(вмотивоване)
05 липня 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Пискунова В.І.,
при секретарях Голубової О.О.
Пілюгіної Г.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_2
пред.позивача ОСОБА_3
ОСОБА_4
3 особи з боку
позивача ОСОБА_5
відповідачів ОСОБА_6
ОСОБА_7
пред. відповідача ОСОБА_8
3 осіб з боку
відповідача ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12 « Про виселення та знаття із реєстрації",-
Позивачка звернулась до суду із позовом ,в якому поставила питання про виселення відповідачів із її дома АДРЕСА_1.Вказує,що після смерті її батьків: батька-ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері-ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина за законом на дом АДРЕСА_1.В означений законом термін вона та її брат-ОСОБА_13 прийняли цю спадщину.ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 помер,а його спадкоємець-ОСОБА_5 прийняв спадщину. Вона та ОСОБА_5 являються співвласниками означеного дому у рівних долях-по 1/2 частині.
Після реєстрації шлюбу позивачка виїхала до Россії,а за своїх дорученням надала право оформити спадщину відповідачу ОСОБА_6Останній вона також надала право проживання у домі з метою його утримання без дозволу на реєстрацію. Але ОСОБА_6 не стала оформлювати спадщину, мотивуя це великими фінансовими затратами. Тоді позивачка доручила цю справу ОСОБА_3Відповідачі являться родиною її чоловіка,тому вона і дала їм доручення на оформлення спадщини.Весь цей час відповідачи користувались її спадщиною у вигляді дома,проживали у ньому та підтримували у належному стані. Дозволу на проведення яких-небудь будівельних робіт ні вона,ні ОСОБА_5 відповідачам не давали. Оскільки на сьогодні виникла потреба у домі ,то ставить питання про виселення відповідачів ,визнаня реєстрації їх у домі незаконною та вимагає забов*язати відповідні органи зняти останніх із реєстрації, забов*язати відповідачів не чинити опір в реалізації права власності на дом АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач,її представники та 3 особа з боку позивача-ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі,висловивши потрібність в даному домі для проживання .
Відповідачі та їх представник позов не визнали і просив у позові відмовити тому, що не мають іншого житла. Проживати вона стали та зареєструвались у домі більш ніж 13 років тому назад за згодою позивача.
3 особа з боку відповідача - представник служби по ділам дітей ОСОБА_10 заперечував проти позову,оскільки неповнолітній ОСОБА_12 немає іншого житла.
3 особа з боку відповідача-представник міграційної служби ОСОБА_11 зазначила,що перевірити законність реєстрації відповідачів у домі АДРЕСА_1 неможливо із-за спливу строків зберігання та знищення відповідних документів.
Вислухавши сторони ,їх представників,третіх осіб, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач та третя особа з боку позивача-ОСОБА_5 являються за спадщиною співвласниками дому АДРЕСА_1 після смерті батьків:ОСОБА_15-ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_16- ІНФОРМАЦІЯ_2,а також ОСОБА_13- ІНФОРМАЦІЯ_3.
(а.с.11-17)
Суд зазначає,що право власності на житло-це право власника на володіння,користування та розпорядження цим майном. Власник житла самостійно,за своїм розсудом виконує це право. Він може проводити у відношенні свого майна різні дії ,що не заперечується законом:проводити ремонт,користуватись для проживання,проводити продаж,дарувати тощо.
У відповідності до ст.48 Закону України "Про власність" власник може вимагати не чинити опір у реалізації свого права власності .Оскільки закон не передбачає способів захисту права власності,то власник сам може вибрати такий спосіб,у тому числі і виселення із будинку.
Як зазначено у постанові судової колегії Верховного Суду України від 08 листопада 2000 року при розгляді позову про виселення із дома по мотивам захисту права власності позивача суд забов*язаний перевірити,чи є таке право у останнього,правові підстави мешкання відповідачів у домі та чи маються правові підстави для виселення .
Доповнюючи це,п.9 постанови пленуму ,Верховного Суду України № Про деякі питання ,котрі виникають в практиці застосування Житлового кодексу України" зазначає,що вирішуючи спір про право користування житлових приміщенням особами,суд повинен встановити чи була письмова згода на то усіх повнолітніх членів сім*ї власника,чи зареєстровані вони в домі,чи було воно містом постійного їх проживання,чи не було таке проживання узгоджене із конкретним порядком користування житлом.
Як встановлено у судовому засіданні із пояснень позивача с метою оформлення спадщини та мешкання останньої в іншої державі,ОСОБА_2 згідно наданого доручення передала право на законне оформлення своєї спадщини після смерті батьків відповідачу ОСОБА_6 Цього сторони не заперечували у суді.
Як пояснювала представник міграційної служби України перевірити на сьогодні законність реєстрації відповідачів в домі позивачки та ОСОБА_5 неможливо оскільки відповідні документи були знищені у зв*язку із закінченням строк зберігання.
Тобто відповідачі у судовому засіданні не довели правомірність своєї реєстрації у домі АДРЕСА_1.
Позивачка та ОСОБА_5 заявили що ніякого дозволу для такої реєстрації вони відповідачам не давали.
Судом також встановлено,що відповідачі проживають у сказаному домі більше 13 років,проводили відповідні роботи по утриманню його у належному стані,але які конкретно роботи ними проводились та які кошти були при цьому витрачені не довели у суді.Як пояснювали власники ніякого доручення для проведення таких робіт вони не давали відповідачам. Спір про відшкодування таких витрат з боку відповідачів по утриманню дома та проведених будівельних робіт може бути предметом розгляду суду по інший справі у разі звернення із таким позовом відповідачами.
Суд також зазначає,що не зважаючи на такий термін проживання відповідачів у домі,проведення ,із їх cлів, деяких будівельних робіт , вони не отримали права на користування або володіння будинком без дозволу співвласників,ніякого договору із співвласниками,котрий би надавав їм такого права не було укладено та зареєстровано .Членами сім*ї співвласн6иків дому вони не являються.
Тому виходячи із вимог ст. 47 Конституції України,ст.316,402,406 ЦК України треба задовільнити позов та припинити право користування домом з боку відповідачів ,забов*язавши їх не чинити опір при реалізації відповідачем та ОСОБА_5 права власності на дом.
Оскільки відповідачі добровільно не бажають залишити цей будинок,то іїх треба із нього виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_6 і ОСОБА_7ОСОБА_14 був раніше знятий з реєстрації оскільки вибув на навчання у м.Слов*янськ.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України відповідачі не навели доказів відсутності у них іншого житла.
Таким чином суд зазначає,що позов треба задовольнити частково.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідачі у разі задоволення позову повінні відшкодувати позивачу судові витрати .
Керуючись ст. 47 Конституції України,ст.ст.316,319,321,402,406,610,611 ЦК України,Законом України "Про власність",ст.62,156 ЖК України,ст.6,12,62,212 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12 "Про виселення,визнання реєстрації незаконної, та зняття з реєстрації" - задовольнити частково.
Виселити із дома АДРЕСА_1 ОСОБА_6,ОСОБА_7 та ОСОБА_12.,скасувавши реєстрацію означених осіб в цьому домі.
Забов*язати сектор по справам громодянства і реєстрації фізичних осіб Дзержинського МВ ГУМВС України у Донецької області зняти ОСОБА_6,ОСОБА_7 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Забов*язати ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_12 не чинити опір ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в реалізації права власності на дом АДРЕСА_1.
В інший частині у позові відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 107 гр.30 коп. солідарно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів із дня виготовлення вмотивованого рішення тобто із 08 липня 2013 року.
Суддя :