Справа № 712/1441/13-ц
Провадження № 2/712/1202/13
03 червня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 18 квітня 2008 року між ПАТ „УкрСиббанк" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11336291000. Згідно даного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 70 000 доларів США, що є еквівалентом за курсом Національного банку України на дату складання договору 353 500 грн. на строк користування до 17 квітня 2017 зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 13,50 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача, 18 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки № 83470 від 18 квітня 2008 року. Згідно даного договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконує не належним чином, що полягає в несвоєчасному погашенні кредиту та відсотків за користування кредитом, визначених умовами кредитного договору, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість, яка станом на 10 грудня 2012 року складає 906 873 грн. 39 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства, а також Законом України „Про іпотеку".
Як встановлено в судовому засіданні, 18 квітня 2008 року між ПАТ „УкрСиббанк" та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11336291000. Згідно даного договору банк надав відповідачу кредит в сумі 70 000 доларів США, що є еквівалентом за курсом Національного банку України на дату складання договору 353 500 грн. на строк користування до 17 квітня 2017 зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 13,50 % річних
В забезпечення виконання зобов'язань відповідача, 18 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки № 83470 . Згідно даного договору відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 квітня 1995 року посвідченого завідуючою Другої Черкаської державної нотаріальної контори Іщук В.Я.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Станом на 10 грудня 2012 року заборгованість відповідача по кредитному договору №11336291000 перед ПАТ „УкрСиббанк" складає 113 458, 45 доларів США, що еквівалентно 906 873 грн. 39 коп., з яких: заборгованість по кредиту в сумі 537 185 грн. 95 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 20 214 грн. 93 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в сумі 34 878 грн. коп., яка і підлягає до стягнення з відповідача.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред»явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов Іпотечного договору.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», тобто продажу Іпотекодержателем (Позивачем) Предмета іпотеки будь-якому покупцеві за ціною, визначеною за згодою між Іпотекодавцем (відповідачами) і Іпотекодержателем (Позивачем) або на підставі оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності. Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості відповідача перед банком є цілком правомірною, обґрунтованою на законі та такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до наданих представником позивача квитанцій розмір судового збору складає 3 441 грн., які і підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а саме до звернення стягнення заборгованості відповідача перед банком на предмет іпотеки, тобто квартиру АДРЕСА_1, а також стягнення з відповідача на користь банку понесених останнім всіх судових витрат по справі.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 1054, 1055 ЦК України, ст. 39 Закону України „Про іпотеку", суд -
Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності для погашення загальної заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Укрсиибанк» по Кредитному договору № 1133629100 від 18 травня 2008 року в сумі 113 458, 45 Доларів США. що еквівалентно 906 873 грн. 39 коп. та застосувати спосіб реалізації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме з правом укладання договору купівлі-продажу з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення такого продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиибанк» 3 441 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.