04 липня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Дроботі В.В.
суддів: Кожух О.А., Власова С.О.
при секретарі: Козаковій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 квітня 2013 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення.
Заявник зазначав, що рішеннями Ужгородського міськрайонного суду та апеляційного суду з нього та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду. Рішення в даний час виконуються МВ ДВС Ужгородського МУЮ. Посилаючись на те, що боржник ОСОБА_2 не володіє на праві власності жодним об'єктом нерухомого майна, заявник просив з метою виконання судових рішень змінити способ їх виконання з солідарного на часткове (пропорційне) стягнення, визначивши за кожним із боржників по 50% суми відшкодування .
Ухвалою суду у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, постановивши нову, якою задовольнити його вимоги. Вказує на те, що при вирішенні даного питання суд не врахував його доводи щодо необхідності та доцільності зміни способу виконання судових рішень.
Колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Зміна способу виконання рішення - це передбачений загальним та спеціальним законом механізм корегування виконання судового рішення, наприклад зміна способу виконання рішення про відібрання дитини, який передбачений ч.2 ст.77 ЗУ «Про виконавче провадження».
Зміна порядку виконання рішення - це регламентована процедура виконання судового рішення, наприклад щодо стягнення аліментів, яка передбачена ст.74 даного закону.
У будь-якому випадку зміна способу і порядку виконання рішення не повинна стосуватися суті рішення.
Порушивши питання про заміну солідарного стягнення на часткове (дольове) стягнення заявник не врахував те, що згідно ст.ст.541,543,1190 ЦК України та ст.216 ЦПК України солідарний обов'язок боржника це не спосіб виконання зобов'язання, а підстава відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1190 ЦК України право вимагати визначення розміру відшкодування у частці відповідно до ступеню їхньої вини належить не заподіювачу шкоди, яким є ОСОБА_1, а потерпілому.
Отже, суд першої інстанції відмовивши у задоволенні заяви виніс ухвалу, яка відповідає вимогам закону.
Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис) (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В. Дроботя