21.06.2013 рокуСправа №607/11003/13-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого-судді Базан Л.Т.
при секретарі Василечко І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО1№177425 від 07.06.2013 року в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні її до адміністративної відповідальності не відображено дійсних обставин справи, не враховано її пояснень про те, що вимог ПДР України не порушувала. Вказує, що 07.06.2013 року вона проїхала регульоване перехрестя по вул. С.Бандери - вул. Татарська із дотриманням вимог ПДР, оскільки під час проїзду нею регульованого пішохідного переходу пішоходів не було на проїзній частині, а вони з»явились в той момент, коли вона перетинала пішохідний перехід, тому жодних перешкод для їх руху не створювала. Тому вважає, що постанова про накладення на неї адміністративного стягнення винесена необґрунтовано та просить її скасувати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області у судове засідання не з'явився та не повідомив суду причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№177425 від 07.06.2013 року інспектором ДПС ВДАІ Тернопільського МВ встановлено, що гр. ОСОБА_1 07.06.2013 року о 11 год. 45 хв., в м. Тернополі на регульованому перехресті вул.. Ст. Бандери - вул.. Татарська, керуючи транспортним засобом марки «Вольксваген», державний номерний знак «НОМЕР_1», повертаючи ліворуч, не дала дорогу пішоходу ,який переходив проїзну частину дороги на яку вона повертала, чим порушила п. 16.2 ПДР України, внаслідок чого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено штраф в розмірі 425 грн.
У відповідності до п. 16.2 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено,що порушення правил проїзду перехресть є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення та накладенні стягнення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Як вбачається із викладених у позові доводів позивача, копія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122КУпАП їй вручена не була, копія даного документу також не представлена суду.
Факт вчинення позивачем ОСОБА_1 викладеного у постанові правопорушення нею заперечується.
Із доводів позивача ОСОБА_1, викладених нею у адміністративному позові слідує, що 07.06.2013 року вона проїхала регульоване перехрестя по вул. С.Бандери - вул. Татарська із дотриманням вимог ПДР, оскільки під час проїзду нею регульованого пішохідного переходу пішоходів не було на проїзній частині, а вони з»явились в той момент, коли вона перетинала пішохідний перехід, тому жодних перешкод для їх руху не створювала.
Із змісту ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що адміністративній відповідальності підлягає особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно ч.ч.2,6 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Однак, незважаючи на вимоги КАС України, представник відповідача у судове засідання не з'явився та не представив належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, не надано копії протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП складається уповноваженими на те посадовими особами та є доказом у справі про адміністративне правопорушення, також не спростовано доводів позивача ОСОБА_1 про неправомірність винесення постанови.
З врахуванням наведених обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що у діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, однак враховуючи конкретні обставини, за яких було вчинено правопорушення, особу порушника, характер вчиненого правопорушення, яким не було створено перешкод іншим учасникам дорожнього руху, вважає, що дане правопорушення слід визнати малозначним.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважені вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу.
Таким чином, враховуючи малозначність вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку, що постанову серії ВО1№177425 від 07.06.2013 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності необхідно скасувати, звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 22, 122, 245, 251, 287- 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№177425 від 07.06.2013 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - провадженням закрити, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши їй усне зауваження.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан