Справа № 116/2148/13-к
Провадження № 1-кп/116/134/13
03.07.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючої судді Пакула М.Р.
при секретарі Єрмакової Г.Д.
з участю прокурора Євтухова О.О.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 12012130020000054 за підозрою
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Урта-Аул Ташкентської області Калінінського району, громадянина України, маючого середню освіту, холостого, інваліда ІІ групи, працюючого водієм у Приватному підприємстві «ОСОБА_7», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 години ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом - автобусом «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі «Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта» з м. Сімферополь в сторону м. Алушта, на 684 км + 980 м при виникнення небезпеки для руху, а саме вантажного автомобілю «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом «Trailer-SDC LTD» державний номер НОМЕР_3, який стояв біля правого краю проїзної частини в попутному напрямку руху, був не уважний, належним чином не слідкував за дорожньою обстановкою та відповідним чином не реагував на її зміни, не вжив заходів до зниження швидкості руху та безпечного об'їзду зазначеної перешкоди, у наслідок чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом «Trailer-SDC LTD» державний номер НОМЕР_3.
Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п. 1.5, 2.3 «б», «д», 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу; при обгоні, випередженні, об'їзду перешкоди або зустрічному роз'їзді необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для руху.
У наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автобусу «БАЗ-А079.24» ОСОБА_8 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть, а ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повність, пояснивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 годин, керуючи транспортним засобом - автобусом «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1, він рухався по автодорозі «Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта» з м. Сімферополь в сторону м. Алушта. Наближаючись до вантажного автомобілю «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом, він (ОСОБА_6) вирішив здійснити обгін зазначеного транспортного засобу, однак у зв'язку з тим, що на його полосу виїхав білий мікроавтобус, який рухався у зустрічному напрямку, з метою уникнення лобового зіткнення він (ОСОБА_6) прийняв вправо та врізався правою частиною автобусу у вантажний автомобіль «MAN - 19.364 FLT».
Окрім визнання, винність обвинувачено ОСОБА_6 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, згідно яких ІНФОРМАЦІЯ_2 у ночі їй подзвонили і повідомили про те, що її син ОСОБА_8 загинув у дорожньо-транспортній пригоді, про обставини якої їй стало відомо пізніше із засобів масової інформації.
- показаннями потерпілої ОСОБА_1, згідно яких ІНФОРМАЦІЯ_2 їй стало відомо, що її брат ОСОБА_8 загинув у дорожньо-транспортній пригоді.
- показаннями свідка ОСОБА_12, згідно яких ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 годин керуючи вантажним автомобілем «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом «Trailer-SDC LTD» державний номер НОМЕР_3 та рухаючись на автодорозі «Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта» з м. Сімферополь в сторону м. Алушта, на 684 км + 980 м в нього заклинило задній міст тягача, у зв'язку з чим він зупинився біля правого краю проїжджої частини в попутному напрямку руху та включив аварійні сигнали. Перебуваючи у кабіні свого транспортного засобу він відчув сильний удар, та коли вийшов, побачив, що в ліву задню частину його причепу врізався автобус «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1. За своїми габаритами його (ОСОБА_12) вантажний автомобіль зайняв майже усю частину дороги, у зв'язку з чим транспортні засоби, що рухаються в попутному напрямку, зокрема автобус «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1, не могли здійснювати маневр обгону чи об'їзду, не виїжджаючи на зустрічну смугу дороги.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується також матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17 серпня 2012 року, згідно якого на проїжджій частині 684 км + 980 м автодороги «Харків - Сімферополь-Алушта-Ялта» було зафіксовано місце зіткнення автобуса «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1 з вантажним автомобілем «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом «Trailer-SDC LTD» державний номер НОМЕР_3, стан та метричні характеристики дорожнього покриття, пошкодження автобусу «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1 та вантажного автомобіля «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом «Trailer-SDC LTD» державний номер НОМЕР_3, схемою до протоколу та таблицею ілюстрацій (т. 1 а.с. 38-53);
- постановою від ІНФОРМАЦІЯ_2 про залучення до матеріалів справи у якості речового доказу автобусу «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 97)
- висновком автотехнічної експертизи від 22 серпня 2012 року № 3/603, відповідно до якого у дорожній транспортній обстановці, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 години водій автобусу «БАЗ А 079.24» державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_6 повинен був дотримуватися положень п.п. 1.5, 2.3 «б», «д», 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
п. 13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
п. 13.3 - під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем «MAN - 19.364 FLT» для водія ОСОБА_6 полягала у виконанні ним у комплексі вимог п.п. 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його дії з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку зі скоєною дорожньо-транспортною подією (т. 1 а.с. 123-126);
- показаннями експерта ОСОБА_13, згідно яких він підтвердив наданий ним висновок автотехнічної експертизи від 22 серпня 2012 року № 3/603, зазначивши, що при проведенні досліджень він керувався первинними даними, зібраними при огляді місця дорожньо-транспортної події, а також враховував показання учасників дорожньо-транспортної пригоди - обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12 Технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем «MAN - 19.364 FLT» при обставинах зазначених під час досудового розслідування для водія ОСОБА_6 полягала у виконанні вимог п.п. 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Оскільки під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 не вказував на те, що на його полосу виїхав транспортний засіб, який рухався у зустрічному напрямку, ці обставини не досліджувалися під час досудового розслідування.
