справа № 806/2769/13-a
категорія 8.2.1
13 червня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
за участі секретаря - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000831702 від 03.04.2013 р.,-
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000831702 від 03.04.2013 року. Позивач не погоджується з податковими зобов'язаннями, нарахованими зазначеним податковим повідомленням - рішенням, та вважає їх необґрунтованими і такими, що протирічать чинному законодавству. Оскільки ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року суму, визначену в податковій накладній № 2 від 23.11.2012 року, яка була виписана продавцем - ПАТ "Попільнянський спецкар"єр". При цьому зазначає, що вказана податкова накладна була включена в реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який в електронному вигляді доставлений до районного рівня ДПС України 15.01.2013 року, та відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податковому кодексу України. Також Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 вказує на те, що Податковим кодексом України не встановлено обов'язку платника податку перевіряти дії своїх постачальників по реєстрації ними податкових накладних у ЄРПН, правдивість та відповідність їх свідчень, у тому числі і у наданих ними податкових накладних. Встановлена законодавства можливість перевірки реєстрації податкових накладних у ЄРПН є правом платників, а не їх обов'язком. У зв'язку з цим позивач вважає, що ним не були порушені вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит за грудень 2012 року сформовано на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів, тому оспорюване податкове повідомлення - рішення, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13171,00 грн. за основним платежем та 6586,00 грн. за штрафними санкціями, є протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, на підставі доводів викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що податкове повідомлення - рішення від 03.04.2013 року № 0000831702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13171,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6586,00 грн., прийнято правомірно, на законних висновках акту перевірки від 26.03.2013 року № 126/301/17-02/НОМЕР_2. Так, перевіркою було виявлено, що ФОП ОСОБА_1 включено до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2012 року за порядковим номером 1 податкову накладну від 23.11.2012 року № 2, отриману від ПАТ "Попільнянський спецкар"єр", на загальну суму 79024,99 грн., в т.ч. ПДВ 13170,83 грн. (більше 10 тис. грн.), яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим завищено суму дозволеного податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 13171,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби у період з 19.03.2013 року по 25.03.2013 року проведено документальну виїзну позапланову перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1, поданої за грудень місяць 2012 року від 21.01.2013 року за вх. № 9085626645.
За результатами перевірки складено акт № 126/301/17-02/НОМЕР_2 від 26.03.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних по ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" за грудень місяць 2012 року.
В результаті документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що платником Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 при заповненні податкової декларації з ПДВ за грудень місяць 2012 року порушено п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року на суму 13171,00 грн.. Зокрема, в акті перевірки вказано, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року включено суму в розмірі 13170,83 грн., на підставі податкової накладної від 23.11.2012 року № 2, отриманої від ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" на загальну суму 79024,99 грн., в т.ч. ПДВ 13170,83 грн., яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі вказаного акту перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000831702 від 03 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19757,00 грн. (13171 грн. основного платежу, 6586,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Перевіряючи оспорюване податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зважає на слідуюче.
Податковий кредит, згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначено статтею 198 Податкового кодексу України.
Згідно із приписами пункту 198.6 цієї статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Абзацом 1, 2, 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно із абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Згідно із підпунктом 6.1. пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року N 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.
Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").
З аналізу вищезазначених правових норм випливає, що покупець товару має право формувати податковий кредит лише на підставі виданої йому продавцем належним чином оформленої податкової накладної, яка у разі встановлення розміру ПДВ понад 10 тисяч гривень (з 01 січня 2012 року) підлягає обов'язковій реєстрації продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом безспірно встановлено, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, у якій податковий кредит (рядок 17) визначено у загальній сумі 21719,00 грн. При цьому до операцій з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту, позивачем включено суму податку на додану вартість у розмірі 13170,83 грн., відповідно до податкової накладної ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" від 23 листопада 2012 року № 2.
Із матеріалів справи слідує, що податкова накладна від 23.11.2012 року № 2 на загальну суму з ПДВ у розмірі 79024,99 грн. (ПДВ - 13170,83 грн.) виписана позивачу продавцем - Публічним акціонерним товариством "Попільнянський спецкар"єр" (платник ПДВ з 15.06.2011 року) на виконання умов договору купівлі - продажу № 1/11 від 23.11.2012 року. Цей договір був укладений між ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" (Продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) про купівлю - продаж плити (1 комплект) та живильника 1-15-90 (1шт.).
Вказана податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість становить понад 10 тисяч гривень, видана ФОП ОСОБА_1 без її реєстрації контрагентом позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дана обставина представником позивача в судовому засіданні не заперечувалась та підтверджується накладною № 2 від 23.11.2012 року, копія, якої наявна в матеріалах справи, оскільки вона не містить відповідної відмітки у визначеній для цього графі.
За таких обставин, коли податкова накладна № 2 від 23.11.2012 року не була зареєстрована ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вищевказаних приписів податкового законодавства, позивач не мав права на включення суми податку на додану вартість в розмірі 13170,83 грн. до складу податкового кредиту за грудень 2012 року.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що Податковим кодексом України не встановлено обов'язку платника податку перевіряти дії своїх постачальників по реєстрації ними податкових накладних у ЄРПН; встановлена цим Кодексом можливість перевірки реєстрації податкових накладних у ЄРПН є правом платників податків, а не їх обов'язком, з огляду на таке.
Зі змісту положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема абз. 9 цього пункту, слідує, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє покупця права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Аналогічні приписи містить пп. 6.3 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року N 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071.
Отже, покупець, який не бажає настання для себе наслідків передбачених абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, має право, згідно із абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Окрім цього, абзацом 11 та 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Таким чином, при формуванні податкового кредиту за грудень 2012 року за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених за податковою накладною ПАТ "Попільнянський спецкар"єр" № 2 від 23.11.2012 року, позивач був зобов'язаний переконатися у наявності факту її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відсутність такої реєстрації виключає можливість включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Також встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не скористався своїм правом, передбаченим абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та не додав до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року заяву із скаргою на свого контрагента. Вказане вкотре підтверджує факт відсутності у позивача правових підстав для включення спірної суми до складу податкового кредиту за грудень 2012 року.
Враховуючи наведене, суд вважає, правильними висновки відповідача, викладені в акті від 26.03.2013 року за № 126/301/17-02/НОМЕР_2, про порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним було занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року на суму 13171,00 грн.
Із розрахунку нарахування штрафних санкцій за результатами позапланової виїзної документальної перевірки видно, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби на визначену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 6586,00 грн.
Перевіривши правильність нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, суд вважає, що застосування до позивача фінансових санкцій за грудень 2012 року в розмірі 6586,00 грн. (50 % від 13171,00) повністю відповідає вимогам п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.
З огляду на зазначене, податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 3 квітня 2013 року № 0000831702 про збільшення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19757,00 грн. (за основним платежем - 13171,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6586,00 грн.) є правомірним, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 20 червня 2013 р.