Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні 04 червня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 06 червня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2012 року.
Цим вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, такого, що не
має судимостей,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 5 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 12 939 грн. 12 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення ним злочинів за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 в ніч з 14 на 15 липня 2001 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 і неповнолітнім ОСОБА_5, які за ці ж самі діяння засуджені вироком Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2003 року, заздалегідь розподіливши між собою ролі, через балконне вікно таємно проникли до приміщення будинку по АДРЕСА_2, де таємно вчинили крадіжку майна, що належить ОСОБА_6, чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 8 899 грн.
Крім того, ОСОБА_1 в ніч з 23 на 24 листопада 2001 року, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 і неповнолітнім ОСОБА_5, які за ці ж самі діяння засуджені вироком Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2003 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, заздалегідь розподіливши між собою ролі, через вікно ванної кімнати таємно проникли в квартиру АДРЕСА_1 та, виявивши в ній ОСОБА_7, висловивши на адресу останньої погрозу про застосування до неї фізичного насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, вчинили крадіжку майна, що належить ОСОБА_3, чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 10 635 грн. 12 коп., що є особливо великим розміром.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень, постановлених щодо його підзахисного, через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону та закриття справи. Свої вимоги захисник мотивує тим, що вирок місцевого суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, ґрунтується на доказах, які отримані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а в матеріалах справи відсутні прямі докази причетності ОСОБА_1 до інкримінованих злочинів. Захисник посилається на те, що органом досудового слідства порушена процедура проведення такої слідчої дії, як пред'явлення осіб для впізнання. Крім того, захисник вказує на порушення органом досудового слідства ст. 454 КПК України (1960 року) та ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, що призвело до незаконного засудження його підзахисного.
Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі з аналогічних до вказаних захисником підстав просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу щодо нього закрити або пом'якшити призначене покарання. Також засуджений вказує про фальсифікацію протоколів його допиту, про невірну кваліфікацію його дій за ч. 5 ст. 186 КК України, про не перевірку його алібі та порушення ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання поданих ним та його захисником скарг, пояснення прокурора із запереченнями проти поданих скарг, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 362 і 365 КПК України (1960 року) суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій, у тому числі якщо для того є підстави - і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляціях, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.
Згідно з вимогами ст. 377 КПК України (1960 року) у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення, і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою.
Однак судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).
Як убачається з матеріалів справи, на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 06 червня 2012 року захисником ОСОБА_2 та засудженим ОСОБА_1 були подані апеляції.
Не погоджуючись із вироком суду, захисник просив його скасувати, а провадження щодо його підзахисного по справі закрити, посилаючись, зокрема, на те, що судом не перевірено доводи ОСОБА_1 щодо його непричетності до інкримінованих йому злочинів, що у справі відсутні матеріали перевірки алібі засудженого, зібрані на досудовому слідстві, що перевірка скарг засудженого проведена неповно та необ'єктивно.
Апеляційний суд в ухвалі розписав лише зміст апеляції захисника, однак нічого не зазначив щодо поданих засудженим доповнень до апеляції захисника. Крім того, належним чином наведених в апеляціях доводів в ухвалі не проаналізував і не зазначив підстав, через які апеляцію захисника визнав необґрунтованою.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно перевірити всі доводи апеляції захисника ОСОБА_2 та додаткові доводи засудженого, в тому числі й щодо необ'єктивності та упередженості проведеної за скаргами останнього перевірки тим же прокурором, який підтримував державне обвинувачення в судовому засіданні, за необхідності провести судове слідство та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 27 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Т.С. Шилова Н.О. Марчук Т.А. Широян