Справа № 136/1301/13-а
Іменем України
"05" липня 2013 р. Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Кривенка Д. Т.
за участю секретаря Марчук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ ВМВ м. Вінниці старшого прапорщика міліції Льопи Віктора Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ВН1 №207832 від 13 червня 2013 року, -
Позивач звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області, як до адміністративного суду, із позовом до Інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ ВМВ м. Вінниці старшого прапорщика міліції Льопи Віктора Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ВН1 №207832 від 13 червня 2013 року.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує у позовній заяві на те, що постановою ВН1 № 207832 по справі про адміністративне правопорушення від « 13» червня 2013 року інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ ВМВ м. Вінниці старшого прапорщика міліції Льопа Віктора Володимировича його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 250 гривень. Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Також в позові позивач вказує на допущені під час винесення постанови порушення вимоги статей 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову при винесенні якої було порушено норми як матеріального так і процесуального права.
В судове засідання позивач не з'явився, однак надав суду заяву, скориставшись своїм правом врегульованим ч.4 ст.122 КАС України та надав суду заяву, в якій просить суд позов задовольнити, а розгляд справи проводити в його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання - в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи у даному судовому засіданні, проте суб'єкт владних повноважень не прибув в судове засідання без поважних причин, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду у відповідності до положень ч.4 ст.128 КАС України, суд не відкладає розгляд справи і справу вирішує на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши та дослідивши усі зібрані по справі докази та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою ВН1 № 207832 по справі про адміністративне правопорушення від « 13» червня 2013 року інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ ВМВ м. Вінниці старшого прапорщика міліції Льопа Віктора Володимировича було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 250 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія АБ2 №623915 складеного Інспектором ДПС взводу ДПС ДАІ ВМВ м. Вінниці старшим прапорщиком міліції Льопа Віктором Володимировичем, 13 червня 2013 року о 18 годині в місті Вінниця по вул. 1-го Травня, ОСОБА_1 керуючи автобусом "Меrsedes Sprinter" державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив перевезення пасажирів, кількість яких перевищувала обладнані місця для сидіння, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме пункт 21.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.121-2 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачено статтею 256 КУпАП, а також спеціальними нормативно - правовими актами Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 24.04.2009 року за №374/16390 та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 22.02.2001 року за №185.
Судом встановлено, що в порушення вказаних норм закону, посадовою особою Державтоінспекції не було вирішено клопотання про допит свідків та їх зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були безпосередніми свідками події; не було відібрано пояснень у свідків, які зазначені у протоколі стосовно суті правопорушення; не зазначено повних відомостей, що необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення, зокрема кваліфікуючих ознак вчинення адміністративного правопорушення, а саме: чи перевозив водій транспортного засобу пасажирів в режимі маршрутного таксі, яка максимальна кількість пасажирів відповідно до технічної характеристики транспортного засобу чи реєстраційних документів допустима для перевезення та на скільки пасажирів більше перевозив водій.
Частиною 1 ст. 121-2 КУпАП, передбачено, що адміністративна відповідальність настає у разі перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Інспектором не встановлювались ці обставини, зокрема у якому режимі працює транспортний засіб, які перевезення здійснює водій, яка кількість місць для сидіння передбачена технічною характеристикою транспортного засобу або яка кількість місць визначена в реєстраційних документах на транспортний засіб.
Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті правопорушення, вину свою у вчиненому не визнав.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 26.06.2013 року, відповідачеві було запропоновано в строк до дати розгляду справи по суті надати до суду письмові заперечення проти позову та докази в обґрунтування заперечень, зобов'язано відповідача у разі заперечення проти позову надати до суду у строк до дати розгляду справи по суті всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
На день розгляду справи відповідачем не було надано заперечення проти позову, а також жодних доводів на спростування обставин наведених позивачем у позовній заяві в адресу суду не було направлено.
Відповідно до ст. ст. 70, 86 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 13 червня 2013 року серія АБ2 № 623915, на основі якого винесена оскаржувана позивачем постанова серія ВН1 № 207832 по справі про адміністративне правопорушення, складений з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак є неналежним доказом вини порушника, інших доказів, які зазначені в переліку норми 251 КУпАП, відповідачем не надано, що вказує на їх відсутність взагалі у суб'єкта владних повноважень, який покликаний на виконання функцій держави у відповідності до законодавства.
У пункті 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків. Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 винесена саме у такому спрощеному порядку, тобто не обґрунтовано відповідно до вимог КУпАП достатніми доказами вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності правопорушення, а також сам розгляд справи проведено з порушенням норм як матеріального так і процесуального характеру, зібрані докази є неналежними.
За таких обставин, суд дійшов виваженого висновку, що рішення суб'єктом владних повноважень прийнято не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не безсторонньо (упереджено), що є підставою для визнання його протиправним та його скасування, а відтак для задоволення позову у повному обсязі, що узгоджується з правилами ст.162 КАС України.
В силу викладеного, керуючись Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС № 77 від 26.02.2009 року; Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2001 року за № 185, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року; Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 із наступними змінами;; ст.ст. 6,10, 11, 17,18, 71, 128 ч.4, 159-163, 167, ч.2 ст.171-2 КАС України, ст.ст. 7, 9, ч.1 ст.122, 251, 254, 258, 268 КУпАП, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ВН1 №207832 від 13 червня 2013 року складену інспектором ДПС взводу ДПС ДАІ ВМВ м. Вінниця старшим прапорщиком міліції Льопа Віктором Володимировичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в прибуток держави в розмірі 250 гривень.
Постанова остаточна оскарженню не підлягає.
Суддя:Д. Т. Кривенко