79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" липня 2013 р. Справа № 5008/488/2012
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Матущака О.І.
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Транскарпатбуд» б/н від 22.05.2013 року;
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2013 року;
у справі № 5008/488/2012;
за позовом: ТзОВ «Транскарпатбуд», с. Ляхівці Ужгородського району;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород;
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Спільного Малого будівельно-монтажного підприємства «Енергомонтаж», м. Ужгород;
про стягнення 157456,80 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою (вх. № 02-5-1-17/4469/13 від 24.04.2013 року) про розстрочку виконання рішення терміном на 7 років.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від20.05.2013 року у справі № 5008/488/2012 (суддя Якимчук Л.М.) заяву ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» задоволено частково. Суд виніс ухвалу, якою розстрочив виконання рішення від 13.08.2012 по справі №5008/488/2012 на 6 років.
Не погоджуючись з даною ухвалою ТзОВ «Транскарпатбуд» подало апеляційну скаргу б/н від 22.05.2013 року, в якій просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2013 року скасувати та відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норму ст. 4 ГПК України - принцип рівності сторін перед законом і судом.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 05-04/3146/13 від 14.06.2013 року), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Сторони та третя особа, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 у справі №5008/488/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012, задоволено позов ТзОВ «Транскарпатбуд» та стягнуто з ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» 157456,80 грн., а також 3149,14 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору.
20.11.2012 року на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року, господарським судом було видано наказ №5008/488/2012.
24.04.2013 року ПАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» було подано до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду у даній справі на 7 років.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватись інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом підставою такої розстрочки відповідач зазначає існуючу загрозу банкрутства, неодноразові звернення до суду для визнання його банкрутом, зважаючи на тривалу дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також враховуючи відсутність на даний час фінансової можливості погасити всю наявну кредиторську заборгованість одночасно та вбачаючи реальну можливість виконати рішення суду шляхом його розстрочення.
З огляду на те, що процесуальний закон не містить переліку обставин, за наявності яких може бути надано розстрочку виконання судового рішення, і покладає вирішення даного питання безпосередньо на суд, що розглядає відповідну заяву з урахуванням всіх обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 у справі № 5008/488/2012. Разом з тим, слід зазначити, що факт звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання рішення, не свідчить про ухилення від виконання грошового зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2013 року у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Матущак О.І.