Номер провадження № 22-ц/785/5218/13
Головуючий у першій інстанції Горяєва І.М.
Доповідач Комлева О. С.
03.07.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,
У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів повнолітню дитину на час навчання, посилаючись на те, що у 2001 році вона розлучилась з відповідачем по справі. Від шлюбу, в якому перебувала позивачка та відповідач, у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син мешкає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. За рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 01.11.2005 року з відповідача на користь позивачки на утримання їх сина стягувалися аліменти, однак у зв'язку з тим, що відповідач має іншу родину, у якій має дитину та теж сплачує аліменти на її утримання, аліменти на утримання сина позивачки ОСОБА_4 були зменшені до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувалися до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідач до повноліття сина добросовісно сплачував аліменти на утримання сина, однак на теперішній час син навчається на 3 курсі Регіонального коледжу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за спеціальністю «прикладна математика» з контрактною денною формою навчання. У зв'язку з тим, що у позивачки не вистачає коштів на самостійне навчання сина, вона була змушена звернутись до суду з вказаним позовом та просила стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у зв'язку з його навчанням у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову та до закінченням сином навчання, але не більше як до досягнення сином двадцятитрирічного віку.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала.
Відповідач та його представник позов не визнали.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з його навчанням, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 15.04.2013 року та до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно, а також судовий збір.
На рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, а також постановленим з порушенням норм матеріального права.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про що в справі є розписка про отримання судової повістки (а.с. 36).
Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання, та стягуючи аліменти з відповідача, суд першої інстанції виходив з наступного.
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 15.03.2007 року (а.с.5).
Відповідно до довідки № 1562 від 30.08.2012 року, виданої Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова, ОСОБА_4 навчається на III курсі Регіонального коледжу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за спеціальністю «прикладна математика» (а.с.4).
Відповідно до договору № 13-22-1-050 форма навчання в казаному закладі є платною та складає 6800 грн. (а.с.17).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 згідно свідоцтва про народження дитини, є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якого є ОСОБА_3
ОСОБА_2 бажає сплачувати аліменти на навчання його сина ОСОБА_4, є особою працездатного віку, працевлаштований та має постійний дохід, згідно довідки № 376 від 15.04.2013 року з місця роботи відповідача, виданої ПРАТ «ВО Одеський консервний завод», його заробітна платня у середньому на місяць за останні 14 місяців складає 2520 грн. (30 233,66 грн./12 міс = 2520,0 грн.) (а.с.12).
Визначаючи розмір аліментів на навчання ОСОБА_4 з боку відповідача, суд врахував, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якого, він сплачує аліменти на користь ОСОБА_3
Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин та зроблено висновок щодо того, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на період навчання сина ОСОБА_4 на користь позивача.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо терміну стягнення з ОСОБА_2 аліментів на навчання повнолітнього ОСОБА_4
Згідно ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей та непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
Судом помилково зроблений висновок про те, що термін сплати аліментів встановлюється до 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно, оскільки ОСОБА_4 відповідно до договору про індивідуальну підготовку молодшого спеціаліста здійснював підготовку за денною формою навчання за спеціальністю прикладна математика у термін з 01.09.2010 року до 30.06.2013 року у ННК «Школа-коледж-університет» (а.с.17).
Колегія суддів апеляційного суду, беручи до уваги зазначене, наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв'язку, особи сторін та розмір їх заробітних плат, вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на навчання повнолітнього сина ОСОБА_4 з 15.04.2013 року та до закінчення сином навчання, тобто до 30.06.2013 року включно.
Доводи апеляційної скарги з приводу необхідності відмови у задоволенні позову у повному обсязі не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, а тому не беруться до уваги колегією суддів, оскільки для цього відсутні законні підстави. Статтею 199 СК України прямо передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Враховуючи всі обставини справи та наявні в матеріалах докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з його навчанням, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 15.04.2013 року та до закінчення сином навчання, тобто до 30.06.2013 року включно.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва