05.06.2013 Єдиний унікальний номер 205/3041/13-ц
Провадження №2/205/1919/13
05 червня 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, Житлово - будівельного кооперативу № 293 м. Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, Житлово - будівельного кооперативу № 293 м. Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Свої позовні вимоги, позивач обґрунтувала тим, що на підставі ордеру № 1046 від 08.12.1979 року, виданого Виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Дніпропетровська, на підставі списків Житлово-будівельного кооперативу № 293, затвердженого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 12 квітня 1978 року ОСОБА_5, разом із своєю сім'єю, було надано для проживання житлове приміщення, а саме: квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Далі позивач зазначає, що після смерті її батька ОСОБА_5, її мати - ОСОБА_6, фактично прийняла вищевказану спадкову квартиру, постійно проживала в ній, сплачувала всі передбачені платежі за дану квартиру та підтримувала її в належному стані, однак оформити документи на вищевказану спадкову квартиру не встигла, померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Також, позивач зазначає, що після смерті матері вона також фактично прийняла вищевказану спадкову квартиру, та по теперішній час зареєстрована та постійно проживає в АДРЕСА_1, здійснює поточні косметичні ремонти, сплачує комунальні послуги, але у зв'язку з хворобою вчасно оформити документи на вищевказану квартиру теж не змогла. Згідно довідки виданої головою ЖБК № 293, вищевказана квартира заборгованості по пайовим внескам не має. На підставі наданої інформації КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 16 жовтня 2012 року № 1655 реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1, не проводилась, таким чином позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру, та запропоновано звернутися до суду. У зв'язку з чим, позивач змушена звернутися до суду та просити суд встановити факт прийняття спадщини - квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та встановити факт прийняття спадщини - вищевказаної квартири ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а також,
визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій позовні
вимоги підтримує в повному обсязі, про вищевказані обставини не заперечує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, у судове засідання не з'явився, повідомлялись належним чином, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, причин неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань від них до суду не надходило.
Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу № 293 м. Дніпропетровська, у судове засідання не з'явився, надали суду письмову заяву в якій просили розглянути справу без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з'явився, надали суду заяву, в якій просять справу розглядати без участі їх представника та винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Так, судом встановлені наступні обставини і визначенні відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що на підставі ордеру № 1046 від 08.12.1979 року, виданого Виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Дніпропетровська, на підставі списків Житлово - будівельного кооперативу № 293, затвердженого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 12 квітня 1978 року ОСОБА_5, разом із своєю сім'єю - дружиною ОСОБА_6, сином ОСОБА_8, донькою - ОСОБА_1, було надано для проживання житлове приміщення, яке станом на день розгляду справи має адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06 жовтня 1983 року серії НОМЕР_1, виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис в Книзі реєстрації смерті № 6014 (а.с.10).
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд зауважує, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (вересень 2008 року), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
З наведеного вбачається, що право власності, що набуте на відповідне нерухоме майно до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набувається в порядку, який існував на час його набуття, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-
будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій
пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Згідно роз'яснень, що містяться у п.11 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 із змінами та доповненнями постановами пленуму Верховного суду України від 25.12.1992 року № 13 та від 25.05.1998 року № 15 у випадках смерті члена кооперативу до 01 липня 1990 р. члена житлово-будівельного, дачно-будівельного або гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства спадщина відкривається не на квартиру, дачу, гараж, садовий будиночок, насадження, а на пай спадкодавця та інші суми, які підлягають поверненню у таких випадках.
Відповідно до норм статті 525 ЦК України 1963 р., чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2. Судом встановлено, що до дня своєї смерті, ОСОБА_5 пайовий внесок за вказану спірну квартиру був внесений не в повному обсязі. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді пайових внесків на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до статей 548, 549 ЦК України 1963 р. для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, як спадкоємець першої черги, фактично вступила в управління та володіння вказаним спадковим майном у вигляді пайових внесків, несла тягар по утриманню такого спадкового майна. Зокрема судом встановлено, що саме ОСОБА_6 внесла у повному обсязі залишок по пайових внесках за спірну квартиру, що підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу № 293 (а.с. 14), та сторонами не оспорюється.
За вказаних вимог матеріального закону та встановлених обставин справи, суд вважає за необхідне вимогу про встановлення факту прийняття спадщини - квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити частково, встановивши факт прийняття ОСОБА_6 спадщини у вигляді пайових внесків до Житлово - будівельного кооперативу № 293 на квартиру АДРЕСА_1 після смерті чоловіка - ОСОБА_5, а в решті вимог позивача в цій частині відмовити за безпідставністю.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис в Книзі реєстрації смерті № 1246 (а.с.11). З роз'яснень, що містяться у п.11 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 із змінами та доповненнями, постановами пленуму Верховного суду України від 25.12.1992 року № 13 та від 25.05.1998 року № 15 вбачається, що у випадках смерті члена кооперативу після 01 липня 1990 року відкривається спадщина, якщо до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, а якщо на цей час спадкодавцем був повністю внесений пайовий внесок - спадщина відкривається відповідно на квартиру, дачу, гараж, садовий будиночок, інші будівлі і насадження. Таким чином, з огляду на наведене, суд доходить висновку, що вже після смерті ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3) відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Оскільки після прийняття спадщини у вигляді пайових внесків та сплати пайового внеску у
повному обсязі ОСОБА_6 не зареєструвала речове право на нерухомість в органах державної влади, як було встановлено діючим на той час законодавством, позивач, як її
спадкоємець позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі та зареєструвати за собою відповідне речове право (а.с. 19).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння вказаним спадковим майном - квартирою АДРЕСА_1, проживала за вказаною адресою та утримувала таке майно у належному стані, що також визнається відповідачем Житлово-будівельним кооперативом № 293 підтверджується відповідною довідкою від 16.07.2012 року (а.с. 13), що відповідно до вимог статей 548, 549 ЦК України 1963 р., що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить по фактичне прийняття спадщини таким спадкоємцем. Судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини або про відмову від спадщини до органів нотаріату ніхто не звертався (а.с. 32).
За вказаних обставин та вимог чинного законодавства України суд не вбачає перешкод для встановлення факту прийняття спадщини - квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом, після смерті матері, та визнання за нею права власності на такий об'єкт нерухомого майна, а саме: квартири, загальною площею 57,3 кв.м., житловою 41, 6 кв.м., складається із 1 - коридор, 2 - житлова, 3 - житлова, 4-житлова, 5 - кухня, 6 - санвузол, 7 - кладова, І-лоджія, ІІ-лоджія, за позивачем в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Також, враховуючи характер спірних правовідносин, та у зв'язку з тим, що позивач не ставить питання щодо відшкодування їй судових витрат по справі, суд вважає за можливе покласти судові витрати по справі на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 529, 548, 549 ЦК України в ред. 1963 р., ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВирішиВ:
1. Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, Житлово-будівельного кооперативу № 293 м. Дніпропетровська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
2. Встановити факт прийняття спадщини - пайових внесків до Житлово-будівельного кооперативу № 293, на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_6, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
3. Встановити факт прийняття спадщини - квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
4. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 57,3 кв.м., житловою 41, 6 кв.м., яка складається із 1 - коридор, 2 - житлова, 3 - житлова, 4 - житлова, 5 - кухня, 6 - санвузол, 7 - кладова, І-лоджія, ІІ-лоджія, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.
5. В решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д.В. Мовчан