Номер провадження № 22-ц/785/5121/13
Головуючий у першій інстанції Середа І.В.
Доповідач Черевко П. М.
26.06.2013 року м. Одеса
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Суворова В.О., Артеменка І.А.
за участю секретаря - Павлін О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2013 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною, -
У листопаді 2011 року Фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків у розмірі 15841 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн. посилаючись на те, що 17 вересня 2011 року між сторонами було укладено договір про надання інформаційно-посредницьких послуг на відчуження об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з п. 1.2 договору позивач надав відповідачці первинну консультацію спеціалістів з нерухомості, зробив комп'ютерний підбір варіантів, виділив ріелтора для огляду об'єкту, зробив попередню оцінку об'єкту, виконав інформаційно-довідкове обслуговування, та постійно супроводжував правочин по відчуженню об'єкту нерухомості. В підтвердження вищенаведеного переліку наданих послуг свідчить факт укладення 07 жовтня 2011 року договору купівлі-продажу вищезазначеної квартири.
Відповідно до п. 2.2 договору відповідач повинна була сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 15800 грн. за послуги вказані в п. 1.2 в момент нотаріального посвідчення правочину або до закінчення строку дії договору, тобто до 19 листопада 2011 року, проте своїх зобов'язань не виконала, сплачувати кошти відмовилася. Невиконання умов договору стало підставою для звернення до районного суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2011 року було відкрито провадження.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада залишено без змін.
У лютому 2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною посилаючись на те, що договір укладений 17 вересня 2011 року було укладено під впливом помилки та з порушенням вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України.
У зв'язку із тим, що відповідачка є громадянкою Росії, побоюючись можливих шахрайських дій при підготовці та оформлені купівлі квартири, вона звернулася до агентства нерухомості «Президент» із дорученням підготовки всієї необхідної документації та повного супроводу правочину. Також ОСОБА_2 вважала, що таке звернення буде гарантією законного оформлення придбаної квартири, в тому числі передачі грошей продавцю, отримання документації на квартиру, ключів, подальшої реєстрації права власності та інше.
В агентстві ОСОБА_2 було роз'яснено, що вони беруть на себе обов'язок повністю підготувати усі необхідні документи для купівлі-продажу квартири, яка перед цим була нею оглянута.
07.10.2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_7 - продавцем та ОСОБА_2 - покупцем.
10.10.2011 року даний договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, в зв'язку із чим ОСОБА_2 є власником вказаної квартири.
Також ОСОБА_2 зазначила, що від агентства нерухомості ТОВ «Президент» на її адрес з моменту укладення договору та до серпня 2012 року не надходило жодного повідомлення про необхідність узгодження переліку виконаних робіт, не було пред'явлено жодного рахунку або повідомлення про необхідність оплати наданих послуг. Такі обставини справи свідчать про те, що агентством ТОВ «Президент» не було виконано роботи, обумовлені договором, а запропонований договір є з самого початку зобов'язальним для замовника в плані сплати послуг незалежно від їх об'єму та якості.
Таким чином ОСОБА_2 помилялась щодо правової природи правочину, його змісту.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2013 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суму боргу у розмірі 15800 грн., та судовий збір у розмірі 229,40 грн., в іншій частині вимог відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Вважаючи рішення суду незаконним представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2013 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_4
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Судом встановлено існування між сторонами з 17 вересня 2011 року договору про надання інформаційно-посредницьких послуг на відчуження об'єкту нерухомості. ОСОБА_4 є суб'єктом підприємницької діяльності на підставі ліцензії. Предметом договору є надання послуг ОСОБА_2 пов'язаних з придбанням нею однокімнатної квартири АДРЕСА_2, вартість послуг сторонами визначено 15800:00 грн.
17 вересня 2011 року між власником квартири ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено попередній договір про намір сторін здійснити до 19 жовтня 2011 року купівлю-продажу квартири.
07 жовтня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної квартири.
Дослідивши в судовому засіданні договори про надання інформаційно-посредницьких послуг на відчуження об'єкту нерухомості, попередній договір про наміри сторін укласти договір купівлі-продажу квартири суд обґрунтовано дійшов висновку, що зазначені договори стосуються одного об'єкту нерухомості, укладені в один і той же день, підписані відповідачкою. Жодних претензій, щодо ненадання, або надання неякісних послуг відповідачкою не заявлено. Скориставшись зазначеними послугами відповідачка 07 жовтня 2011 року уклала договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України суд обґрунтовано визнав викладені між сторонами правовідносини договірними, які витікають з загальних умов виконання зобов'язань, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Заявлена відповідачем сума оплати послуг за договором судом обґрунтовано визнана правильною, а вимоги в частині стягнення моральної шкоди - необґрунтованими.
Безпідставність позовних вимог за зустрічним позовом обґрунтовано визнано необґрунтованими.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: В.О. Суворов
І.А. Артеменко