264/4142/13-ц
2/264/1597/2013
"26" червня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22.11.2005 року відповідач отримав кредит у розмірі 6 450,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ними та банком договір, підтверджується підписом у заяві. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 31.08.2012 року відповідач має заборгованість у сумі - 14 602,54 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 4 692,08 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 738,91 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн. - фіксована частина штрафу, 671,55 грн. - процентна складова штрафу. На підставі цього ПАТ КБ «Приват Банк» був вимушений звернутись до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі - 14 602,54 грн. та судовий збір 214,60 грн.
Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 01 червня 2013 року скасовано заочне рішення по справі від 23.10.2013р.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що заборгованість за відсотками нараховувалась з моменту виходу на прострочку. Останній раз відповідач сплачував борг 05 серпня 2009 року у розмірі 1104,42грн. Дія виданої відповідачу кредитної картки закінчилась, після чого банк перевипустив картку, але відповідач її не отримував. Повідомляв банк і яким чином відповідача про заборгованість пояснити не може, оскільки відомості відсутні. Що стосується строку договору то він пролонгується поки клієнт банку, а в даному випадку відповідач, не розірве його з власної ініціативи.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд застосувати строк позовної давності і відмовити у позові.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог треба відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.11.2005 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 6 450,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Як встановлено в судовому засіданні останній платіж відповідачем було здійснено 05 серпня 2009 року.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за договором № б/н та умов надання банківських послуг на 31.08.2012 року утворилась заборгованість за кредитом у сум і - 14 602,54 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 4 692,08 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 738,91 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн. - фіксована частина штрафу, 671,55 грн. - процентна складова.
В заяві позичальника, завіреній особистим підписом відповідача зазначено, що ОСОБА_1 згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були їй надані в письмовому вигляді.
Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи з наведених норм вбачається, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема тривалість позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Термін дії кредитної картки НОМЕР_1 встановлений 36 місяців, тобто кінцевий термін погашення кредиту згідно Заяви ОСОБА_1 про надання банківських послуг від 22 листопада 2005 року, Умов та Правил надання банківських послуг сплинув 22 листопада 2008 року. Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 25 вересня 2012 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності.
Доводи представника позивача про те, що дія договору пролонгується кожного разу і він є дійсним на теперішній момент не ґрунтуються на законі.
Саме така правова позиція висловлена в п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно якого суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову треба відмовити, оскільки позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.11.2005 року поза межами строку позовної давності.
Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224 - 228 ЦПК України, ст. ст. 256,257,626,627,1049,1050,1054 ЦК України, постановою Пленуму ВС України від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»суд, -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Т. В. Пустовойт