справа № 107/4701/13-ц
провадження № 2/107/1602/13
Іменем України
5 липня 2013 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Цветкова О. Я.
при секретарі - Дорофєєвій Д. О.,
за участю прокурора - Сердюкова І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей управління у справах дітей, сім'ї, молоді та спорту Керченської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, мотивуючи його тим, що його колишня дружина ОСОБА_2 є матір'ю їх спільної дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але з 2007 року з сином не проживає, його вихованням не займається, матеріальної допомоги не надає. На сьогодні батько дитини - позивач, а також його мати ОСОБА_4, з якими проживає дитина, виховують та опікуються дитиною. ОСОБА_2 подала письмову заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав та просила розглянути справу за її відсутністю. Неповнолітній ОСОБА_3 також не заперечує проти позбавлення його матері батьківських прав відносно нього. Орган опіки та піклування надав висновок, яким визнав доцільним позбавити відповідача батьківських прав. У зв'язку з цим позивач просить позбавити відповідача батьківських прав. Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю у зв'язку з відрядженням, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити (а.с.31-33).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю та про те, що вона не заперечує проти задоволення позову (а.с.30).
Представник третьої особи за довіреністю Звонілова В. В. у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Вислухавши пояснення представника третьої особи, думку прокурора Сердюкова І. Ю., який вважає за необхідне задовольнити позов, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно зі Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 та його колишня дружина ОСОБА_2 є батьками їх спільної дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19). З 2007 року відповідач батьківських почуттів до сина не проявляла, відповідач разом з дитиною та позивачем не проживає, а з 20.11.2002 року офіційно розлучені (а.с.13).
На сьогодні батько дитини - позивач, а також його мати ОСОБА_4, з якими проживає дитина, виховують та опікуються дитиною, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, довідкою дитячої лікарні та характеристикою на дитину (а.с.12,6,10). Відповідач від виконання батьківських обов'язків ухиляється, вихованням дитини не займається, матеріальної допомоги не оказує, що підтверджується також письмовими поясненнями сусідок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.5,7). За місцем проживання відповідач характеризувався незадовільно (а.с.9). Згідно з висновком органу опіки та піклування від 24.04.2013 р. позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України передбачена можливість позбавлення батьків батьківських прав у разі, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд виходить з приписів ст. 141 Сімейного кодексу України, згідно з якою мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Суд також вважає, що неявка відповідача у судове засідання свідчить про відсутність в неї інтересу до дитини та незацікавленості у залишенні в неї батьківських прав, а отже відповідач на думку суду не виконує притаманних матері обов'язків та не може відповідно мати й батьківські права.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, більше того, власною письмовою заявою відповідач визнала ці обставини, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею витрати і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 164 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Позбавити громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Керч Крим, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 8 липня 2013 р.
Суддя підпис О. Я. Цветков
З оригіналом згідно: Суддя -