справа № 806/2771/13-a
категорія 8.2.1
30 травня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,
при секретарі - Янушевській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль"
до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2013 р. №0000162200 та №0000172200,-
встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хміль" звернулося з позовом до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2013 р. №0000162200 та №0000172200.
В судовому засіданні представники Позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що уповноваженими особами Відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2011року у взаємовідносинах з ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник". За результатами такої перевірки, на думку представників Позивача, Відповідач безпідставно прийшов до висновку про нікчемність господарських операцій підприємства з ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник" щодо придбання масляного трансформатора та погрузчика і, що такі господарські операції порушують публічний порядок. Реальний характер вказаних господарських операцій, як зазначили представники Позивача, підтверджується всіма необхідними документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому у податкового органу були відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень у цій частині.
Крім цього, на думку представників Позивача, вказана позапланова перевірка проводилася на підставі постанови слідчого податкової міліції, а тому за наслідками такої перевірки податкові повідомлення - рішення виносяться лише за умови набрання законної сили відповідного рішення суду.
Представники Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили і зазначили, що дійсно з 04.03.2013року по 13.03.2013року працівниками Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції відповідно до постанови слідчого від 11.02.2013року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2011року у взаємовідносинах з ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник" В ході перевірки було встановлено відсутність належних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження таких господарських операцій. Вказані угоди, на думку представників Відповідача, носили нікчемний характер та були укладені виключно для незаконного формування податкового кредиту. Як пояснили представники Відповідача, такий висновок було зроблено на підставі постанов слідчих податкової міліції про порушення кримінальних справ по факту організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник".
На думку представників Відповідача, такі нікчемні угоди не можуть породжувати жодних правових наслідків ні для Позивача ні для контрагентів ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник", тобто не можуть впливати на їх податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення зобов'язань платника з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України.
В судовому засіданні встановлено, що з 04.03.2013року по 13.03.2013року працівниками Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль" (СТОВ "Хміль"), Позивача по даній справі, з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2011року у взаємовідносинах з ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник", про що був складений відповідний акт перевірки від 20.03.2013року.
Вказана перевірка проводилася на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ДПС в Житомирській області від 11.02.2013року про доручення на проведення позапланової перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль". Вказана постанова була винесена в межах кримінальної справи за фактом організації фіктивного підприємництва та організації навмисного ухилення від сплати податків, а не щодо кримінального провадження стосовно посадової особи (посадових осіб) Позивача як платника податків.
Зазначене свідчить про відсутність обмежень, передбачених п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому доводи Позивача в цій частині є безпідставні.
За результатами такої перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 01.04.2013 р. :
- №0000162200, відповідно до якого СТОВ "Хміль" зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 19359,00грн.;
- №0000172200, відповідно до якого СТОВ "Хміль" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3397,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 849,00грн.
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 01.04.2013 р. №0000162200, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.3 і п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6 і 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011року в сумі 23000,00грн., та призвели до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 19359,00грн. за грудень 2011року.
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 01.04.2013 р. №0000172200, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.3 і п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6 і 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011року в сумі 23000,00грн., та призвели до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у грудні 2011року в розмірі 3397,00грн.
За своєю суттю вказані порушення зведені до невизнання господарських операцій Позивача з ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник" по придбанню матеріальних цінностей (трансформатора масляного та погрузчика), що призвели до завищення податкового кредиту Позивача з податку на додану вартість за серпень 2011року в сумі 23000,00грн.
Такі доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини Позивача були зумовлені договором №022/2011 від 03.08.2011року з ТОВ "Холодильник" про придбання обладнання та договором ТОВ "Союз Р.О." з ТОВ "Холодильник" №2/2832 від 10.08.2011року про відступлення права вимоги по договору №022/2011 від 03.08.2011року. Відповідно до умов вказаних договорів, що були досліджені в судовому засіданні, ТОВ "Холодильник" передавало ТОВ "Союз Р.О." свої права та обов'язки щодо продажу Позивачу матеріальних цінності у вигляді обладнання (трансформатора масляного та погрузчика) на загальну суму 138000,00грн., в тому числі 23000,00грн. податку на додану вартість.
Про реальність даних господарських операцій між Позивачем ТОВ "Союз Р.О." та ТОВ "Холодильник" свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи (договори і додатки до них, видаткові накладні на отримання вказаних матеріальних цінностей, подорожні листи, податкові накладні), які підтверджують факт поставки зазначених матеріальних цінностей.
Як зазначено в подорожніх листах від 04.08.2011року та від 15.08.2011року, досліджених в судовому засіданні, вказане обладнання (трансформатор масляний та погрузчик) були перевезені по місцю знаходження Позивача (а.с.22-23). Вказані обставини в судовому засіданні підтвердили свідок ОСОБА_1, який в якості водія вантажного автомобіля безпосередньо перевозив вказане обладнання, та директор СТОВ "Хміль", який отримував вказане обладнання.
