79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.07.13 Справа № 12/9
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Дубник О.П. Матущака О.І.
при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 11.01.2013 року;
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2008 року;
у справі № 12/9;
за позовом: ПП ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ;
до відповідача: Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, м. Івано-Франківськ;
про спонукання до укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
за участю представників:
від скаржника: ОСОБА_3 - договір 5/11-е від 05.11.2012 року; ОСОБА_4 - довіреність № 743 від 18.06.2012 року
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ПП ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про спонукання до укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2008 року у справі № 12/9 (суддя Матуляк П.Я.) позов ПП ОСОБА_2 задоволено. Суд виніс рішення, яким зобов'язав Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська укласти з ПП ОСОБА_2 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м., в редакції викладеній в резолютивній частині рішення.
Не погоджуючись з даним рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу б/н від 11.01.2013 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області є незаконним та порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 А саме скаржник стверджує, що зобов'язуючи фонд укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м., суд не звернув уваги на те, що останні підлягали приватизації одночасно з приватизацією квартир.
Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № ФКВ-05/696 від 12.06.2013 року, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи скаржника, встановила наступне.
Згідно зі ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно (зокрема, в оскаржуваній частині) безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами не може братися до уваги (аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого господарського суду України від 13.07.2010 року у справі № 22/148).
Як вбачається з матеріалів справи спір у даній справі виник між ПП ОСОБА_2 та Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська з приводу укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м., що згідно з інвентаризаційною справою Івано-Франківським ОБТІ від 27.05.2003 року складаються з приміщень, І- площею 12,9 кв.м., ІІ - площею 26,9 кв.м., ІІІ- площею 26,1 кв.м., ІV - площею 25,1 кв.м., V - площею 33,1 кв.м., VI - площею 15,9 кв.м., VII площею 13,3 кв.м., VIII - площею 27,3. кв.м., IX - площею 1,6 кв.м., X - площею 1,8 кв.м., XI - площею 13,3 кв.м., X - площею 1,8 кв.м., XI -площею 13,3 кв.м., XII - площею 65,6 кв.м. Зазначені приміщення розташовані в підвалі будинку по АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 15.09.1993 року Івано-Франківська міська рада народних депутатів прийняла ухвалу «Про затвердження державного майна, що належить до комунальної власності Івано-Франківської міської ради народних депутатів». Зазначеною ухвалою було затверджено Перелік державного майна, яке відноситься до комунальної власності Івано-Франківської міської ради народних депутатів.
Згідно зазначеного Переліку приміщення по вул.Незалежності, 16 в м. Івано-Франківську віднесено до нежитлового фонду міської ради народних депутатів.
Враховуючи вищенаведене, доводи апелянта про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення підвальні приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м. не були власністю територіальної громади, не підтверджуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (апелянт) є власником квартир АДРЕСА_1. Дані квартири належать апелянту на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу від 15.07.2006 року, 30.03.2007 року, 18.10.2002 року, 17.07.2007 року, 29.03.2008 року. Договори були укладені з власниками приватизованих квартир.
Твердження апелянта про те, що за попередніми власниками квартир були закріплені підвальні приміщення та останні підлягали приватизації одночасно з приватизацією квартир, не підтверджуються матеріалами справи.
Водночас слід зазначити, що Закон України «Про приватизація державного житлового фонду» визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться у державній власності. В даному випадку ОСОБА_1 набула право власності на квартири АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, а не в порядку приватизації.
Оскільки ОСОБА_1 належать на праві власності лише квартири АДРЕСА_1 то права апелянта не можуть бути порушені оскаржуваним рішенням Господарського суду Івано-Франківської області, яке стосується нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м., що станом на момент винесення оскаржуваного рішення перебували у власності територіальної громади м.Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради.
За результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення не стосується прав та обов'язків ОСОБА_1 та не містить відомостей стосовно прав або обов'язків апелянта, яка не була учасником тих відносин щодо яких розглядався спір. А відтак ОСОБА_1 не є належним суб'єктом апеляційного оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2008 року у даній справі.
У ч. 5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" від 23.03.2012 року зазначено, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що провадження у справі № 12/9 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає припиненню.
Керуючись ст. ст. 80, 86, 99 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Припинити апеляційне провадження у справі № 12/9 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 11.01.2013 року.
2. Матеріали справи № 12/9 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
3. Копії ухвали апеляційного суду направити апелянту, сторонам у справі.
Головуючий суддя Скрипчук О.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Матущак О.І.