справа № 806/4054/13-a
категорія 11.5
07 червня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Павлюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції Житомирської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції Житомирської області Карпенкова С.М. при складанні 05 квітня 2013 року акта опису та арешту майна - нежитлової будівлі кафе за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати виконавця виключити вказану будівлю з акта та звільнити з-під арешту 1/2 частину нежитлової будівлі кафе. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 набув у спільну сумісну власність вищезазначене кафе. 05 квітня 2013 року відповідачем складено акт опису та арешту вказаного кафе для стягнення з ОСОБА_2 боргу, який виник до укладення шлюбу. Такі дії державного виконавця вважає неправомірними, оскільки існує реальна загроза частині його майна (1/2 частини нежитлової будівлі кафе) та акт складено з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" й Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, а саме: до участі в проведенні виконавчої дії залучені особи, які не є учасниками виконавчого провадження; виконавчі дії проведені в приміщенні без згоди власників та за відсутності ухвали про примусове проникнення в приміщення; арешт накладено на майно, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя без повідомлення співвласника; майно передано на зберігання не уповноваженій особі; без згоди власника проводилась відео та фото фіксація виконавчих дій, про що не зазначено в акті опису та арешту майна; акт не підписаний всіма учасниками виконавчих дій та відсутні відомості про причини відмови від підписання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не прибув, надіслав заперечення проти позову, у якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки державним виконавцем було дотримано всіх вимог Закону України "Про виконавче провадження" та ідентичний позов розглядався Лугинським районним судом Житомирської області.
Третя особа ОСОБА_2 до суду не прибула, надіслала заяву, у якій позов підтримала і просила розглядати справу за її відсутності.
Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Представник публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до суду не прибув.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції Житомирської області перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання трьох виконавчих листів, виданих 30 травня 2012 року Лугинським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 100000, 00 грн. боргу за договором позики, 1000, 00 грн. судового збору і 120, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Під час виконання вказаних листів державним виконавцем здійснено опис й арешт нежитлової будівлі - кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт від 05 квітня 2013 року (а.с. 10-11).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно із частиною 1 статті 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статті 19, 25 Закону зобов'язують державного виконавця відкрити провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього ж Закону, та прийняти до виконання виконавчий документ, у разі якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
За змістом статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.
Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту від 02 квітня 2012 року № 512/5, в акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:
а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);
ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю боржника або його представника, акт опису та арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця.
Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то акт опису та арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку на першому примірнику акта.
Пунктом 12 частини 3 статті 11 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, в зв'язку із чим до участі в проведенні виконавчої дії було залучено осіб, які не є учасниками виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, при здійсненні опису були присутні: стягувач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7, представник ТОВ "Укрспецторг Груп" ОСОБА_5, якому передано на зберігання описане майно, поняті ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Копію акта отримали боржник ОСОБА_2 та особа, яка прийняла на зберігання описане майно ОСОБА_5, про що свідчать їх підписи. ОСОБА_5 також було повідомлено про кримінальну та матеріальну відповідальність, встановлено обмеження права користування описаним майном, встановлено строк його реалізації.
Враховуючи наведені норми, суд вважає, що акт від 05 квітня 2013 року був складений відповідно до вимог статей 11, 19, 25, 57 Закону України „Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5. Тобто, дії старшого державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду, в процесі проведення опису і арешту кафе, відповідають вимогам чинного законодавства та не порушують права та законні інтереси позивача й інших осіб, оскільки вчинені в межах повноважень державного виконавця, на виконання вимог Закону України „Про виконавче провадження".
Слід зазначити, що правомірність дій виконавця щодо складання акта опису й арешту майна від 05 квітня 2013 року була встановлена також іншими судовими рішеннями по справі № 0612/2-23/2011, копії яких містяться у матеріалах справи.
Так, не погоджуючись з актом опису та арешту кафе від 05 квітня 2013 року, ОСОБА_2 зверталася до Лугинського районного суду Житомирської області із скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції Карпенкова Сергія Миколайовича. Ухвалою суду від 23 квітня 2013 року по справі № 0612/2-23/2011, яка ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 05 червня 2013 року залишена без змін, у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача щодо виключення з-під арешту 1/2 частини кафе яке є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (стаття 24 ЦПК, стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 181 КАС України суд, -
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Головуючий суддя С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 10 червня 2013 р.