Єдиний унікальний номер 448/853/13-к
Провадження № 1-кп/448/60/13
Іменем України
05.07.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
ловуючого судді -Стецик Я. Є.,
при секретарі -Тхір О.Т.,
з участю прокурора Труш О.Б.
та потерпілого - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження про обвинувачення
1.ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Старява Мостиського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, гр-на України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого агентом з організації авіаперевезень ТзОВ «Центр міжнародних перевезень та туризму», військовозобов'язаного, не судимого,
2.ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Старява Мостиського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, гр-на України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого вантажником ВП «Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» ДТГО «Львівська залізниця», невійськовозобов'язаного, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
20.12.2012р. біля 19 год. 40хв. обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи у групі, під час слідування електропоїздом сполученням «Львів-Мостиська-2» грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Зокрема, ОСОБА_7 з мотивів явної неповаги до громадського порядку та існуючих загальноприйнятих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоутвердження себе за рахунок приниження інших осіб, діючи з хуліганських спонукань та грубо порушуючи громадський порядок, виражався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4, ведучи себе агресивно та з особливою зухвалістю, усвідомлюючи при цьому що потерпілий слідує в громадському транспорті, та в подальшому в присутності пасажирів даного електропоїзду безпричинно наніс удар кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_4 В продовження своїх злочинних дій ОСОБА_7, діючи в групі з ОСОБА_8 продовжували наносити удари руками в обличчя та по тілу ОСОБА_4, внаслідок чого спричинили останньому легкі тілесні ушкодження у виді синців та садна на обличчі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав. Пояснив, що дійсно в зазначений день і час разом з обвинуваченим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 поверталися зі Львова додому та слідували електропоїздом сполученням «Львів-Мостиська-2». Під'їжджаючи до станції «Мостиська-1» разом з ОСОБА_9 вийшли в тамбур вагону, куди через деякий час прийшов і його (обвинуваченого) батько - ОСОБА_8 Зауважив, що батько на вигляд був «пригнічений та злий», однак на його (обвинуваченого) запитання, такий відповів, що «нічого не трапилося». Через 2 хв. у тамбур ввійшов невідомий чоловік та сказав йому, що у вагоні його (обвинуваченого) батька нецензурно ображав один із пасажирів, вказавши при цьому саме на потерпілого ОСОБА_4 Обурившись на таку поведінку потерпілого, відразу підійшов до нього. Останній на той час перебував у вагоні. З використанням нецензурних слів запитав у потерпілого, чому той не поважає його (обвинуваченого) батька, став шарпати його за одяг та кулаком руки вдарив потерпілого в обличчя. Потім до них підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Батько відразу схопив потерпілого за руки, а він (обвинувачений) продовжував наносити йому (потерпілому) удари, однак не пригадує в які саме ділянки тіла. Конфлікт з потерпілим тривав не більше 2-3 хвилин, оскільки їх розборонив свідок ОСОБА_9 Не пригадує тих обставин, щоб хтось із пасажирів вагону звертав увагу на припинення його неправомірної поведінки. Стверджує, що в ході конфлікту разом з потерпілим падали з лавки на лавку, а тому вважає, що синці на його тілі могли утворитися і від такого падіння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину визнав повністю і підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо вчинення ними хуліганських дій під час слідування електропоїздом сполученням «Львів-Мостиська-2» та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 Зокрема, підтвердив ті обставини, що конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_4 мав місце у вагоні електропоїзду та був спровокований одним із пасажирів, котрий повідомив сину, що потерпілий виражався нецензурними словами в його (ОСОБА_8) адресу; що не знав і не здогадувався про намір сина «провчити» потерпілого, а вбіг до вагону, коли вже почув звідти крики; що не пригадує, чи наносив будь-які удари потерпілому; що даний конфлікт розпочався при під'їзді до станції «Мостиська-І» та завершився, коли під'їжджали до станції «Тщенець» Мостиського району.
Крім зізнання обвинувачених, їх винність доводиться такими доказами по справі:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який показав, що 20.12.2012р. повертався зі Львова та слідував електропоїздом сполученням «Львів-Мостиська-2». При цьому їхав з обвинуваченими та ОСОБА_9 в одному вагоні. Пригадує, що повз нього проходив обвинувачений ОСОБА_8, з яким привітався. За деякий час до нього підбіг обвинувачений ОСОБА_7, запитав як його (потерпілого) звати, а потім, нічого не пояснюючи, без будь-якої на те причини, наніс удар рукою в обличчя. При цьому ОСОБА_7 шарпав його (потерпілого) за одяг і виражався нецензурними словами. Згодом у вагон вбіг обвинувачений ОСОБА_8, котрий також став наносити йому (потерпілому) удари руками. У вагоні були ще інші пасажири, які звертали увагу обвинуваченим, щоб ті зупинили свою неправомірну поведінку і його (потерпілого) побиття. Даний конфлікт тривав в процесі слідування електропоїзда від станції «Мостиська - І» до станції «Тщенець», тобто близько 5 хв. Розборонив їх свідок ОСОБА_9 Стверджує, що не виражався в адресу ОСОБА_8 нецензурними словами, а доводи обвинувачених щодо нібито висловленої ним (потерпілим) в їх (обвинувачених) адресу образи вважає надуманими;
- показаннями свідка ОСОБА_9, який підтвердив обставини конфлікту, що мав місце між обвинуваченими та потерпілим, на які покликались обвинувачені. Зокрема, показав, що при під'їзді до станції «Мостиська-І» зауважив, що обвинувачений ОСОБА_8 на вигляд був «засмучений»; що коли разом з ОСОБА_7 перебував у тамбурі вагону, то особисто чув, як невідомий чоловік повідомив обвинуваченому ОСОБА_7, що ОСОБА_8 образив один із пасажирів вагону; що, почувши крики з салону вагону, одночасно з ОСОБА_8 вбігли туди; що розбороняв потерпілого і ОСОБА_7, які висловлювались нецензурною лайкою в адресу один одного; що коли забіг до вагону, то не бачив як обвинувачені наносили потерпілому удари; що свідок ОСОБА_10 звертала увагу на те, щоб припинити бійку у вагоні; що конфлікт між потерпілим та обвинуваченими тривав близько 2-3 хв;
- показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які показали, що слідували в якості пасажирів у тому ж вагоні електропоїзда сполученням «Львів-Мостиська-2» та були очевидцями бійки між обвинуваченими та потерпілим, в ході якої обвинувачені наносили потерпілому удари руками, шарпали його за одяг і висловлювались в адресу потерпілого нецензурними словами. Зазначили, що бійка мала місце в присутності інших пасажирів і тривала близько 2-3хв. Особисто чули, як пасажир ОСОБА_10 робила зауваження щодо припинення бійки;
- показаннями свідка ОСОБА_13, дружини потерпілого, яка показала, що 20.12.2012р. близько 20 год. 45хв. чоловік повернувся додому та розповів, що у вагоні електропоїзду його безпричинно побили обвинувачені;
- протоколами проведення слідчого експерименту з обвинуваченими, де кожен з них на місці розказав і показав, коли саме, де та за яких обставин вони мали інцидент з потерпілим, чим саме кожен з них наносив удари потерпілому та в які ділянки тіла ці удари прийшлися і фототаблицями до цих протоколів;
- висновком судово-медичного експерта № 313/2012 від 28.12.2012р., з якого слідує, що у потерпілого ОСОБА_4 при огляді виявлено синці та садно на обличчі, які утворилися від контакту з тупими предметами, могли виникнути 20.12.2012р. та відноситься до легкого тілесного ушкодження;
- протоколом про прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_4 щодо хуліганських дій обвинувачених в вагоні електропоїзда сполученням «Львів-Мостиська-2», в ході яких йому було спричинено тілесні ушкодження, та рапортами старшого ДІМ Котиляка І.В. від 20.12.2012р., чим стверджується час і місце вчинення злочину.
Суд не приймає до уваги доводів обвинувачених в частині того, що така їхня протиправна поведінка не була «безпричинною», а була спровокована саме неправомірною поведінкою потерпілого, так і показань свідка ОСОБА_9 в цій частині, оскільки такі повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4 свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, не довіряти яким у суду немає підстав і котрі є логічними, послідовними та переплітаються між собою та з висновком судово-медичного експерта, відтворюючи реальну картину подій, що мала місце між потерпілим і обвинуваченими.
Такі доводи обвинувачених суд розцінює як бажання і намір применшити свою відповідальність за вчинене, а показання свідка ОСОБА_9 - як намагання «виправдати» поведінку обвинувачених, які є для нього родичами.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність обвинувачених доведеною. Вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.296 КК України, оскільки вони групою осіб вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із заподіянням потерпілому легкого тілесного ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного обвинуваченого і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачені щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, що є обставинами, які пом'якшують їм покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, по справі не встановлено.
Враховується також, що обвинувачені вчинили злочин середньої тяжкості; вперше притягуються до кримінальної відповідальності та позитивно характеризуються за місцем свого проживання; що обвинувачений ОСОБА_7 має на утриманні двох малолітніх дітей; що обвинувачені вибачилися перед потерпілим, який не має до них жодних претензій матеріального і морального характеру і просить їх суворо не карати.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинувачених можливе шляхом застосування до кожного з них покарання у виді позбавлення волі, але без відбування такого, надавши кожному випробувальний термін.
Саме такий вид і строк покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинувачених і попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся, речових доказів та процесуальних витрат - немає, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим та засудити ОСОБА_7 за ч.2 ст.296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись в цю інспекцію для реєстрації, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Визнати винуватим та засудити ОСОБА_8 за ч.2 ст.296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись в цю інспекцію для реєстрації, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяЯ. Є. Стецик
Вирок набрав законної сили:
«___» ______________ 20___р.
Суддя Я.Є. Стецик