03 липня 2013 року /10:10/Справа № 808/5396/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представника позивача Трафимової Ю.Ю., Ровенського В.М., представника відповідача Клименка А.А., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682211 від 11.03.2013 року,
Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000682211 від 11.03.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, висновки викладені в акті перевірки від 13.02.2013 № 22/22-11/32248749, є неправомірними, необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що висновки податкового органу про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, а також про нікчемність господарських операцій з ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» та ТОВ «Імпульс Плюс 2010» не відповідають дійсності та зроблені без відповідних на те повноважень, реальність операцій спростовується належними первинними документами. З цих підстав просить позов задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що неможливо підтвердити фактичне виконання послуг та продаж товарів, наданих ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» та ТОВ «Імпульс Плюс 2010» на адресу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси». Вказав, що наявність у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, актів виконаних робіт - не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних, не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. Вказав, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» та ТОВ «Імпульс Плюс 2010». Просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом, в період з 31.01.2013 по 06.02.2013 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» з питань правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» за період: липень 2011 року, та з ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» за період: лютий 2012 року, за результатами якої складено Акт від 13.02.2013 № 22/22-11/32248749.
Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення:
п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 52723,00, в тому числі:
за липень 2011 року на суму 35856,00 грн.;
за лютий 2012 року на суму 16 867,00 грн.
На підставі акту перевірки 11.03.2013р. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682211, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 65903,75 грн. (основний платіж - 52723,00 грн., штрафні санкції - 13180,75 грн.).
Висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в порушення вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту за липень 2011 року та січень 2012 року включило суми ПДВ по операціям з придбання послуг та товарів між позивачем та ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», по яким не підтверджується фактичне виконання послуг на загальну суму ПДВ - 52723,00 грн. Так, на думку посадових осіб відповідача, контрагенти позивача ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» мають ознаки фіктивності, з огляду на те, що згідно акту перевірки ДПІ Дзержинського району м. Харкова від 27.09.2011 року, відносно ТОВ «Імпульс Плюс 2010» та згідно акту перевірки від 03.05.2012 року Основ'янської МДПІ м. Харкова, відносно ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» було встановлено, що у перевіряємих контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення відповідної фінансово-господарської діяльності - відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, місцезнаходження товариств та посадових осіб не встановлено.
У зв'язку з вищезазначеним, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби вважає, що позивач не міг приймати участь в господарських правовідносинах з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим». Тому відповідач вважає, що внаслідок здійснення операцій з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», позивач допустив неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 52723,00 грн.
Суд вважає висновки, які викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та на підставі акту перевірки від 13.02.2013 року, у перевіряємому періоді позивач в особі Запорізької філії (Комісіонер) мав господарські відносини з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» (Комітент) на підставі укладеного договору комісії (на продаж продукції) від 29.04.2011 року № 2904-6, а також з ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» на підставі укладеного договору комісії (на продаж продукції) від 01.02.2012 року № 0102-1.
Предметом договорів слугувало надання позивачу послуг з продажу продукції, а саме: Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента від свого імені за плату здійснювати за рахунок Комітента продаж пам'яток власників зброї, інформаційних довідників структурних підрозділів ГУМВС України в Запорізькій області та посібників для підготовки водіїв, передбачених договором.
Судом встановлено, та знайшло своє відображення в акті перевірки, що Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» оформлено виконання послуг по договору від 29.04.2011 року № 2904-6 наступними документами.
TOB «Імпульс Плюс 2010» код ЄДРПОУ 37363648 (Комітент) були передані ДП МВС України «Інформ- Ресурси» в особі Запорізької філії (Комісіонеру) пам'ятки для власників зброї, інформаційні довідники та посібники для підготовки водіїв. Підписані акт приймання - передачі даного товару на комісію № 0407-1 від 04.07.2011 року, звіт комісіонера за червень-липень 2011 року від 31.07.2011 року, складено акт здачі-прийняття робіт від 31.07.2011 року № ОУ-0000386.
Позивач повністю розрахувався з TOB «Імпульс Плюс 2010» про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні доручення № 189 від 18.07.2011 року, № 104 від 22.07.2011 року, № 190 від 22.07.2011 року, № 117 від 28.07.2011 року, № 28 від 28.07.2011 року, № 121 від 05.08.2011 року, № 198 від 05.08.2011 року, 191 від 28.07.2011 року.
TOB «Імпульс Плюс 2010» були видані податкові накладні на пам'ятки власника зброї № 40703 від 04.07.2011 року, № 310701 від 31.07.2011 року.