За отримане обладнання (трансформатор масляний та погрузчик) Позивачем відповідно до досліджених в судовому засіданні платіжних доручень № 265 від 03.08.2011року та № 284 від 15.08.2011року були сплачені ТОВ "Холодильник" кошти на загальну суму 138000,00грн., в тому числі 23000,00грн. податку на додану вартість (а.с.63 ).
Наявність та використання придбаного обладнання Позивачем у господарські діяльності підтверджується актами про введення в експлуатацію погрузчика та масляного трансформатора, довідками про їх балансову вартість а свідоцтвом про реєстрацію такого погрузчика Державною інспекцією сільського господарства Житомирської області (а.с.37-40,84).
В розумінні вимог ст.138 Податкового кодексу України зазначені витрати Позивача в розмірі 115000,00 грн. (за виключенням ПДВ) за придбане обладнання (трансформатор масляний та погрузчик) Позивач включив їх до валових витрат за відповідні звітні періоди 2011року.
В судовому засіданні представники Позивача не надали суду жодних пояснень того, чому податком органом, стверджуючи про нереальний характер такої господарської операції та невизнання податкового кредиту, визнано вказані валові витрати Позивача за відповідний квартал 2011року.
За приписами ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до вимог підпунктів 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, 198.6 ст. 19 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Сплачені Позивачем 23000,00грн. податку на додану вартість у вартості придбаного обладнання (трансформатор масляний та погрузчик) підтверджуються дослідженими в судовому засіданні податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Крім того, суд зазначає, що податковим законодавством, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість. Наявність статусу платників податку на додану вартість у Позивача та ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник" протягом серпня 2011року, сторонами не заперечується та визнається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач, як платник податку на додану вартість, правомірно, у відповідності до вимог ст.198 Податкового кодексу України, відніс 23000,00грн. податку на додану вартість у вартості придбаного обладнання (трансформатор масляний та погрузчик) до свого податкового кредиту за серпень 2011року.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції від 01.04.2013 р. №0000162200, відповідно до якого СТОВ "Хміль" зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 19359,00грн., та №0000172200, відповідно до якого СТОВ "Хміль" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3397,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 849,00грн. винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд вважає безпідставними доводи представників податкового органу, що наявність певних невідповідностей в договірних відносинах між Позивачем та ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник" та в їх виконанні і, виключали право Позивача на формування вказаного податкового кредиту.
Визначення наявності чи відсутності претензій у Позивача чи у ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник" щодо належного чи неналежного виконання сторонами зазначених господарських відносин своїх господарських зобов'язань та порядку їх врегулювання є виключним правом самих господарюючих суб'єктів, а не податкового органу.
Суд не приймає до уваги також доводи Відповідача, що зазначені угоди між Позивачем та ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник" носили нікчемний характер та порушували публічний порядок, так як не носили реального характеру.
Безспірно, за приписами ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний характер, є нікчемним. Разом з тим, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009року прямо зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Проте, податковим органом не надано жодних доказів, а в судовому засіданні не встановлено вини чи умислу Позивача, спрямованого на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, тощо.
Отже Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладання угод між Позивачем та ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вирок суду у кримінальній справі, або інший належний доказ на підтвердження "безтоварності" здійснення Позивачем господарських операцій.
Сам факт порушення кримінального провадження відносно службових осіб інших платників податків чи відносно невстановлених осіб за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності не може бути підставою для застосування фінансових санкцій саме до Позивача. Чинним податковим законодавством на Позивача не покладено відповідальність за дії інших платників податків чи їх посадових осіб.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державну реєстрацію ТОВ "Холодильник" проведено 29.09.2009року, а ТОВ "Союз Р.О." - 14.09.2009року. Станом на 30.04.2013року така державна реєстрація не скасована, а діяльність ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник" не припинено.
Більш того, представники Відповідача в судовому засіданні фактично визнали, що зазначене обладнання (трансформатор масляний та погрузчик) Позивачем отримано і за нього сплачені відповідні кошти в тому числі 23000,00грн. податку на додану вартість. Висновок Відповідача про "певну безтоварність" таких господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено жодними належними доказами, та зумовлено певними недоліками у здійсненні господарської діяльності та веденні податкового обліку контрагентами ТОВ "Союз Р.О." і ТОВ "Холодильник".
Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за порушення правил оподаткування іншими суб'єктами господарювання ( контрагентами, чи контрагентами його контрагентів).
Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представником, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано також жодних належних та відповідних доказів того, що відомості, які містяться в наданих суду документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або того, що такі відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль" у вигляді 238,46грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 01.04.2013 р. №0000162200 та №0000172200.
Судові витрати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хміль" у вигляді 238,46грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 05 червня 2013 р.