Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2013 р. Справа №805/4395/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 година 30 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
при секретарі судового засідання Островській О.О.,
за участю
представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанов, -
встановив:
03 квітня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції в Донецькій області (далі - Відповідач або ВДВС), в якому просило суд:
- визнати дії ВДВС щодо винесення 27 березня 2013 року постанов про накладення штрафу у розмірі 850 грн. та стягнення виконавчого збору з УПФУ на суму 1 360 грн. за формальне виконання рішення суду по справі ОСОБА_1 незаконними;
- скасувати постанови від 27 березня 2013 року про накладення штрафу в розмірі 850 грн. та стягнення виконавчого збору з УПФУ в сумі 1 360 грн. за формальне виконання рішення суду по справі ОСОБА_1
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що 27 березня 2013 року до УПФУ надійшли постанови державного виконавця від 27 березня 2013 року про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору за формальне виконання рішення суду.
Позивач вважає ці постанови незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області визнано протиправною відмову УПФУ в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2012 року; зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/318, з 1 січня 2012 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2012 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.
На виконання вказаного судового рішення 09 жовтня 2012 року УПФУ здійснило перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/318, з 1 січня 2012 року на підставі діючого законодавства, а саме відповідно до вимог ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
З урахуванням наведеного Позивач стверджував, що УПФУ фактично та в повному обсязі виконало виконавчий документ по справі № 2а/0570/5325/2012, проте всупереч вимогам п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження не було закінчено.
20 березня 2013 року Позивач звернувся до ВДВС з клопотанням про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним та фактичним виконанням виконавчого листа по справі №2а/0570/5325/2012.
22 березня 2013 року до УПФУ надійшла вимога державного виконавця про необхідність виконання рішення суду по справі № 2а/0570/5325/2012 у триденний строк. Не погодившись із вказаною вимогою, Позивач оскаржив її в судовому порядку.
Однак, 27 березня 2013 року головним державним виконавцем Кондрашовим Г.О. винесені постанова про накладення штрафу в розмірі 850 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн. за формальне виконання рішення суду по ОСОБА_1, які за підписом виконуючого обов'язки начальника ВДВС Попека П.В. надіслані до УПФУ.
Позивач стверджував, що в порушення вимог ч.1 ст.35, п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи Відповідача - виконуючий обов'язки начальника ВДВС Попека П.В. та головний державний виконавець Кондрашов Г.О., при наявності скарги та адміністративного позову щодо оскарження вимоги державного виконавця, тобто наявності підстав для зупинення виконавчого провадження або відкладення провадження виконавчих дій, не зупинили виконавчі дії по виконавчому провадженню № 34034444. Натомість, 27 березня 2013 року головним державним виконавцем Кондрашовим Г.О. були винесені оскаржувані постанови.
Відзначив, що посадові особи Відповідача перевищили свої повноваження, не взявши до уваги факт оскарження вимог державного виконавця, та не врахувавши, що виконання обов'язків начальника ВДВС здійснює Попека П.В., який є сином стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1, що суперечить вимогам ч.1 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, стверджував, що оскільки судове рішення виконане у повному обсязі, вимога державного виконавця про виплату стягувачу у виконавчому провадженні обчисленої ним суми, яка не відповідає сумі фактичного виконання, є протиправною та порушує вимоги п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням наведеного Позивач просив позов задовольнити (а.с.2-7).
Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав письмові заперечення (а.с.27-33), сутність яких полягала у наступному.
ВДВС на виконання виконавчого листа № 2а/0570/5325/2012 стосовно зобов'язання УПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату неоподатковуваного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/318 з 1 січня 2012 року, відкрито виконавче провадження № 34034444.
Однак, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», посадові особи УПФУ умисно, не виконуючи на протязі тривалого часу - з серпня 2012 року - постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, що набрала законної сили, розпорядженням № 129261 від 04 вересня 2012 року здійснили перерахунок та виплату неоподатковуваного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з обмеженням граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що суперечить ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де вказано що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання.
22 березня 2013 року Відповідач роз'яснив Позивачу, що невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у повному обсязі, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу згідно зі ст.ст.89, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а умисне невиконання службовою особою УПФУ постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, що набрала законної сили, тягне за собою кримінальну відповідальність винних за ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України, оскільки формальне виконання судового рішення, що набрало законної сили, його фактичного виконання не забезпечує.
Листом ВДВС від 22 березня 2013 року за № 1720/08-21 службові особи УПФУ були зобов'язані у встановлений державним виконавцем триденний строк, тобто до 27 березня 2013 року, виконати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, з 27 березня 2013 року, злочин набув триваючого характеру і продовжується до сих пір, тому що, боржником не виконані вимоги державного виконавця щодо повного фактичного виконання рішення суду, зазначені у листі від 22 березня 2013 року за № 1720/08-21.
Тому, за формальне виконання рішення суду до Позивача застосовний штраф в розмірі 850 грн. та винесена постанова про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 1 360 грн.
Посилаючись на незаконність на необґрунтованість позовних вимог, Відповідач просив залишити їх без задоволення.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.185-186).
Представник Позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, одночасно вказавши, що наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.187).
Відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду не надав.
Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.122, ч.8 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін з урахуванням наданих ними усних та письмових пояснень на підставі наявних у справі доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а/0570/5325/2012 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про визнання неправомірними дій щодо не нарахування неоподатковуваного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2012 року, визнання протиправною відмови у перерахунку неоподатковуваного щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01 січня 2012 року та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату неоподатковуваного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2012 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року, позовні вимоги задоволені частково, визнана протиправною відмова УПФУ щодо не перерахунку ОСОБА_1 неоподатковуваного щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01 січня 2012 року та зобов'язано УПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату неоподатковуваного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/318 з 01 січня 2012 року (а.с.35-40).
Судове рішення по справі № 2а/0570/5325/2012 набрало законної сили 14 серпня 2012 року, внаслідок чого 20 серпня 2012 року виданий виконавчий лист по справі (а.с.34).
28 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ВДВС із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження (а.с.42).
28 серпня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Попека П.В. відкрито виконавче провадження № 34034444 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/5325/2012, боржнику наданий семиденний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання (а.с.44).
Того ж дня із супровідним листом № 1968/7 5359/0821 постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана боржнику і стягувачу (а.с.43).
УПФУ отримало постанову про відкриття виконавчого провадження 28 серпня 2012 року, що вбачається зі змісту витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС, та не оспорювалося Позивачем (а.с.45).
04 вересня 2012 року на підставі п.1 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» задоволена заява головного державного виконавця Попека П.К. про самовідвід, виконавче провадження передане для примусового виконання заступнику начальника ВДВС Кондрашову Г.О. (а.с.47).
06 вересня 2012 року із супровідним листом № 5544/08-21 55 2102р постанова про самовідвід державного виконавця надіслана сторонам виконавчого провадження (а.с.46).
06 вересня 2012 року Відповідачем отримана заява УПФУ про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із зверненням боржника до суду, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням способу виконання судового рішення (а.с.53).
06 вересня 2012 року заступником начальника ВДВС Кондрашовим Г.О. винесена постанова про зупинена виконавчого провадження до розгляду судом заяви УПФУ про роз'яснення способу виконання рішення (а.с.54).
Постанови про самовідвід державного виконавця та про зупинення виконавчого провадження отримані Позивачем 10 вересня 2012 року, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС (а.с.48).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, у задоволенні заяви УПФУ про роз'яснення способу виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012 відмовлено (а.с.49-52).
Листом від 18 жовтня 2012 року № 14107/3 УПФУ повідомило ВДВС про те, що здійснило перерахунок та виплату неоподаткованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/318; виплата боргу за період з 01 січня 2012 року по 31 серпня 2012 року в сумі 11 394,42 грн. проведена у вересні 2012 року. Вказаний лист отриманий Відповідачем 22 жовтня 2012 року (а.с.55).
22 листопада 2012 року заступником начальника ВДВС Кондрашовим Г.О. винесена постанова про стягнення з УПФУ як боржника у виконавчому провадженні виконавчого збору в розмірі 1 360 грн. (а.с.198-199).
Однак того ж дня, Відповідач звернувся до Позивача з листом № 08-21/7657, в якому просив повернути без виконання постанову про стягнення виконавчого збору від 22 листопада 2012 року (а.с.197).
Листом від 26 листопада 2012 року № 14549/07 Позивач повернув ВДВС постанову про стягнення виконавчого збору від 22 листопада 2012 року без виконання (а.с.196).
29 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ВДВС із заявою про поновлення виконавчого провадження (а.с.56-57).
29 листопада 2012 року заступником начальника ВДВС Кондрашовим Г.О. винесена постанова про поновлення виконавчого провадження (а.с.53).
30 листопада 2012 року із супровідним листом № 4993р 2/1519/21 постанова про поновлення виконавчого провадження надіслана стягувачу і боржнику (а.с.52).
30 листопада 2012 року Відповідач надіслав до УПФУ лист за № 4994р, в якому зазначив, що згідно заяви стягувача виплачена йому сума грошового утримання не відповідає ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме йому виплачено 8 560 грн., а відповідно до розрахунку, який наводиться у рішенні суду, мало бути сплачено близько 14 000 грн., тому стягувач вважає, що рішення суду виконується формально. З урахуванням наведеного, для повного та фактичного виконання рішення суду ВДВС вимагав надати копію рішення № 129261 від 09 жовтня 2012 року, яке приводилось у підтвердження сплати грошових коштів стягувачу, а також надати копію розрахунків з 01 січня 2012 року грошового утримання судді у відставці та направити спеціаліста, який здійснює перерахування та виплату вищезазначеного грошового утримання для надання пояснень (а.с.60).
Вказаний лист отриманий УПФУ 30 листопада 2012 року, що вбачається зі змісту журналу реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС (а.с.61).
05 грудня 2012 року у відповідь на лист ВДВС від 30 листопада 2012 року УПФУ надало заяву № 14707/08, в якій зазначило, що 09 жовтня 2012 року здійснений перерахунок та виплата довічного грошового утримання суддів у відставці - ОСОБА_1 відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/3318, з 01 січня 2012 року, на підставі вимог ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (а.с.62-63).
У якості доказів на підтвердження факту виконання судового рішення по справі № 2а/0570/5325/13-а Позивач надав Відповідачу копію розпорядження від 23 серпня 2012 року, копію протоколу до виплати від 26 серпня 2012 року, копію розпорядження від 09 жовтня 2012 року № 129261 (а.с.63-66).
Посилаючись на повне та фактичне виконання судового рішення по справі № 2а/0570/5325/2012, Позивач просив закінчити виконавче провадження № 34034444.
11 грудня 2012 року ВДВС звернувся до суду, який видав виконавчий документ із заявою № 5294/08-21 про роз'яснення рішення суду (а.с.67-68).
11 грудня 2012 року виконавче провадження зупинено до розгляду по суті заяви УПФУ про роз'яснення судового рішення (а.с.70), того ж дня постанова про зупинення виконавчого провадження надіслана сторонам виконавчого провадження (а.с.69).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012 постанова від 18 червня 2012 року роз'яснена наступним чином: зобов'язати УПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату неоподатковуваного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області від 16 лютого 2012 року № 08-23/318 з 01 січня 2012 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (а.с.91-94).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2013 року ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року скасована, а ВДВС відмовлено у роз'ясненні судового рішення (а.с.72-73).
20 березня 2013 року виконавче провадження було поновлено, того ж дня постанова про поновлення виконавчого провадження отримана Позивачем (а.с.74-75).
22 березня 2013 року ВДВС звернулося до УПФУ з листом № 1720/08-21, в якому вимагало виконати рішення суду по справі № 2а/0570/5325/2012 з урахуванням вимог ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та надати у триденний строк документи, що підтверджують виконання, одночасно попередивши про адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення (а.с.76-77).
27 березня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Кондрашовим Г.О. винесена постанова про накладення штрафу.
Постанова мотивована тим, що боржником не виконані вимоги державного виконавця, зазначені у листі від 22 березня 2013 року № 17720/08-21, щодо повного фактичного виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а тому посилаючись на ст.ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець застосував до УПФУ штраф в розмірі 850 грн. за формальне виконання рішення суду, що не є повним та фактичним виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (а.с.78). Того ж дня постанова надіслана на адресу сторін виконавчого провадження.
Крім того, 27 березня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Кондрашовим Г.О. винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 360 грн. за невиконання рішення у строк, наданий для добровільного виконання (а.с.14). Вказана постанова того ж дня надіслана на адресу сторін виконавчого провадження.
Правові позиції сторін по справі та досліджені судом матеріали виконавчого провадження № 34034444 зумовлюють висновок, що причиною виникнення спірних правовідносин стало різне розуміння сторонами виконавчого провадження і державним виконавцем питання, що є повним та фактичним виконанням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, по справі № 805/4004/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, Відділ державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції зобов'язано закрити виконавче провадження № 34034444 у зв'язку із повним та фактичним виконанням виконавчого листа у справі №2а/05705325/2012 (а.с.188-195).
Під час розгляду справи № 805/4004/13-а судом встановлено, що УПФУ у повному обсязі виконало постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року.
При цьому, суд відзначив, що питання щодо застосування граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання при здійсненні перерахунку не було предметом дослідження по справі № 2а/0570/5325/2012, тобто постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі № 2а/0570/5325/2012 зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не зобов'язано стягнути з УПФУ певну суму.
Докази, які б спростовували, наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 КАС України).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.
Системний аналіз положень ст.ст.1, 3, ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР), ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), а також п.7 ч.1 ст.2 КАС України, зумовлює висновок, що ВДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень (дій) цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Зі змісту ст.1 Закону № 606 вбачається, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Ч.ч.1,3 ст.5 Закону № 606 визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Ст.6 Закону № 606 передбачені гарантії прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема за приписами ч.1 цієї статті державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Положення ч.1 ст.6, ч.1 ст.11 Закону № 606 обумовлюють висновок, що державний виконавець зобов'язаний вжити, передбачені цим Законом заходи примусового виконання, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання рішення, при цьому державний виконавець зобов'язаний не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів інших осіб.
Ч.2 ст.25 Закону № 606 визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як встановлено судом, виконавче провадження № 34034444 відкрито 28 серпня 2012 року, боржнику наданий семиденний строк від дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання, того ж дня вказана постанова отримана Позивачем.
Таким чином, в рамках виконавчого провадження № 34034444 строк для добровільного виконання рішення та надання документального підтвердження такого виконання розпочався з 29 серпня 2012 року і сплинув 04 вересня 2012 року.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
В межах строку, передбаченого ч.2 ст.25 Закону № 606, УПФУ не надало до ВДВС документального підтвердження самостійного виконання виконавчого документа, внаслідок чого з 05 вересня 2012 року у державного виконавця виникли підстави для початку його примусового виконання.
05 грудня 2012 року УПФУ повідомило Відповідача про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012, надавши крім іншого копію розпорядження від 23 серпня 2012 року, копію протоколу до виплати від 26 серпня 2012 року.
Крім того, факт повного виконання боржником виконавчого документа встановлений Донецьким окружним адміністративним судом і відображений в мотивувальній частині постанови від 18 квітня 2013 року по справі № 805/4004/13-а, яка набрала законної сили, а тому, з огляду на положення ч.1 ст.72, ч.2 ст.255 КАС України, не підлягає доведенню та не може оспорюватися сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Як слідує зі змісту ч.1 ст.28 Закону № 606, підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання виконавчого документа протягом строку, встановленого ч.2 ст.25 Закону № 606.
Оскільки УПФУ виконало постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012 ще у серпні 2012 року, тобто до відкриття виконавчого провадження № 34034444, у державного виконавця не було передбачених ч.1 ст.28 Закону № 606 підстав, для стягнення з Позивача виконавчого збору.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що спірна постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 27 березня 2013 року підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.89 Закону № 606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Тобто, підставою для застосування державним виконавцем штрафу, передбаченого ч.1 ст.89 Закону № 606, є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення.
Як вказано вище, УПФУ постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0570/5325/2012 виконало у серпні 2012 року, як наслідок правових підстав для застосування до Позивача штрафу не було.
Таким чином, оскаржувана постанова про стягнення штрафу від 27 березня 2013 року підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а вимоги УПФУ в цій частині - задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання дій ВДВС щодо винесення 27 березня 2013 року постанов про накладення штрафу у розмірі 850 грн. та стягнення виконавчого збору з УПФУ на суму 1 360 грн. за формальне виконання рішення суду по справі ОСОБА_1 незаконними суд відзначає наступне.
Оскаржувані дії Відповідача самі по собі не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для Позивача. Правові наслідки для УПФУ мають постанови про стягнення штрафу та стягнення з боржника виконавчого збору, саме вони впливають його права та інтереси.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав УПФУ безпосередньо діями Відповідача.
Крім того, задоволення судом позовних вимог в частині скасування постанов Відповідача про стягнення штрафу та виконавчого збору, на переконання суду, є достатнім для відновлення порушених прав Позивача.
З приводу вимоги УПФУ про постановлення судом окремої ухвали стосовно посадових осіб ВДВС суд відзначає наступне.
По-перше, зі змісту ст.166 КАС України слідує, що винесення окремої ухвали є правом суду, по-друге, зважаючи на постанову про самовідвід державного виконавця, суд дійшов висновку про відсутність порушень ч.1 ст.16 Закону № 606.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції в Донецькій області від 27 березня 2013 року про накладення штрафу, постановлену у виконавчому провадженні № 34034444.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новоазовського районного управління юстиції в Донецькій області від 27 березня 2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору, постановлену у виконавчому провадженні № 34034444.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26 червня 2013 року.
6. Постанова складена у повному обсязі 01 липня 2013 року.
7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.