Також Між ДП МВС України «Інформ- Ресурси» в особі Запорізької філії (Покупець) та TOB «Імпульс Плюс 2010» (Постачальник) було укладено договір постачання від 16.05.2011 року № 1605-5 бланків (талонів реєстрації) в кількості 20 000 шт., на виконання якого TOB «Імпульс Плюс 2010» була видана податкова накладна № 50720 від 05.07.2011 року. В матеріалах справи містяться платіжні доручення № 136 та № 42 від 04.10.2011 року на суму 4800,00 грн., згідно яких позивачем у повному обсязі проведено розрахунки з TOB «Імпульс Плюс 2010» по договору постачання від 16.05.2011 року № 1605-5.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за липень 2011 року у сумі 35 856, 21 грн., що не заперечується Державною податковою інспекцією у Жовтневу районі м. Запоріжжя та відображено в Акті перевірки на стор. 9. Запорізька філія ДП МВС України «Інформ-Ресурси» використовувала даний товар для подальшої реалізації фізичним особам
Стосовно підтвердження виконання (надання) послуг по договору від 01.02.2012 року № 0102-1 Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» суду надані: акти приймання - передачі товару (пам'ятки власників зброї, інформаційні довідники структурних підрозділів ГУМВС України в Запорізькій області) на комісію № 118 від 01.02.2012 року, № 612 від 06.02.2012 року звіт комісіонера за лютий 2012 року від 29.02.2012 року, складено акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000087.
Позивач повністю розрахувався з TOB «ПКЦ «Мотор Сим», про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні доручення № 191 від 27.02.2012 року, № 139 від 27.02.2012 року, № 387 від 27.02.2012 року, № 4 від 27.02.2012 року, від 03.03.2012 року № 9, № 194 від 03.03.2012 року, № 401 від 03.03.2012 року, № 208 від 26.04.2012 року в сумі 1080,00 грн.
TOB «ПКЦ «Мотор Сим» були видані податкові накладні на товар, а саме пам'ятки власників зброї, інформаційні довідники структурних підрозділів ГУМВС України в Запорізькій області, № 125 від 01.02.2012 року, № 613 від 06.02.2012 року.
Також Між ДП МВС України «Інформ- Ресурси» в особі Запорізької філії (Покупець) та TOB «ПКЦ «Мотор Сим» (Постачальник) було укладено договір постачання від 15.02.2012 року № 1502-3 бланків (талонів реєстрації) в кількості 30 000 шт., на виконання якого TOB «ПКЦ «Мотор Сим» була видана податкова накладна № 1512 від 15.02.2012 року. Позивач розрахувався з TOB «ПКЦ «Мотор Сим», про що свідчать надане до матеріалів справи платіжне доручення № 208 від 26.04.2012 року в сумі 7200,00 грн.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за лютий 2012 року у сумі 16 866, 66 грн. та відображено в Акті перевірки на стор. 13.
Як вбачається з Акту перевірки, позивачем надавались договори, податкові накладні, отримані від ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим», акти виконаних робіт, платіжні доручення, тощо, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» та позивачем. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.
Таким чином, фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» підтверджені первинними документами.
Крім того, судом встановлено, що як на час укладання та виконання зазначених правочинів, так і на час вирішення справи, ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.
За результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим» позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 52723,00, в тому числі: за липень 2011 року на суму 35856,00 грн.; за лютий 2012 року на суму 16 867,00 грн.
Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Єдиним аргументом податкового органу, на якому ґрунтуються висновки акту перевірки від 13.02.2013 року, - відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення відповідної фінансово-господарської діяльності - відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, місцезнаходження товариств та посадових осіб не встановлено.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Факт виконання робіт підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та первинними документами.
Окрім того, суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників послуг, їх місцезнаходженню та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у спразі № 21-573во10, від 31.012011 у справі 21-47а10.
Більш того, вищезазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Отже, при розгляді податкових спорів слід виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають за своїм результатом одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку, достовірні.
Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Таким чином, закон виходить з презумпції легітимності укладених правочинів, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що в Акті перевірки від 13.02.2013 №22/22-11/32248749 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за переліченими вище правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ТОВ «Імпульс Плюс 2010» і ТОВ «ПКЦ Моторс Сим».
Первинні документи, які були надані податковому органу, не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.
З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення.
Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи то безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 року за № 0000682211 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -
Позов позивача - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року за № 0000682211, винесене державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя відносно Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» щодо збільшення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 52723 гр. та штрафних санкцій на суму 13180 гр. 75 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» судовий збір в розмірі 659 грн. 04 коп. (шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 04 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко