Справа: № 2а-3653/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
04 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про стягнення надлишково виплачених пенсійних коштів, -
У липні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про стягнення надлишково виплачених пенсійних коштів. Свої позовні вимоги мотивував тим, що з метою призначення пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 відповідач у червні 1992 року видав довідку, що містила недостовірні відомості про розмір заробітної плати вказаної особи, внаслідок чого, останній у період з 06.05.1991 року по 31.03.2012 року безпідставно виплачені пенсійні кошти у сумі 4575,39 грн. Про даний факт позивачу стало відомо у червні 2012 року. Оскільки пенсіонер відмовився повертати позивачу безпідставно отримані кошти, позивач, посилаючись на положення статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звернувся до суду з позовом про відшкодування завданої Пенсійному фонду шкоди. Просив стягнути кошти надлишково виплаченої пенсії у сумі 4575,39 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2012 року закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.
Так, згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Правові засади відповідальності за заподіяну шкоду визначаються статтею 1166 Цивільного кодексу, в якій розкривається деліктна природа цієї відповідальності та підстави її виникнення. Так, для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Виходячи з цивільно-правової природи відповідальності за заподіяну шкоду, до спірних правовідносин слід також застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР про позовну давність з урахуванням прикінцевих положень Цивільного кодексу України.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Єдиний випадок, коли в адміністративному судочинстві розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, передбачений частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному проваджені з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а виходячи з суб'єктного складу учасників спору, може бути вирішеним господарським судом в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Отже, судом першої інстанції дотримано ряд процесуальних умов, згідно вимог закону, при винесенні ухвали з питання закриття провадження у справі.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його зміни чи скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
З урахуванням вище викладеного, судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 102, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 09 липня 2013 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 04 липня 2013 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.