Номер провадження № 22-ц/785/4848/13
Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.
Доповідач Миза Л. М.
26.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі
головуючої судді Мизи Л.М.
суддів Дрішлюка А.І., Заїкіна А.П.
при секретарі Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТДВ СК «Альфа Гарант» та ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТДВ СК «Альфа Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,
встановила:
19 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом з тих мотивів, що 04 жовтня 2011 року з вини водія автомобіля «Ауді» з держномером НОМЕР_1 ОСОБА_2 . сталася ДТП, в результаті якої належний йому, позивачу, і під його керуванням автомобіль «Форд Фокус» з держномером НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ СК «Альфа Гарант», загальні збитки від пошкодження автомобіля склали згідно рахунку-фактури 19 572 грн. 48 коп., а ТДВ СК «Альфа Гарант» виплатила відшкодування в розмірі 4541 грн. 75 коп., позивач просив стягнути з ТДВ СК «Альфа Гарант» невиплачену частину шкоди в розмірі 15030 грн. 73 коп.
Одночасно позивач просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Представники відповідачів позов не визнали.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 14834 грн. 17 коп. як страхове відшкодування, судові витрати в сумі 711 грн. 74 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.
В апеляційній скарзі ТДВ СК «Альфа Гарант» просить рішення суду скасувати в задоволенні позову відмовити з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з посиланням на порушення норм матеріального права, неповноти з»ясування обставин, які мають значення для справи.
Колегія суддів, розглянувши апеляційні скарги, перевіривши їх доводи, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 04 жовтня 2011 року сталася ДТП з участю автомобіля «Ауді» з держномером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . та автомобіля «Форд Фокус» з держномером НОМЕР_2, належного ОСОБА_3 і під його керуванням, в результаті чого останній автомобіль отримав ряд пошкоджень (а.с.7).
Факт ДТП та вина водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена і ним не заперечується. Постановою Київського районного суду міста Одеси від 09 листопада 2011 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності ст.124 КУпАП у вигляді штрафу 350 грн.(а.с.8)
05 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до ТДВ СК «Альфа Гарант» з заявою про страхове відшкодування, так як цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в цій компанії (а.с. 46, 47)
ТДВ СК «Альфа Гарант» виплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 4541 грн. 75 коп.
Згідно висновку № 1567 експертного товарознавчого дослідження від 29 листопада 2012 року розмір матеріальної шкоди складає 19 375 грн. 92 коп.
Суд, частково задовольняючи позов, виходив з розміру матеріальної шкоди 19 375 грн. 92 коп. згідно з висновком № 1567 експертного товарознавчого дослідження від 29 листопада 2012 року та з розміру виплаченого ОСОБА_3 страхового відшкодування.
Такий висновок суду, на думку колегії, є правильним і справедливим. Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Посилання в апеляційній скарзі ТДВ СК «Альфа Гарант» на те, що ТДВ СК «Альфа Гарант» направляло ОСОБА_3 пропозицію про надання автомобіля для повної дефектації в умовах спеціалізованого СТО, але ОСОБА_3 автомобіль не надав, не підтверджено достатніми належними та допустимими доказами. Наявні в матеріалах справи листи, адресовані ОСОБА_3 з зазначеного питання, не є достатнім доказом для висновку, що ОСОБА_3 ухилився від проведення дефектації, оскільки представник ОСОБА_3 заперечує отримання таких листів, а ТДВ СК «Альфа Гарант» не надав доказів на підтвердження отримання ОСОБА_3 листів. Крім того, за повідомлення Поштампу - ЦПЗ 3 на ім»я ОСОБА_3 надходив лише один рекомендований лист, який до того ж не був вручений ОСОБА_3, а повернутий на зворотну адресу (а.с.29, 62,66, 67, 101).
В той же час ОСОБА_3 неодноразово звертався до ТДВ СК «Альфа Гарант», починаючи з 26 грудня 2011 року, з питань ознайомлення з висновком екпертизи, повторного розрахунку шкоди, виплати страхового відшкодування в належній сумі тощо, його заяви зареєстровані ТДВ СК «Альфа Гарант», тим самим підтверджено, що позивач намагався вирішити в позасудовому порядку питання щодо виплати страхового відшкодування в належній сумі (а.с.23-28).
Не заперечуючи пошкодження рульової рейки в результаті ДТП, апелянт ТДВ СК «Альфа Гарант» посилається на те, що необхідність її заміни не доведена.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, визначення вартості матеріального збитку від 17 жовтня 2011 року проводилося оцінювачем ТОВ «Експертум-АВЕ» без огляду автомобіля лише на підставі акту огляду та фотографій до звіту.
З долучених до звіту оцінювача фотографій відсутня можливість визначити характер пошкоджень рульового механізму, не описано характер його пошкодження і в протоколі 559/2011 огляду транспортного засобу від 19 жовтня 2011 року, який був предметом дослідження оцінювача. Разом з тим, в цьому протоколі зазначено в розділі «Характер пошкоджень» «Рульовий механізм в зборі» під літерою «Е» (заміна) (а.с. 53 зворот).
В той же час при проведенні експертного автотоварознавчого дослідження від 29 листопада 2012 року, яке проводилося в присутності ОСОБА_3 та представника ТДВ СК «Альфа Гарант» ОСОБА_4, автомобіль був оглянутий експертом ОСОБА_5, зафіксовано пробіг на день огляду 57 294 км. і розрахунок шкоди проводився за цим пробігом. При цьому розмір матеріальної шкоди визначено в сумі 19 375 грн. 92 коп. (а.с.82-99).
Посилання апелянта на те, що рульовий механізм підлягає ремонту, а не заміні, є неспроможним, оскільки спростовується повідомленням офіційного дилера ФОРД - ТОВ «ЕМЕРАЛД АВТО», в якому зазначено, що рульовий механізм (рульова рейка) в автомобілі ФОКУС-2 в разі пошкодження підлягає заміні, так як за технологією заводу виробника ремонт не передбачений. Для підтримки гарантії на автомобіль всі роботи по ремонту і обслуговуванню повинні виконуватися у офіційного дилера ФОРД (а.с.4).
Крім того, в протоколі 559/2011 зазначено пробіг автомобіля 388 978 км., в зв»язку з чим оцінувачем до розрахунку взято саме такий пробіг та визначено розрахунковий коефіцієнт фізичного зносу - 0,488 (а.с.49-52).
Після виявлення помилки в розмірі пробігу оцінювачем «Екпертум-АВЕ» 12 лютого 2013 року проведено розрахунок фізичного зносу автомобіля, до розрахунку взято фактичний на день ДТП пробіг 38 978 км. та розмір матеріальної шкоди визначено 5 290 грн. 54 коп.( а.с. 133, 134).
Однак даний розрахунок не може бути покладеним в основу рішення апеляційним судом, оскільки він проведений з порушенням п.1.3, 3.2, 4.1, 4.2, 4.6, 5.1, 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2002 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2009 року за № 724/ 16740.
Зокрема, визначення матеріального збитку проведено без особистого огляду оцінювачем транспортного засобу, хоча у витягу зі звіту №500/2011 від 12 лютого 2013 року і зазначено, що для оцінки автомобіль наданий. Також до розрахунку взято не фактичну первісну вартість досліджуваного засобу, а базову. При визначенні коефіцієнту фізичного зносу без будь-якого обгрунтування застосовано п.7.39 Методики, замість застосування п. 7.38, який підлягав застосуванню, оскільки строк експлуатації автомобіля (рік випуску 2008) менше 7 років, пробіг менший нормативного, відсутні сліди відновлювального ремонту, відсутні пошкодження у вигляді деформації деталей кузова та корозійні пошкодження деталей кузова.
За таких обставин, суд першої інстанції цілком обгрунтовано не взяв за основу оцінку ТОВ «Експертум-АВЕ».
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, то колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди, визначений судом, повністю відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, виходячи з обставин здійснення ДТП, характеру пошкоджень автомобіля ( пошкодження рульового механізму), а також з того, що автомобіль позивача мав пробіг лише близько 40 тисяч км., знаходився в експлуатації менше 4 років. Безумовно, що в результаті сукупності викладених обставин позивач переніс моральні страждання (переживання).
Посилання ОСОБА_2 на те, що не ним, а саме бездіяльністю ТДВ СК «Альфа Гарант» заподіяна шкода ОСОБА_3 знаходиться поза межами позовних вимог, оскільки ОСОБА_6 до ТДВ СК «Альфа Гарант» таких вимог не заявляв.
Разом з тим, суд, стягнувши на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, не вирішив питання про передачу замінених деталей та вузлів, тому рішення суду підлягає зміненню шляхом доповнення резолютивної його частини вказівкою про зобов»язання ОСОБА_3 після виплати йому відшкодування матеріальної шкоди передати ТДВ СК «Альфа Гарант» диск колеса та рульовий механізм в зборі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,313, 316, 317, 319 ЦПК України. колегія суддів
вирішила:
Апеляційні скарги ТДВ СК «Альфа Гарант» та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 15 квітня 2013 року змінити.
Доповнити резолютивну частину рішення зобов»язанням ОСОБА_3 передати ТДВ СК «Альфа Гарант» після виплати відшкодування матеріальної шкоди: диск колеса та рульовий механізм в зборі.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Миза Л.М.
Судді Дрішлюк А.І.
Заїкін А.П.