01.07.2013 103/491/13- ц
1 липня 2013 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,
при секретарі Саттаровій Е.Е.,
за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна придбаного у шлюбі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ майна придбаного у шлюбі, зазначивши, що з 2001 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, під час якого вони за 19000 доларів США спільно придбали житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та інше рухоме майно. Відповідач видворив її з будинку, залишивши усе спільно придбане майно у себе, повернувши лише предмети, які подарували їй її родичі, та передав їй в рахунок відшкодування моральної шкоди 4500 доларів США за завдання їй пошкодження здоров'я (вона захворіла безплідністю) і у зв'язку із душевними стражданнями, які вона зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача. За таких обставин, позивач просила суд визнати за нею право приналежності на рухоме майно вартістю 19560 грн., та поділити в натурі спільно придбане домоволодіння, розташоване за вищезазначеною адресою.
У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягали, пославшись на обставини, зазначені у позові, просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, надали письмові заперечення та пояснили, що спірне домоволодіння не входить до складу майна, яке було спільно придбане сторонами, право власності на нього, як у позивача, так і у відповідача не виникло, домоволодіння належить іншій особі. Ствердження про видворення позивача із будинку не відповідають дійсності. Позивач добровільно виїхала із домоволодіння до м. Бахчисарай, перед виїздом сторони у добровільному порядку вирішили питання поділу спільно придбаного майна, позивач погодилася отримати грошову компенсацію та отримала від відповідача 4500 доларів США (36675 грн.), про що надала відповідну розписку. Оскільки вартість спільно придбаного майна позивач оцінила в 40460 грн., при цьому отримала 36675 грн., то її вимоги є необґрунтованими.
У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши позивача та її представника, відповідача та його представника, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.
Із наданих суду доказів вбачається, що сторони 21 липня 2001 року зареєстрували шлюб, з 30 березня 2010 року зареєстрували своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7,9,20).
Із розписки позивача від 23 грудня 2012 року вбачається, що 23 грудня 2012 року вона звільняє будинок, придбаний у шлюбі і розходиться з чоловіком ОСОБА_3. В будинку залишається м'які меблі, кухонний гарнітур, холодильник LG, газова плита «АРИСТОН», куплені за наші засоби. А також будинок був перебудований і зроблений євроремонт при шлюбі. Забираю спальний гарнітур, придбаний від родичів (моїх), килими, паласи, посуду, речі подаровані їй особисто. Від того, що куплено спільно забираю пральну машину, ноутбук, телевізор LG. 23 грудня 2012 року ОСОБА_3 дає мені, законній дружині ОСОБА_1, суму грошей в розмірі 4500 доларів США (36675 грн.). Залишок 2500 доларів США. В даний момент претензій не маю (а.с.18).
Зазначена розписка підписана також ОСОБА_3
Суд приймає до уваги те, що із змісту вищезазначеної розписки вбачається, що вона написана позивачем та підписана відповідачем саме з питань поділу спільно придбаного у шлюбі майна, що є підтвердженням того, що сторони 23 грудня 2012 року у добровільному порядку вирішили питання щодо поділу спільно придбаного майна.
Таким чином, ствердження позивача проте, що відповідач видворив її з будинку, залишивши усе спільно придбане майно у себе, при цьому 4500 доларів США є компенсацією моральної шкоди за завдання їй пошкодження здоров'я, доказами не підтверджені.
У відповідності до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч.3 ст.640 ЦК України договір, якій підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального освідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Ствердження позивача про те, що вони у серпні-вересні 2008 року під час шлюбу придбали за 19000 доларів США житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, доказами також не підтверджені, та суперечать наданим доказам.
Так, із рішення щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту від 11 червня 2013 року вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо власника домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.73-74).
Із повідомлення Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» від 17 червня 2013 року випливає, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в числі зареєстрованих по Бахчисарайському районі не значиться (а.с.79).
Враховуючи те, що доказів укладання у встановленому законом порядку договору купівлі-продажу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суду не надано, право власності на зазначене домоволодіння, ні за позивачем, ні за відповідачем не зареєстроване, такий будинок не може бути об'єктом поділу, у зв'язку із чим вимоги позивача щодо поділу в натурі спільно придбаного домоволодіння, є необґрунтованими.
Оскільки вартість спільно придбаного рухомого майна позивач оцінила в 40460 грн., при цьому отримала в рахунок добровільного поділу 36675 грн., то її вимоги, які фактично стосуються виділення їй рухомого майна на суму 19560 грн., є необґрунтованими.
Таким чином, позов є недоведеним та необґрунтованим.
Разом з тим суд вважає за можливе звернути увагу на те, що відсутність реєстрації житлового будинку не є підставою для відмови у визнанні цього будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділу будівельних матеріалів тощо, проте таких та/або інших вимог позивачем не заявлялося, не доводилося та не обґрунтовувалося. Такої можливості вона на цей час не втратила.
Виходячи із засад змагальності цивільного судочинства, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,27,31,60,131,213,214,215,218 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна придбаного у шлюбі, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК, у строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: