Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21
"08" липня 2013 р. Справа № 5008/816/2011
За заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачеві та Мукачівському районі, м. Мукачево
До Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище", с. Бобовище Мукачівського району
про визнання банкрутом,
Суддя Йосипчук О.С.
За участю представників сторін:
від ініціюючого кредитора -
від кредитора (Мукачівської ОДПІ) -
від кредитора (ТОВ "Інгаз) -
від кредитора (Закарпатської обласної дирекції ФССТВП) -
від кредитора (Мукачівського районного центру зайнятості) -
від боржника -
від розпорядника майна - Бахтин В.В., арбітражний керуючий
від державного органу з питань банкрутства -
Суть спору: розгляд Мирової угоди у справі №5008/816/2011 про банкрутство Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище" відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
У попередньому судовому засіданні оголошувалася перерва у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Розпорядником майном арбітражним керуючим Бахнин В.В. подано суду на затвердження Мирову угоду у даній справі, погоджену на засіданні комітету кредиторів Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище".
Згідно частин 2, 3, 4 статті 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на дату подання мирової угоди на затвердження суду) мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" (в редакції що діяла на дату подання заяви про затвердження мирової угоди від 05.11.2012р.), зокрема п.1 ст.38 цього Закону, встановлено перелік документів, які додаються до заяви про затвердження мирової угоди. Даний перелік є вичерпним, а його дотримання надає всі правові підстави для прийняття судом до розгляду по суті заяви арбітражного керуючого про затвердження мирової угоди.
З поданих матеріалів та Протоколу засідання Комітету кредиторів вбачається, що за укладення Мирової угоди голосували всі присутні члени Комітету кредиторів, що свідчить про відсутність заперечень осіб, перелік яких установлено ч.7 п.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банктутом".
У відповідності до п.5 ст.16, ст.35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнаня його банкрутом" підготовка та укладення мирової угоди є у компетенції комітету кредиторів боржника. На підставі означених правомочностей комітет кредиторів АТП "Бобовище" прийняв, оформлене протоколом 05.11.2012р., рішення про схвалення мирової угоди.
Таким чином, процедура скликання та проведення засідання комітету кредиторів боржника, а також оформлення тексту угоди і її зміст не суперечить вимогам, що звичайно ставляться у процесі укладання мирової угоди, та вимогам спеціального та загального законодавства про банкрутство, яке діяло на дату її укладення.
Зі змісту мирової угоди, укладеної учасниками банкрутства на підставі рішення комітету кредиторів Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище" від 05.11.2012р. вбачається досягненнями між кредиторами та боржником домовленостей щодо розмірів, порядку і строків виконання зобов'язань боржника у спосіб, передбачений правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", що виключно містять у допустимих розмірах, лише елементи відстрочення та розстрочення.
Як вбачається із матеріалів справи та змісту мирової угоди від 05.11.2012р. мирова угода учасників банкрутства не містить елементів прощення, переведення (повністю чи частково) сукупних активів боржника на третіх осіб та не породжує додаткових зобов'язань для АПТ "Бобовище".
Власне, метою мирової угоди учасників банкрутства є врегулювання боргових зобов'язань боржника у спосіб, який оптимізує спосіб виконання прострочених зобов'язань боржника перед бюджетом, небюджетними фонтами та суб'єктами господарювання, що визнані судом конкурсними кредиторами та не створює для боржника загрози втрати фанансової незалежності державного підприємства.
Отже, кредитори, з метою збереження суб'єкта господарювання на ринку, погодились на можливий для усіх учасників банкрутства спосіб виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами у прийнятний для них спосіб та обсяг.
У попередніх засідання суду представником сектору з питань банкрутства Головного управління юстиції у Закарпатській області було заявлено заперечення (Лист від 01.02.2013р.), щодо укладання мирової угоди у даній справі з огляду на те, що означена мирова угода попередньо не узгоджена з органом, уповноваженим управляти державним майном.
Така позиція представника сектору обгрунтовується правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" у новій редакції, який змінено з огляду на Прикінцеві положення Закону України "Про управління об'єктами державної власності" 18.01.2013р., тобто, після порушення провадження у справі про банктурство №5008/816/2011.
Таким чином, представник сектору з питань банкрутства Головного управління юстиції у Закарпатській області не звернув увагу на те, що розгляд справи про банктутство АТП "Бобовище" розглядається за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 18.01.2013р.; без застосування положень нової радакції Закону (п.1.1. Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банктуром").
Разом з тим, суд прийняв до уваги те, що боржник - Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище" - є державним підприємством, частка державної власності якого складає 100 %, з огляду на що - надав оцінку аргументам представника сектора, суть яких зводиться до того, що згідно із п. 18 ст. 11 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" мирові угоди, плани санації та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, Фондом державного майна України (стосовно господарської організації, яка перебуває у процесі приватизації).
Як вбачається із матеріалів справи, з метою усунення формальних перешкод у процесі укладання мирової угоди боржник та розпорядник майном боржника неодноразово звертався до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном для погодження Мирової угоди у справі про банкрутство АПТП "Бобовище". Однак, матеріали погодження мирової угоди повертались на адресу відправників без розгляду та відповіді через неподання всіх необхідних документів, а саме - листа відповідного суб'єкта управління стосовно відповідності галузевій специфіці і оптимальній доцільності заходів, передбачених мировою угодою та можливості відновлення платоспроможності боржника після реалізації мирової угоди.
У своїх, адресованих суду, відповідях Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном повідомило про те, що перешкодою для винесення висновку про затвердження Державним агентством України з управління державними корпоративними правами мирової є відсутність будь-якого реагування на численні звернення арбітражного керуючого та Держагенства про погодження, або непогодження укладання мирової угоди банкрута (АПТП „Бобовище") з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України. А відповідь Міністерства аграрної політики та продовольства України у якому міститься висновок про доцільність або недоцільність укладання мирової угоди банкрутом є вирішальною при продовженні провадження у справі про банкрутство. Саме тому відсутність означеної відповіді унеможливлює здійснення Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном дій, направлених на узгодження процесу відновлення платоспроможності державного підприємства та завершення процедури банкрутства.
Як вбачається із матеріалів справи про банкрутство, Листами від 14.11.2012р., від 28.12.2012р. та від 08.01.2013р. боржник та арбітражний керуючий неодноразово звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо підтвердження оптимальної доцільності заходів, передбачених мировою угодою та можливості відновлення платоспроможності боржника після реалізації мирової угоди. Всупереч закону і установленій практиці розгляді питань відновлення фінансової стабільності підприємств, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства України, а також всупереч приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнанння його банкрутом", станом на день судового розгляду заяви про затвердження мирової угоди у банкрутстві, ні заперечувальної, ані погоджувальної відповіді на звернення отримано не було.
Тому, зважаючи на те, що внаслідок відсутності будь-якого висновку щодо підтвердження оптимальної доцільності заходів, передбачених мировою угодою та можливості відновлення платоспроможності державного підприємства - банкрута, є неможливим вирішення питань погашення заборгованості перед бюджетом України і Пенсійним фондом України, Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2013р. та від 14.05.2013р. суд зобов'язав державний орган направити у засідання суду уповноваженого та компетентного представника Міністерства аграрної політики та продовольства України для надання письмових пояснень з приводу підтвердження умов мирової угоди АПТП "Бобовище" (с.Бобовище, Мукачівського району).
До таких заходів подолання наслідків бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України суд вдався, як до крайньої міри для спонукання центрального органу влади до виконання покладених на нього правомочностей.
Господарським процесуальний кодексом України, зокрема ч.3 ст.30 ГПК України передбачено прямий обов'язок осіб, яких викликано у засідання суду, з'явитись до господарського суду та надати письмові пояснення про витребовувана відомості. Наведений вище обов'язок встановлено і ч.4 ст.32 ГПК України.
У відповідності до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання поставлених судовими актами вимог прямо суперечить ст.115 ГПК України та ст.124 Конституції України.
