ЄУН 193/287/13-ц
Провадження №2/193/153/13
05 липня 2013 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Шумської О.В.
при секретарі Кірєєвій Т.В.
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - відділ реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції, Служба у справах дітей Софіївської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про виключення з актового відомостей про батьківство, -
ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи - відділ реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції, Служба у справах дітей Софіївської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про виключення з актового відомостей про батьківство, посилаючись на те, що на початку серпня 2007 року він в с. Ордо-Василівка Софіївського району познайомився з відповідачем ОСОБА_2, після чого вони з нею стали зустрічатися. Незабаром їхні побачення переросли в інтимні стосунки.
28 листопада 2007 року позивач познайомив відповідача, як свою дівчину, з якою має серйозні стосунки, з рідними - мамою і бабусею.
На початку 2008 року відповідач повідомила позивача про те, що вона вагітна і вони звернулися до Ордо-Василівської сільської ради із заявою про одруження. 20 березня 2008 року вони одружилися.
04 травня 2008 року ОСОБА_2 народила сина - ОСОБА_3, батьком якого в актовому записі про народження дитини вказали позивача.
Коли син ОСОБА_3 став підростати, то рідні позивача стали помічати, що дитина не схожа на позивача, що повідомили йому. З цього приводу з грудня 2008 року між позивачем та відповідачем стали виникати сварки під час яких вона підтвердила припущення рідних позивача про те, що дитина не його і те, що завагітніла вона від іншого чоловіка, з яким мала інтимні стосунки в період їхніх побачень.
З кінця грудня 2008 року вони з відповідачем стали проживати окремо один від одного, а 09 квітня 2010 року за рішенням Софіївського районного суду шлюб між ними було розірвано.
15 лютого 2011 року позивач одружився з ОСОБА_5.
05 лютого 2013 року відповідач звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до позивача про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3. Рішенням Софіївського районного суду від 01.03.2013 року із позивача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн. щомісяця на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3.
Під час судового засідання відповідач дала свідчення про те, що позивач не є батьком дитини.
Батьківство дитини позивач не визнає. Він розуміє, що дитина, яка зачата (або) народження у шлюбі, походить від подружжя, але з цим не згоден, тому що в період зачаття дитини (вересень 2007 року) позивач з ОСОБА_2 в шлюбі не перебував, разом з нею не проживав, тільки мав побачення та інколи інтимні стосунки. З ким за час їхнього окремого проживання відповідач мала іще інтимні стосунки позивачу не відомо, як і те від кого вона народила дитину.
Той факт, що позивач не є батьком сина ОСОБА_3, підтверджує і сама відповідач.
На день реєстрації народження дитини позивач був упевнений про її походження від нього, але після народження дитини, зі слів відповідача, та під час судового слухання про стягнення аліментів, позивач впевнений, що не може бути батьком сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Тому позивач вважає, що актовий запис про народження дитини, в якому позивача записано батьком не відповідає дійсності, а тому змушений оспорити батьківство і просить суд виключити відомості про нього як батька дитини з актового запису про його народження.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у поданій до суду позовній заяві та на висновок експерта, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти позову не заперечує.
Третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, будучи, у встановленому чинним законодавством порядку, усвідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направили, про причини неявки суд не повідомили, проти позову не заперечують, просять розглянути справу за відсутності їх представника, про що надали відповідну заяву.
Третя особа - служби у справах дітей будучи, у встановленому чинним законодавством порядку, усвідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направили, про причини неявки суд не повідомили, проти позову не заперечують, просять розглянути справу за відсутності їх представника, про що надали відповідну заяву.
При визнанні позову суд ухвалює рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дізнавшись думки сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
На початку серпня 2007 року він в с. Ордо-Василівка Софіївського району познайомився з відповідачем ОСОБА_2, після чого вони з нею стали зустрічатися. Незабаром їхні побачення переросли в інтимні стосунки.
28 листопада 2007 року позивач познайомив відповідача, як свою дівчину, з якою має серйозні стосунки, з рідними - мамою і бабусею.
На початку 2008 року відповідач повідомила позивача про те, що вона вагітна і вони звернулися до Ордо-Василівської сільської ради із заявою про одруження. 20 березня 2008 року вони одружилися (а.с. 4).
04 травня 2008 року ОСОБА_2 народила сина - ОСОБА_3, батьком якого в актовому записі про народження дитини вказали позивача (а.с. 10).
Коли син ОСОБА_3 став підростати, то рідні позивача стали помічати, що дитина не схожа на позивача, що повідомили йому. З цього приводу з грудня 2008 року між позивачем та відповідачем стали виникати сварки під час яких вона підтвердила припущення рідних позивача про те, що дитина не його і те, що завагітніла вона від іншого чоловіка, з яким мала інтимні стосунки в період їхніх побачень.
З кінця грудня 2008 року вони з відповідачем стали проживати окремо один від одного, а 09 квітня 2010 року за рішенням Софіївського районного суду шлюб між ними було розірвано (а.с. 11).
15 лютого 2011 року позивач одружився з ОСОБА_5 (а.с. 13-15).
05 лютого 2013 року відповідач звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до позивача про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3. Рішенням Софіївського районного суду від 01.03.2013 року із позивача стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн. щомісяця на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 (а.с. 12).
Під час судового засідання відповідач дала свідчення про те, що позивач не є батьком дитини.
Батьківство дитини позивач не визнає. Він розуміє, що дитина, яка зачата (або) народження у шлюбі, походить від подружжя, але з цим не згоден, тому що в період зачаття дитини (вересень 2007 року) позивач з ОСОБА_2 в шлюбі не перебував, разом з нею не проживав, тільки мав побачення та інколи інтимні стосунки. З ким за час їхнього окремого проживання відповідач мала іще інтимні стосунки позивачу не відомо, як і те від кого вона народила дитину.
Той факт, що позивач не є батьком сина ОСОБА_3, підтверджує і сама відповідач.
На день реєстрації народження дитини позивач був упевнений про її походження від нього, але після народження дитини, зі слів відповідача, та під час судового слухання про стягнення аліментів, позивач впевнений, що не може бути батьком сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Тому позивач вважає, що актовий запис про народження дитини (а.с. 48), в якому позивача записано батьком не відповідає дійсності, а тому змушений оспорити батьківство
Згідно висновку експерта № 150 від 31.05.2013 року ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не може бути біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто батьківство ОСОБА_1 у відношенні ОСОБА_3 виключається (а.с. 62).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. 122, 124, 126, 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як про батька дитини з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Згідно роз'яснень, наданих в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», предметом доказування у таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, і дитиною.
За таких обставин, оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності та приймаючи до уваги відсутність біологічного зв'язку між ОСОБА_3 з однієї сторони та позивачем з іншої сторони, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Оскільки відповідачем визнаний факт відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виключивши запис про ОСОБА_1 як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_3.
На підставі викладеного та ст.ст. 122, 136 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Виключити запис про ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, як батька дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з актового запису № 10, складеного 15 травня 2008 року виконкомом Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району на ОСОБА_3 дані про батька: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України та по-батькові дитини - ОСОБА_3.
Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області внести зміни в актовий запис про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши дані за батька зі слів матері.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Шумська