19.06.2013 Єдиний унікальний номер 205/1926/13-ц
Провадження № 2/205/1611/13
19 червня 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення від права на спадкування, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про усунення від права на спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що постійно проживав за адресою: 49000, АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина, у тому числі і на квартиру в якій він проживав. Заповіт спадкодавцем складено не було. Далі позивач зазначає, що вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживала разом із спадкодавцем, є його законною дружиною, і відповідно до ст. 1261 ЦК України має право на спадкування за законом в першу чергу та у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Окрім неї, до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися доньки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також і син, ОСОБА_2, який з ними не проживав та взагалі зареєстрований та проживає за адресою: 49000, АДРЕСА_2. Також, позивач зазначає, що ще у 2000 році, за життя її чоловіка та батька відповідача, ОСОБА_2, відносини між батьком та сином погіршилися, у зв'язку з чим відповідач припинив спілкування із спадкодавцем. Відповідач ніколи не приходив в будинок батька, не дзвонив йому. Останніми роками ОСОБА_3 дуже важко хворів. У той час коли ОСОБА_3 був у важкому стані йому вкрай необхідна була підтримка рідних людей. Весь час ОСОБА_3 розумів що смертельно хворий, також це розумів і його син, ОСОБА_2, будучи медичним працівником і спілкуючись у крузі лікарів, спільних знайомих його з батьком, який весь цей час знаходився у безпорадному стані. Однак, не дивлячись на це від відповідача так і не поступало ані моральної, ані матеріальної підтримки. Таким чином, позивач вважає, що відповідач під час тяжкої хвороби батька, який був у безпорадному стані, відповідач мав можливість, але свідомо ухилявся від надання спадкодавцю будь - якої допомоги. У зв'язку з чим, позивач змушена звернутися до суду і просити суд прийняти рішення про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3
В судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, позивач не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с.35).
Відповідач ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, надіслав на адресу суду телеграму про розгляд справи за його відсутності (а.с.34), будь-яких інших заяв, у тому числі заперечень на позов, з боку такої особи, що бере участь у справі, до суду не надходило.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали
справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на нижчевикладене.
Так, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що у Книзі реєстрації смерті 20 липня 2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 5051 та 20 липня 2010 року та видано Відділом реєстрації смерті Дніпропетровського управління юстиції свідоцтво про смерть (а.с. 5).
Судом також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру за адресою: 49000, АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» 22.10.1998 року, за розпорядженням № 2494-П, зареєстрованого в Дніпропетровському МБТІ і записаного в реєстрову книгу за № 750п-39-78, реєстраційний № 36795398.
Із матеріалів спарви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3, та він претендує на 1/4 частку квартири за адресою: 49000, АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту вказаної ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, поданих судом у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
З наведеного вбачається, що суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
При цьому, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами вважа ються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсут ність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за час його життя було поставлено діагнози хвороб, а саме: 1) з 1978 року -вірусний гепатит; 2) з 1995 року та- хронічний вірусний гепатит асоційований з вірусом гепатиту «С», 3) 2004 рік - кровотеча з розширених вен стравоходу. Постійно лікувався амбулаторно (а.с. 8-15). У зв'язку з чим, суд доходить висновку, що спадкодавець перебував через тяжкі хвороби та похилий вік у безпорадному стані.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2, будучи сином померлого та обізнаним щодо його хвороб, з 2000 року не надавав жодної допомоги спадкодавцю.
Судом також встановлено, що позивач з 09.06.2000 року постійно проживала з померлим ОСОБА_3 по день його сперті, та забезпечувала його догляд (а.с. 7).
Суд зауважує, що відповідач не був позбавлений можливості подати докази по справі як особисто, так й через свого представника або за допомогою поштового зв'язку, оскільки він
повідомлявся судом про розгляд цивільної справи у встановленому чинним процесуальним законом порядку.
Однак, до судового засідання відповідач не з'явився, належних та допустимих доказів щодо поважності причин неявки суду не представив, не надав жодного заперечення чи пояснення по суті спору. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі у судових засіданнях, давало суду право обмежитися доказами, наданими позивачем.
Враховуючи вимоги даної норми закону, встановлені обставини справи, надані позивачем докази, суд вважає, що доводи позивача про ухилення відповідача від догляду за батьком, знаходження останнього у безпорадному стані у розумінні вказаних вимог матеріального закону, зокрема п. 5 ст. 1224 ЦК України, є такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду даної цивільної справи по суті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення від права на спадкування є законними та підлягають задоволенню.
Також на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
На підставі викладено та керуючись, ст. 1224 ЦК України, ст.ст. 3-4,10-11,15,38, 44,109, 118-119, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення від права на спадкування - задовольнити.
2.Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3
3. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Мовчан Д.В.