У спірній ситуації виклик представника Міністерства та надання ним пояснень стосовно дійсного наміру відновити платоспроможність державного підприємства став мірою визначення доцільності і необхідності існування такого підприємства, припинення його банкрутства та мірою встановлення ознак зацікавленості державних органів до економічних процесів на підпиємстві боржника, яке перебуває у його віданні.
Однак, всупереч чинному законодавству та вимогам суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України свого компетентного представника у засідання суду не направило, письмових відомостей про доцільність чи недоцільність мирової угоди у справі про банкрутство АПТП „Бобовище" не надало та не пояснило причини невиконання вказівок суду.
Наведені вище обставини породжують висновок про те, що позиція органів влади, на яких покладено функції мониторингу діяльності підприємств з часткою державної власності, зводиться до мовчазливої згоди із укладанням мирової угоди у даній справі.
Тобто, ненадання чіткого мотивованого погодження чи заперечення мирової угоди у банкрутстві державного підприємства АПТП "Бобовище" вказує на відсутність економічного та охоронюваного законом інтересу у органів, компетенція яких поширюється на галузеве управління державним підприємством, встановити на цьому підприємству оптимальний алгоритм погашення заборгованості перед бюджетом України та Пенсійним фондом України.
Як видно, у ситуації що склалася, Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, всупереч приписам ЗУ "Про управління об'єктами державної власності", не надало чіткого висновку щодо прогодження чи заперечення укладання мирової угоди з банкрутом на чітко визначену дату такого звернення. Залишення клопотання боржника і арбітражного керуючого про погодження мирової угоди на чітко визначену дату без конткетної відповіді перешкодило можливості врахувати позицію Державного агенства України з управління державними корпоративними правами та майном, озвучену сектором з питань банкрутства Головного управління юстиції у Закарпатськівй області при здійсненні судом наступних процесуальних дій при провадження справи про банкрутство. Таким чином, внаслідок ненадання заперечення чи погодження із мировою угодою, суд не взмозі був в узгоджені законодавством процесуальні строки встановити позицію державних органів, у функціональні обов'язки яких входить питання господарської діяльності державних підприємств, та перейшов до наступних процедур банкрутства з огляду на відсутністю заперечень з боку цих органів.
Зважаючи на викладене вище, контраргументи сектору з питань банкрутства ГУ юстиції у Закарпатській області не є перешкодою для ухвалення виснову про затвердження мирової угоди у справі про банктутство АТП "Бобовище".
Таким чином, оскільки Мирова угода у відповідності до ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" може бути укладена на будь-якій стадії провадження, а за висновком арбітражного керуючого Бахтина В.В., мета її укладення після виконання угоди буде досягнута, а також беручи до уваги те, що згідно із ст.35 Закону рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її, сторонами мирової угоди є комітет кредиторів та боржник, у суду є всі підстави для її затвердження та припинення провадження у справі.
У засіданні суду було перевірено у представників сторін повноваження на підписання мирової угоди, та роз'яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій.
Частиною 7 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Пунктом 5 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено мирову угоду.
Керуючись ст.ст. 4, 5, ст.ст. 31, 35-38, п.5 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції, чинній до 19.01.13), ст. 4, ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ,
1. Затвердити Мирову угоду, укладену між Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище", с. Бобовище Мукачівського району та комітетом кредиторів боржника, схвалену рішенням комітету кредиторів від 05.11.2012р.
2.Зобов'язати розпорядника майном протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди повідомити компетентний орган боржника про необхідність обрання (призначення) керівника/орган управління підприємства боржника.
3. Повноваження розпорядника майном Бахтина В.В. припинити.
4. Провадження у справі припинити.
5.Ухвалу про затвердження Мирової Угоди надіслати кредиторам Агропромислового-торгового підприємства "Бобовище", боржнику, арбітражному керуючому Бахтину В.В., державному органу з питань банкрутства, органу ДВС, державному реєстратору, учасникам.
Суддя Йосипчук О.С.