Справа № 136/932/13-к
іменем України
"01" липня 2013 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кривенка Д. Т.
при секретарі Марчук Н.А.
за участю прокурора Довгалюк Л.І.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010200000140 від 01 березня 2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, тимчасово непрацюючого, освіта середня, раніше судимого 20.04.2011 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі та 19.02.2013 року постановою Літинського районного суду, Вінницької області звільненого умовно-достроково з не відбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 28 днів позбавлення волі,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
28 лютого 2013 року, біля 18 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області, прийшов до будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу, зайшовши в кімнату, в якій проживає ОСОБА_2, після чого маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав цифровий телевізійний ресивер марки «QS» модель «SТ-08», вартість якого згідно висновку експерта № 251 від 25.03.2013 року, становить 236 гривень 50 копійок, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вище вказану суму.
Крім цього, 12 квітня 2013 року біля 22 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись у кафе - барі «Україна», що розташоване в смт. Турбів по вул. Миру, 167, Липовецького району, Вінницької області, повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), сівши за один із столиків, що розташовані в приміщенні даного кафе, за яким він відпочивав з ОСОБА_3 жителькою АДРЕСА_3, та скориставшись її відсутністю, взяв у руки її шкіряну жіночу сумочку, яку вона залишила без нагляду на стільці, біля вказаного столика та таємно викрав грошові кошти в сумі 4 300 гривень, тим самим завдавши ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового слідства та судового розгляду, дав суду зізнавальні показання про обставини вчинення злочину. Суду показав, що 28 лютого 2013 року біля 18 години він, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, пішов довідатись до своєї давньої знайомої ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, оскільки раніше зустрічався із її сестрою. Постукавши у двері, йому ніхто не відчинив, тому він зайшов сам, так як двері були відчинені. У будинку перебувала мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4, яка йому запропонувала пройти до кімнати та зачекати її дочку, що він і зробив. У кімнаті грались двоє малолітніх дітей, які в подальшому пішли в іншу кімнату, а він, ОСОБА_1, залишився на одинці. Побачивши біля серванта телевізійний ресивер, у нього виник намір його викрасти. Відкрутивши кабель, він потягнув ресивер, тим самим обірвавши кабель, взяв його під куртку та направився до виходу, де перетнувся із ОСОБА_4, однак не відповівши на її запитання, залишив житловий будинок. Поїхавши у м. Вінницю на залізничний вокзал там він продав телевізійний ресивер незнайомому чоловікові за 100 гривень, які витратив на власний розсуд.
Також суду показав, що 12 квітня 2013 року біля 22 години він, ОСОБА_1, приїхавши з м. Вінниці в смт. Турбів, Липовецького району Вінницької області, зайшов до бару "Маріанна". Там, випиваючи пиво, він помітив за столиком двох жінок, які розважались. Підійшовши до них та привітавшись, у нього, ОСОБА_1, зав'язалась розмова з однією із жінок на ім'я ОСОБА_3, з якою він в подальшому розпивав спиртні напої. Через деякий час жінка запропонувала поїхати до кафе "Україна", що знаходиться також в смт. Турбів та продовжити їх знайомство, що вони й зробили. В кафе "Україна" вони продовжували вживати спиртні напої та розважатись, де він також танцював з ОСОБА_3. Коли він повернувся до столика, жінка залишилась танцювати. У цей час він помітив сумочку ОСОБА_3, яка була залишена нею без нагляду, відкривши її він побачив приблизно 7 - 8 купюр номіналом по 500 гривень, які викрав. Залишивши розважальний заклад, він поїхав до міста Вінниці, де у кафе "Фонтан" витратив усі викрадені кошти. Просив суд суворо його не карати, щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Ураховуючи те, що обвинувачений визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду крадіжки з будинку ОСОБА_2 телевізійного ресивера та по епізоду крадіжки грошей у громадянки ОСОБА_3, кваліфіковані вірно за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючою ознакою, вчиненій повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України є кримінальними правопорушеннями середньої тяжкості, особу винного, а саме те, що по місцю проживання ОСОБА_1 характеризується задовільно (а.с.79); має судимості (а.с.83); кримінальні правопорушення вчинив 28.02.2013 року, звільнившись 19.02.2013 року з місць позбавлення волі умовно достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 28 днів (а.с.85-94); на диспансерному обліку та наркологічному обліку не перебуває (а.с.81, 82); потерпілій ОСОБА_3 відшкодував заподіяну їй матеріальну шкоду.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування заподіяних збитків одній із потерпілих.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних тяжких кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення, після того як був звільнений з місць позбавлення волі умовно - достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 2 місяці 28 днів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння та остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити за правилами, передбаченими ст.71 КК України.
Цивільні позови в справі відсутні.
Процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст.124, 126 КПК України, долю речових доказів у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 368, 370, 374, 376 КПК України, ст. 65 КК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2(двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 20.04.2011 року у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки 6(шість) місяців.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку у виконання.
Речові докази: грошові кошти в сумі 127 гривень залишити в розпорядженні законного володільця потерпілої ОСОБА_3; комп'ютерний диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення товарознавчого дослідження в сумі 305(триста п'ять) гривень 90 коп.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисту поруку.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: Д. Т. Кривенко