Справа № 404/4433/13-ц
Номер провадження 2/404/1975/13
02 липня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Вітохіній Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів , -
Позивач 08.05.2013 року звернувся в суд із позовом, яким просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.01.2007 року на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1 / 4 частки з усіх видів його заробітку(доході), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення із 22.12.2006 року і до встановлення повноліття, призначивши стягнення аліментів із нього, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно з моменту набрання законної сили рішенням суду та до досягнення дитиною повноліття. Відкликати виконавчий лист , виданий 23.01.2007 року Кіровським райсудом по цивільній справі №2-918/07. Вимоги мотивує тим, що згідно виконавчого листа, який був виданий 23.01.2007 року судом на підставі рішення від 22.01.2007 року , він виплачує на користь відповідача аліменти у визначеному розмірі, однак при винесенні рішення судом не була врахована та обставина, що він був інвалідом дитинства ІІ групи , та на момент винесення рішення не був офіційно працевлаштований . З 2008 року по 2010 рік він пройшов досить складний курс лікування. 22.07.2009 року був прооперований, та на даний період не працює , за станом здоров»я . 12.11.2012 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Він отримує державну допомогу в розмірі 856 грн. щомісяця, перебуває на обліку в Кіровському відділі соціального захисту, інших джерел доходів не має . До того ж, з ним мешкає його друга дружина ОСОБА_4, яка є студенткою вузу. Бажає , щоб суд визначив йому розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 350 грн.
Позивач в суді вимоги підтримав, на їх обґрунтування послався на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з»явилась, повідомлялась по місцю своєї реєстрації ( а.с. 32, 37), заперечень на позов чи заяв на відкладення розгляду справи не подавала.
Суд на місці ухвалив: проводити розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів, за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони з 22.11.2003 року перебували у шлюбі, від якого народився ІНФОРМАЦІЯ_3 син - ОСОБА_3 ( а.с. 9). В подальшому, шлюб між сторонами було розірвано( а.с. 10) .
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.01.2007 було стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1 / 4 частини з усіх видів його заробітку(доходів), але не менше ніж 30 в ідсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.12.2006 року і до виповнення йому повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4. Вказане рішення сторонами не оскаржувалось, набрало законної сили.
11.08.2012 року позивач уклав другий шлюб ( а.с. 11) дітей не має.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно до ст. 192 СК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили ( п. 23 постанови).
Позивач в своєму позові посилається на те, що при винесенні рішення судом не була врахована та обставина, що він був інвалідом дитинства ІІ групи , та на момент винесення рішення не був офіційно працевлаштований . З 2008 року по 2010 рік він пройшов досить складний курс лікування. 22.07.2009 року був прооперований, та на даний період не працює , за станом здоров»я . 12.11.2012 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Він отримує державну допомогу в розмірі 856 грн. щомісяця, перебуває на обліку в Кіровському відділі соціального захисту, інших джерел доходів не має . До того ж, з ним мешкає його друга дружина ОСОБА_4, яка є студенткою вузу. Вважає, що в нього змінився матеріальний стан, а тому є всі підстави для визначення йому розміру аліментів у твердій грошовій сумі -350 грн., щомісяця.
Відповідно до ч.2. ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 4 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
З наявного в матеріалах справи виконавчого листа , який був виданий на підставі рішення суду від 22.01.2007 року убачається, що з підстав передбачених ст.182-183 СК України, аліменти на утримання сина ОСОБА_3 були визначені у частці від його заробітку ( 1 / 4 ), вказане рішення відповідачем не оскаржувалось, тобто із визначеним розміром він погодився.
Згідно поданих виписок з історії хвороби на позивача , епікризів за 2011- 2012 роки можна зробити висновок, що вони слугували підставою для чергового переогляду для підтвердження чи встановлення відповідної групи інвалідності . 01.11.2012 року позивачу дійсно встановлено ІІІ- ю групу інвалідності , противопоказана важка фізична праця, отримує 894 грн. державної соціальної допомоги ( а.с. 13.17-18)
Будь-яких доказів того, що позивач є обмеженим у виборі професії , з врахуванням 3-ї групи інвалідності, яка є робочою, та реалізації права на працю, суду в ході розгляду справи надано не було, а тому така обставина не визнається судом, як переконливо доведена.
Також, твердження позивача про наявність на його утриманні другої дружини (студентки), належними та допустимими доказами, обґрунтовано не було. Мотивуючи такий висновок, суд виходить з того, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що дружина позивача перебуває на його утриманні.
Будь-яких інших доведених обставин, що мають істотне значення для вирішення питання про зменшення розміру аліментів у конкретному випадку, суду надано не було.
Саме по собі твердження позивача про необхідність зменшення розміру аліментів, без надання доказів наявності правових підстав для задоволення таких вимог, судом до уваги не береться і розцінюється, як намір зменшити обсяг своїх обов'язків, як батька щодо дитини, що є неприпустимим.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалась сторона, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд діючи виключно в інтересах дитини виходячи з засад пріоритетності держаної охорони дитинства ,вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог за необґрунтованістю та безпідставністю.
Крім того, суд не може змінити розмір аліментів, визначений у частці на тверду грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, ст. 51 Конституції України, ст. ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 7, 180, 182, 192 СК України, ст. ст. 10 - 11, 27 - 30, 57, 60 - 61, 79, 88, 209, 212 - 215, 218,223, 294 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції.
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда