05.07.2013
Справа № 127/12361/13-ц
Провадження № 2/127/4245/13
(З А О Ч Н Е)
05 липня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі Чумаченко С.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24.05.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 14.11.2003 року сторони зареєстрували шлюб у міському відділі актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис №2236.
Від шлюбу у них є неповнолітні діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.03.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів вирішено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі ? частини з усіх видів доходів, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
Спільне подружнє життя не склалося, оскільки сторони мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони разом не проживають, так як у зв'язку зі зміною військової служби позивач вимушений проживати в м. Вінниці, натомість відповідачка разом з неповнолітніми дітьми проживає у м. Львові, не ведуть спільного господарства та фактично припинили шлюбні відносини. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Судом на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України зі згоди позивачки ухвалено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 14.11.2003 року між сторонами був укладений шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №2236, згідно свідоцтва про шлюб, виданого повторно 02.07.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області (а.с.22).
Від даного шлюбу у сторін є неповнолітні діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 08.07.2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції (а.с.9), та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 08.07.2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції (а.с.10).
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.03.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів вирішено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі ? частини з усіх видів доходів, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття (а.с.11-13).
Спільне подружнє життя не склалося, оскільки сторони мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони разом не проживають, так як у зв'язку зі зміною військової служби позивач вимушений проживати в м. Вінниці, натомість відповідачка разом з неповнолітніми дітьми проживає у м. Львові, не ведуть спільного господарства та фактично припинили шлюбні відносини. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка будь-яких заперечень проти позову не надала. А тому суд вважає, що є всі підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки вимоги позивачки є законними, достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справах доказах.
Окрім того, відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити сторонам прізвища, якими вони користувалися після реєстрації цього шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 листопада 2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції, актовий запис №2236 - розірвати.
Після розірвання шлюбу сторонам залишити прізвища, якими вони користувалися після реєстрації цього шлюбу.
Копію рішення суду в частині розірвання шлюбу з набранням ним законної сили направити до відповідного відділу органу реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: