233 № 233/4617/13-ц
05 липня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінов О. С.
при секретарі Телиціній О.О.,
за участю:
заявника ОСОБА_1,
представника заінтересованої
особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Костянтинівська міська рада Донецької області, про встановлення факту родинних відносин, -
25 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин, обґрунтовуючи свою заяву наступними обставинами.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабуся ОСОБА_2. За свого життя бабуся заповідала їй житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 із правом довічного користування будинком батьком позивачки ОСОБА_3. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2. У червні 2013 року вона звернулась до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини, але у документах були виявлені відмінності, а саме: у паспорті заявниці зазначено її прізвище «ОСОБА_1», а у заповіті її прізвище та бабусине вказані як «ОСОБА_2». При зверненні до відділу РАЦС по м. Костянтинівці щодо видачі копії свідоцтва про смерть бабусі та свідоцтва про народження батька, їй також було відмовлено з тієї причини, що прізвище батька у свідоцтві про народження вказане як «ОСОБА_3», а у бабусі прізвище «ОСОБА_2». Тому просила встановити факт родинних відносин, визнавши ОСОБА_2 її бабусею.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, посилаючись на наведені у ній доводи.
Представник заінтересованої особи -Костянтинівської міської ради Донецької області у судове засідання не прибув, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Ознайомившись з наданими документами та іншими матеріалами справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, тому що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, 06 березня 1998 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був посвідчений заповіт ОСОБА_2, що мешкала АДРЕСА_1, згідно якому остання заповідала усе своє маной, зокрема житловий будинок по вказаній адресі, своїй онучці ОСОБА_1, із покладенням на неї зобов'язання надати її сину ОСОБА_3 права довічного користування цим будинком (а.с. 7). Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 22 січня 1986 року відділом ЗАГС Костянтинівського міськвиконкому і заповненого російською мовою: «ОСОБА_1» народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області (а.с. 6). Батьками заявниці вказані «ОСОБА_3» та «ОСОБА_5». Таким чином, під час посвідчення вищевказаного заповіту, нотаріус зазначив прізвище спадкоємиці за заповітом згідно цього свідоцтва про народження, тому що заявниці на час складання заповіту не виповнилося 16 років і паспорт вона ще не отримала.
Згідно паспорту громадянки України серії НОМЕР_2, виданого 19 березня 2003 року Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області, написання прізвища, ім'я та по-батькові заявниці виконані російською мовою, повністю відповідають її свідоцтву про народження «ОСОБА_1», а українською мовою вказані як «ОСОБА_1», яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області (а.с. 3-4).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
З метою отримання необхідних документів заявниця звернулась до відділу ДРАЦС по м.Костянтинівці, але у видачі цих документів їй було відмовлено у зв'язку із відмінностями у написанні її прізвища та померлої бабусі ОСОБА_2.
Встановлення факту родинних відносин обумовлено необхідністю вступу заявниці у права спадкування.
Керуючись ст.ст. 212-215, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Костянтинівська міська рада Донецької області, про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Костянтинівка Донецької області, бабусею ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Костянтинівка Донецької області.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги до Костянтинівського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі відсутності сторін у судовому засіданні,- у той же строк після отримання копії цього рішення.
Суддя