Номер провадження № 22-ц/785/5272/13
Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л.
Доповідач Сватаненко В. І.
26 червня 2013 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Сватаненка В.І.
суддів - Артеменка І.А.,
- Суворова В.О.,
за участю секретаря - Павлін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - «Про визнання майна спільною сумісною власністю членів сім'ї та стягнення боргу», -
21.03.2013 року ОСОБА_3 звернулась до відповідачів із зазначеним позовом, за яким просить визнати житловий будинок з вбудованим офісом та виставковим павільйоном з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 - спільною сумісною власністю ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнати торгівельно-виставковий центр, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 - спільною сумісною власністю ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 - спільною сумісною власністю ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6; стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором позики від 05.02.2002 року, за договором позики від 13.04.2004 року, за договором позики від 14.04.2005 року та за договором позики від 29.06.2006 року на загальну суму у розмірі 36428 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом долару США на день платежу та стягнути неустойку у розмірі 6340 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом долару США на день платежу; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у розмірі 3533 грн.
Одночасно 04.04.2013 року позивач подала до суду клопотання про забезпечення позовних вимог, за яким просила накласти арешт на торгівельно-виставковий центр, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Своє клопотання позивач обґрунтовувала тим, що відповідач має намір здійснити продаж вказаного нерухомого майна, а також посилаючись на співмірність заявлених вимог та клопотання про накладання арешту на вказане майно.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.04.2013 року в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову було відмовлено.
25.04.2013 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, по якій просить скасувати ухвалу районного суду, постановити нову ухвалу про задоволення її клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі ма теріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позовних вимог, районний суд виходив з того, що власник вказаного нерухомого майна не є стороною договорів займу.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.
Враховуючи, що власником вказаного нерухомого майна є ОСОБА_6, яка не була стороною за договорами займу, з яких між стронами виник спір, районний суд прийшов до правильного висновку про відмову у задовленні клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту саме на майно у вигляді торгівельно-виставковий центр, власником якого є ОСОБА_6
Судова колегія вважає, що в відповідності з зазначеними нормами процесуального права у суду першої інстанції були всі підстави для відмови у задовленні заяви про забезпечененя позову саме таким шляхом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що наявність арешту на вказане нерухоме майно, власником якого є особа, яка не є стороною за договорами займу, безумовно порушує її права як власника.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказане майно ОСОБА_6
Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Апеляційна скарга не містить доводів, які мають бути підставами для скасування ухвали суду.
Доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення судом процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вимог про забезпечення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказане нерухоме майно.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є правильною та обґрунтованою, підстави для її скасування та ухвалення нової ухвали відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області В.І. Сватаненко
В.О. Суворов
І.А. Артеменко
26.06.2013 року м. Одеса