"04" липня 2013 р.Справа № 916/1425/13
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ"
Відповідач: Комунальне підприємство "Міські дороги"
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Кочмар В.В.- згідно довіреності від 21.05.2013р.
Від відповідача: Косарева А.В.- згідно довіреності №1014 від 04.07.2012р.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (далі - ПрАТ "РБД "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) "Міські дороги" про стягнення заборгованості у сумі 428 686 грн. 47 коп., пені у сумі 31 866 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 6 376 грн. 63 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач згідно відзиву проти наявності заборгованості у сумі 428 686 грн. 47 коп. не заперечує та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, а також надати відстрочку виконання рішення до 01.03.2014р. та розстрочку виконання рішення на 1 рік, до 01.03.2015р. рівними частинами, а саме: по 35 724 грн.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив:
29 травня 2012р. між КП "Міські дороги" (Замовник) та ПрАТ "РБД "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (Учасник) був укладений Договір №17, згідно якого Учасник зобов'язався у 2012р. поставити Замовнику товар (14.21.1 пісок та гравій: лот №1 пісок; лот №2 щебінь фракція 20-40 мм; лот №3 щебінь фракція 5-20 мм. Кількість товарів: 14.21.1 пісок та гравій: лот №1 пісок - 699,60 куб.м; лот №2 щебінь фракція 20-40мм - 10346,88 куб.м; лот №3 щебінь фракція 5-20 мм- 323,19 куб.м), а Замовник зобов'язався прийняти й оплатити поставлений товар. Строк дії Договору - до 31.12.2012р. та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Асортимент, одиниця виміру, вартість за одиницю та загальна вартість товару зазначається у специфікації , яка є невід'ємною частиною Договору .
За умовами розділу п. 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника за фактичне надання товару на підставі рахунку з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 6.1.1 Договору Замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму 428 686 грн. 47 коп., що підтверджується видатковими накладними №46 від 31.05.2012р. на суму 2 140 грн. 52 коп., №66 від 27.06.2012р. на суму 103 938 грн. 24 коп., №75 від 31.07.2012р. на суму 167 197 грн. 02 коп., №89 від 31.08.2012р. на суму 98 448 грн. 24 коп., №97 від 28.09.2012р. на суму 56 962 грн. 45 коп. (з ПДВ). Але, Замовник оплату отриманого товару не здійснив. Факт наявності заборгованості також підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків від 03.04.2013р.
Позивач по справі зазначає, що зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 428 686 грн. 47 коп.
Відповідно до п. 7.3 Договору у разі несвоєчасного здійснення оплати Замовником він сплачує учаснику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів за кожен день прострочення.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 31 886 грн. 77 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 6 376 грн. 63 коп., які також просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні також зазначає, що на виконання умов Договору відповідач взагалі не здійснював оплату за отриманий товар.
Відповідач згідно відзиву проти наявності заборгованості у сумі 428 686 грн. 47 коп. не заперечує .
Відповідач зазначає, що КП "Міські дороги", яке є підприємством з комунальною формою власності, тривалий час знаходиться у дуже тяжкому фінансовому стані, все майно підприємства знаходиться в арешті у зв'язку із наявністю виконавчого провадження ВП №35149078 щодо стягнення з КП "Міські дороги" 646 439 грн. 24 коп. та виконавчого провадження ВП №36644553 щодо стягнення з КП "Міські дороги" 235 881 грн. 94 коп. Зазначене унеможливлює виконання підприємством своїх зобов'язань по Договору №17 від 29.05.2012р.
За таких обставин, на підставі ст.233 Господарського кодексу України відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Крім того, відповідно до ст. 121 ГПК України відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення до 01.03.2014р. та розстрочку виконання рішення на 1 рік, до 01.03.2015р. рівними частинами, а саме: по 35 724 грн.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2012р. між КП "Міські дороги" (Замовник) та ПрАТ "РБД "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (Учасник) був укладений Договір №17, згідно якого Учасник зобов'язався у 2012р. поставити Замовнику товар (14.21.1 пісок та гравій: лот №1 пісок; лот №2 щебінь фракція 20-40 мм; лот №3 щебінь фракція 5-20 мм. Кількість товарів: 14.21.1 пісок та гравій: лот №1 пісок - 699,60 куб.м; лот №2 щебінь фракція 20-40мм - 10346,88 куб.м; лот №3 щебінь фракція 5-20 мм- 323,19 куб.м), а Замовник зобов'язався прийняти й оплатити поставлений товар.
За умовами розділу п. 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Учасника за фактичне надання товару на підставі рахунку з відтермінуванням платежу на 30 календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п.6.1.1 Договору Замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
На виконання умов Договору позивач поставив КП "Міські дороги" товар на загальну суму 428 686 грн. 47 коп., що підтверджується видатковими накладними №46 від 31.05.2012р. на суму 2 140 грн. 52 коп., №66 від 27.06.2012р. на суму 103 938 грн. 24 коп., №75 від 31.07.2012р. на суму 167 197 грн. 02 коп., №89 від 31.08.2012р. на суму 98 448 грн. 24 коп., №97 від 28.09.2012р. на суму 56 962 грн. 45 коп. (з ПДВ). Але, Замовник оплату отриманого товару не здійснив. Факт наявності заборгованості також підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків від 03.04.2013р.
Отже, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у сумі 428 686 грн. 47 коп.
Відповідно до п. 7.3 Договору у разі несвоєчасного здійснення оплати Замовником він сплачує учаснику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів за кожен день прострочення.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 31 886 грн. 77 коп., яка також підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 6 376 грн. 63 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України. Дане клопотання судом залишено без задоволення, адже, за приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Дійсно, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду. При цьому, для застосування цієї статті боржник має надати суду докази, які б підтвердили наявність підстав для зменшення штрафних санкцій. Відповідачем по справі до матеріалів справи не надано доказів наявності обставин, що могли б бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.
У відзиві на позовну заяву відповідачем було також заявлено клопотання про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду. Дане клопотання судом залишено без задоволення, адже, відповідно до ст. 121 ГПК України розстрочка виконання рішення може бути надана судом у виняткових випадках, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідачем по справі до матеріалів справи не надано доказів наявності обставин, що могли б бути підставою для надання відстрочки виконання рішення. Наявність відкритого виконавчого провадження ще не свідчить про тяжкий фінансовий стан підприємства. Доказів же накладення арешту на майно підприємства, арешту рахунків підприємства та відсутності коштів на рахунках підприємства відповідач до суду не надав.
У відповідності до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, позовна заява ПрАТ "РБД "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Ремонтно - Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Міські дороги" (м. Одеса, вул..Троїцька, 45, код ЄДРПОУ 32642110, р/р 2600301303347 в АТ "БМ Банк", МФО 380913) на користь Приватного акціонерного товариства "Ремонтно - Будівельна Дільниця "ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ" (м. Одеса, вул. Елісаветинська, 23, код ЄДРПОУ 05514198, р/р 26007311921 в АБ "Південний", МФО 328209) заборгованість у сумі 428 686 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 6 376 грн. 63 коп., пеню у сумі 31 886 грн. 77 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 339 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05 липня 2013р.
Суддя Рога Н. В.