- висновком транспортно - трасологічної експертизи від 18 вересня 2012 року № 3/604, згідно якого під час дорожньо-транспортної події, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12.00 години первинне контактування виникло між правою передньою частиною автобусу «БАЗ - А 079.24» із задньою лівою частиною вантажного причепу «Trailer-SDC LTD» автомобілю «MAN - 19.364 FLT», який стояв біля правого краю проїжджої частини паралельно поздовжньої осі дороги, правими колесами на суцільній смузі дорожньої розмітки, визначаючої правий край проїжджої частини. В момент зіткнення автобус «БАЗ - А 079.24» також розташовувався паралельно поздовжньої осі дороги. Величина взаємного перекриття контактуючих поверхонь даних транспортних засобів складала 0, 7 м. Місцем зіткнення автобусу «БАЗ - А 079.24» та вантажного причепу «Trailer-SDC LTD» автомобілю «MAN - 19.364 FLT» є проекція на праву сторону проїжджої частини ділянки задньої лівої габаритної причепу шириною 0, 7 м від місця розташування заднього лівого кута стоячого причепу в сторону правого краю проїжджої частини по ходу руху автобусу «БАЗ - А 079.24» (т. 1 а.с. 184-185);
- висновком автотехнічної експертизи від 14 вересня 2012 року № 3/ 605, згідно якого ходова частина, рульове управління та робоча гальмова система автобусу «БАЗ - А 079.24» державний номер НОМЕР_1 перебувала у робочого стані (т. 1 а.с. 189-198);
- висновком судово-медичної експертизи від 17 вересня 2012 року № 166, згідно якого у ОСОБА_8 були виявлені синці, садини та рани на обличчі, переломи кісток носу та акулових кісток, перелом нижньої челюсті зліва, садини по передній боковій поверхні шиї справа, множені садини по передній поверхні грудної клітки, перелом лівої ключиці, перелом внутрішніх пластинок 1-7 ребер зліва та 3-7 ребер справа, забиття тканини легенів, садини по передній поверхні брючної стінки справа, множені розриви тканини селезінки, крововиливи у тканини сальника, околониркову та околопузирну клітковини, крововиливи у тканини лівого купола діафрагми та кореню брижейки, розриви крестцово - подвздошної та лонної зчленувань, садини на правому плечі та лівому плечі, садини на правому передпліччі, із заходженням на кість, садини на лівому передпліччі із заходженням на кість, подвійних переломів кісток передпліччя, синця на лівій кістці, переломів 1-3 п'ясних кісток лівої кістки, множені садини на кістках, садини на лівому стегні, садини та рани на правому стегні, перелом правого стегна, садини та рани на правому колінному суглобі, садини на лівому колінному суглобі, садини і рани на лівій голені, рани на правій голені, перелом правої малогомілкової кістки, рани на лівій гомілковостопному суглобі, рани на лівій стопі та множені садини стоп, синці на лівій стопі.
Зазначені ушкодження виникли за життя, одночасно, незадовго до того, як потерпілій поступив до медичного закладу, від дії тупих предметів, якими могли бути як виступаючі частини салону автобусу, так і предмети, що знаходяться у ньому, можливо при ударі о них в момент зіткнення двох транспортних засобів, про що свідчить форма, розміри та колір поверхонь пошкоджень, нерівні краї, закруглені кінцівки ран та розривів внутрішніх органів, розташування поверхонь садин нижче рівня навколишньої шкіри, характеру переломів, наявність крововиливу у м'яких тканинах, темно-червоного кольору на місці виникнення пошкоджень з відсутністю вираженого набряку на них, переважання внутрішніх пошкоджень над зовнішніми, наявність ознак струсу тіла у формі крововиливу в парааортальну клітковину навколо коренів легенів, у воріт печінки, селезінки та нирок. Зазначені пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 200-203);
- висновком судово-медичної експертизи від 2 листопада 2012 року № 446, згідно якого у потерпілої ОСОБА_9 були виявлені пошкодження у вигляді закритої чрезвертального перелому правої стегнової кістки, забиття м'яких тканин тім'яно - потилочної області зліва, синці, садини правої кістки, травматичного шоку легкого ступеня, які не являються небезпечними для життя в момент спричинення та відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я. Зазначені пошкодження були спричинені у наслідок дії тупого предмету (предметів), в даному випадку, можливо при ударі о виступаючі частини салону автобусу у пасажира при зіткненні транспортних засобів у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 227-229);
- висновком судово-медичної експертизи від 14 січня 2013 року № 85, згідно якого у потерпілої ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому правої стегнової кістки у середній третини, садини, які не являються небезпечними для життя в момент їх спричинення та відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі що потягли за собою тривалий розлад здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження були спричинені у наслідок дії тупого предмету (предметів) в даному випадку, можливо, при ударі о виступаючу частину салону автобусу у пасажира при зіткненні транспортних засобів у наслідок дорожньої транспортної пригоди, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 263-265);
- висновком судово-медичної експертизи від 15 січня 2013 року № 87, згідно якого у потерпілої ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому правої ключиці, забиття правого передпліччя, садин в області правої ключиці, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я. Зазначені тілесні ушкодження були спричинені у наслідок дій тупого предмету (предметів), в даному випадку, можливо, при ударі о виступаючі частини салону автобусу у пасажиру, при зіткненні транспортних засобів у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 267-269);
- висновком автотехнічної експертизи від 1 липня 2013 року № 3/358, згідно якого враховуючи розташування автомобілю «MAN - 19.364 FLT» з причепом «Trailer - SDC» щодо меж проїжджої частини, встановлену розрахунковим шляхом величину безпечного бокового інтервалу, а також габаритну ширину автобусу «БАЗ - А 079.24», рівну 2, 26 м, в умовах місця події даний автобус не міг здійснити безпечний об'їзд вантажного автомобілю «MAN - 19.364 FLT» з причепом «Trailer - SDC» без виїзду на смугу зустрічного руху. Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_6, надані у судовому засіданні, він повинен був діяти відповідно до положень п. п. 1.5, 2.3 «б», «д», 10.1, 11.3, 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
При цьому технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем «MAN - 19.364 FLT» для водія автобусу «БАЗ - А 079.24» - ОСОБА_6 полягала у виконанні ним в комплексі вимог п.п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України. Встановлені невідповідності дій водія ОСОБА_6 в даній дорожньо-транспортній обстановки зазначеним вимогам Правил дорожнього руху України, які полягали у зміні напрямку руху і подальшому виїзду на смугу зустрічного руху, за наявності там зустрічного транспорту, що рухається , з технічної точки зору знаходить в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою (т. 3 а.с. 96-99).
Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєному кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також спричинили смерть потерпілого.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 стосовно того, що здійснюючи обгін автомобілю «MAN - 19.364 FLT» державний номер НОМЕР_4 з причепом саме на його полосу, а не навпаки, виїхав транспортний засіб, який рухався у зустрічному напрямку, у зв'язку з чим він не міг уникнути зіткнення, спростовуються як показаннями свідка ОСОБА_14, так і безпосередньо висновком автотехнічної експертизи від 1 липня 2013 року № 3/358.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, являється інвалідом ІІ групи, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, часткове відшкодування спричиненої шкоди, обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, - відсутні.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, конкретні обставини скоєного злочину, а також його наслідки, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, з позбавленням права керувати транспортним засобом, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
З метою забезпечення виконання призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд вважає необхідним змінити йому обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд на тримання під вартою у Сімферопольському слідчому ізоляторі № 15.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 по даному кримінальному провадженню утримувався під вартою з 17 серпня 2012 року по 17 жовтня 2012 року, зазначеній період належить зарахувати йому у строк відбуття покарання.
Заявлені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень не підлягають задоволенню, оскільки відповідно положень ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'ю. Однак доказів того, що потерпіла ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого ОСОБА_8, постійно з ним проживала і була пов'язана спільним побутом, суду не надано.
Залучений до справи речовий доказ - автобус «БАЗ - А 079.24» державний номер НОМЕР_1 відповідно до ст. 100 КПК України належить залишити за приналежністю приватному підприємцю ОСОБА_7
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням по справі автотехнічних експертиз на загальну суму 2 034 гривень 20 копійок та трасологічної експертизи на суму 367 гривень 80 копійок, а усього 2 402 гривні, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
З метою забезпечення виконання вироку суду змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд на тримання під вартою у Сімферопольському слідчому ізоляторі № 15, взяти під варту в залі суду, припровадивши через Ізолятор тимчасового утримання Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим.
Строк покарання ОСОБА_6 відраховувати з 3 липня 2013 року, зарахувавши строк перебування під вартою з 17 серпня 2012 року по 17 жовтня 2012 року.
У задоволенні позовних вимог потерпілій ОСОБА_1 повністю відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2 402 гривень ( двох тисяч чотириста двох гривень).
Речовий доказ: автобус «БАЗ - А 079.24» державний номер НОМЕР_1 - залишити за приналежністю приватному підприємцю ОСОБА_7
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя М.Р. Пакула