Справа № 182/3036/13-к
Провадження № 1-кп/0182/213/2013
05.07.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого-судді Борисової Н.А.
при секретарі Величко Л.П.
з участю прокурора Тараненка Д.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження стосовно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лозівка,Козятинського району, Вінницької області, гр. України, з середньою освітою, одружений, працює за строковим договором, проживає: АДРЕСА_1, зареєстрований, АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за правовою кваліфікацією ст.125 ч.1 КК України, суд -
26 грудня 2012 року приблизно о 22 годині, ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в банкетній залі кафе «Чумацький шлях», за адресою : м. Нікополь, Дніпропетровської області, вул.Херсонська, буд. 367/1, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, умисно наніс їй під час сварки долонею руки два удари в верхню частину лівого плеча та намагаючись вдарити взутою ногою в праву нижню частину черева, наніс один удар в верхню передню частину правої гомілки. Внаслідок чого спричинив потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді саднини правої гомілки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав свою вину частково і пояснив, що він працював у чоловіка потерпілої за трудовою угодою, та між ними були дружні стосунки. Тому він з дружиною та потерпіла з чоловіком були запрошені на весілля у кафе «Чумацький шлях». Під час весілля потерпіла закривала йому рота та говорила, що він особисто одружується по розрахунку, бо в нього багата дружина. Через це між ними виникла сварка. Потім чоловік потерпілої почав усіх бити, в тому числі і його дружину, яка просила його заспокоїтися, бо він бігав з ножем. Потім чоловік потерпілої запропонував йому вийти з приміщення кафе. Вони вийшли ніби то поговорити та за ними виходила і потерпіла. Стверджує, що особисто він її не бив і не мав наміру спричиняти тілесні ушкодження. Кримінальне провадження було розпочато стосовно нього лише після того, коли його дружина відмовилася забирати заяву про її побиття ОСОБА_4, тобто чоловіком потерпілої. Пояснити за яких обставин у потерпілої з»явилися тілесні ушкодження не може.
Вину ОСОБА_2 встановлено судом під час з»ясування усіх обставин.
Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягала на тому, що саме ОСОБА_2 завдав їй тілесні ушкодження під час виниклої між ними сварки. При цьому не спростовувала той факт, що її чоловік завдав тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_2 Цивільний позов вона не заявляла.
За клопотанням прокурора та за згодою сторін кримінального провадження, судом досліджені під час судового розгляду докази, зібрані під час досудового розслідування, які є законним та допустимими. Так, згідно висновку судово-медичної експертизи №23 від 11.01.2013 року (а.п.19) у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саднини правої гомілки, яке відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлене тілесне ушкодження утворилося від дії тупих, твердих предметів, або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку вказаному у постанові, тобто 26.12.2012 року. Потерпіла ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту (а.п.20-25) вказала обставини завдання їй тілесних ушкоджень. Так, за допомогою статиста, в присутності понятих, вона показана, що ОСОБА_2, який знаходився до неї обличчям завдав їй два удари долонею в ліве плече, після чого намагався взутою ногою вдарити її у низ живота, але взутою ногою удар прийшовся у праву гомілку, спереду, у верхню частину. Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи (а.п.29) № 175 від 27.03.2013р. виявлене у потерпілої тілесне ушкодження могло утворитися при механізмі та обставинах «від удару взутою ногою по нозі», вказаних потерпілою під час слідчого експерименту.
Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення доведена, саме за правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги невелику ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, враховує пом»якшуючі обставини, до яких відносить щиросердне каяття обвинуваченого, враховує те, що обвинувачений сприяв розкриттю вчиненого правопорушення, яке скоїв вперше на грунті неприязнених стосунків, що виникли раптово у наслідок образ з боку потерпілої. Сам конфлікт мав місце також і з боку потерпілої та її чоловіка. Обвинувачений працює, має стабільний доход та постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно. У зв»язку з чим, суд вважає, що достатнім для його виправлення та перевиховання, а також відповідним до вчиненого та його наслідків буде покарання у вигляді штрафу. Суд не бере до уваги як обставину, що обтяжує вину обвинуваченого його перебування у стані алкогольного сп»ягніння, оскільки і він і потерпіла були запрошені на весілля, де спільно вжили невелику кількість спиртних напоїв та перебували у адекватному стані. Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст.370,371,374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у сумі п»ять сот десяти (510) гривень.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий :