Проте, суд першої інстанції вказаних вимог кримінально-процесуального закону не дотримався.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2012 року, під час додаткової перевірки ОСОБА_1 роз'яснено зміст статті 383 КК України, попереджено останнього про відповідальність за неправдивий донос та 15 червня 2012 року у нього відібрано пояснення.
Після цього, 15 червня 2012 року помічник прокурора Печерського району м. Києва Костилєва Т.І. відмовила у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених статтями 172, 365 КК України. Зокрема, у постанові помічника прокурора вказано на те, що проведеною прокуратурою Печерського району м. Києва перевіркою не встановлено фактів перевищення службових обов'язків та безпідставного проведення атестації і звільнення ОСОБА_1, тобто дії колишнього начальника УкрНДІПБ МНС ОСОБА_3 не розцінюються КК України як злочин.
Суд першої інстанції, підтверджуючи такий висновок помічника прокурора, у своєму рішенні вказав про те, що після скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2012 року постанови помічника прокурора Печерського району м. Києва Костилєвої Т.І. від 12 грудня 2011 року та направлення матеріалів перевірки до прокуратури Печерського району м. Києва для організації додаткової перевірки, прокурором були усунуті недоліки, вказані в постанові суду, опитано заявника з роз'ясненням змісту статті 383 КК України, дано належну оцінку зібраним при перевірці заяви матеріалам, а доводи прокурора щодо відсутності підстав до порушення кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 ґрунтуються на матеріалах перевірки заяви про злочин.
Крім того, місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 15 червня 2012 року послався на доводи та пояснення, наведені ним раніше.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції, що підтверджені апеляційним судом, колегія суддів погодитися не може.
Так, суд першої інстанції погодився з висновком прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо колишнього начальника УкрНДІПБ МНС ОСОБА_3 за відсутності ознак складів злочину, передбачених статтями 172, 365 КК України, без зазначення підстав для такого висновку, а лише перевірив усунення недоліків під час проведення прокурором додаткової перевірки заяви ОСОБА_1 згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2012 року, перелічивши виконані ним дії та виклавши зміст його постанови.
Таким чином, суд першої інстанції не виконав вимоги статті 236-2 КПК України, оскільки не перевірив відсутність отримання при перевірці заяви ОСОБА_1 даних, які б вказували на наявність ознак злочину в діях колишнього начальника УкрНДІПБ МНС ОСОБА_3 та свідчили б про відсутність реальності конкретних подій злочинів, на основі яких після порушення справи могли б бути встановлені об'єктивні елементи складу цих злочинів.
На вказані порушення районного суду не звернув уваги й апеляційний суд.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідно до вимог статті 398 КПК України 1960 року підлягають скасуванню через істотне порушення кримінально-процесуального закону, а матеріали провадження за скаргою - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді необхідно відповідно до вимог статті 236-2 КПК України 1960 року перевірити відсутність у помічника прокурора Печерського району м. Києва Костилєвої Т.І. підстав до порушення кримінальної справи щодо колишнього начальника УкрНДІПБ МНС ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених статтями 172, 365 КК України.
Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не здійснював технічне фіксування перебігу судового розгляду, то вони є необґрунтованими з огляду на зміст протоколу судового засідання та наявність в матеріалах справи технічного носія.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись статями 394 - 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 Перехідних положень Кримінального процесуального Кодексу України, колегія суддів
касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва Костилєвої Т.І. від 15 червня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо колишнього начальника УкрНДІПБ МНС України ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених статтями 172, 365 КК України, направити на новий судовий розгляд.
___________________ ________________ _________________
В.І. Орлянська А.В. Суржок М.М. Лагнюк