донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.07.2013 р. справа №36/234
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівМ'ясищева А.М. Будко Н.В., Москальової І.В.
при секретарі: за участю представників сторін: від (скаржника) від позивача 1 від позивача 2 від відповідача розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського судуПеленова О.О. Золяєв С.А. -посвідчення №005847; Цурін А.В. - посвідчення №006941 Висоцький А.С. - довіреність №02-1763 Капиця О.Е. - довіреність №01/11-420 Яковлєв А.В. - довіреність №02 Краматорського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Краматорськ в інтересах держави в особі Державної міської ради м. Артемівськ Донецької області від 12.02.2013р.
у справі№ 36/234 (суддя Гриник М.М.)
за позовомКраматорського міжрайонного прокурора за додержанням законів у природоохоронній сфері м. Краматорськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області Артемівської міської ради м. Артемівськ
до відповідача Дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" м. Артемівськ
про стягнення з ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" до фонду охорони навколишнього природного середовища Артемівської міської ради збитків від незаконного використання водних ресурсів в сумі 75 347,19 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. у справі №36/234 (суддя Гріник М.М.) в задоволенні позовних вимог Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області Артемівської міської ради м. Артемівськ до дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" м. Артемівськ про стягнення з ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" до фонду охорони навколишнього природного середовища Артемівської міської ради збитки від незаконного використання водних ресурсів в сумі 75347,19грн. - відмовлено.
Стягнуто з дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" м. на користь Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем м. Харків витрати з організації та проведення судової експертизи у сумі 14613,00грн.
Рішення суду мотивовано тим, що в період з 22.07.2010 року по 06.08.2010р. державним інспектором відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області у присутності виконуючого обов'язки заступника директора по охороні праці та екології Рибко П.І. проведено перевірку дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" м. Артемівськ, результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства від 22.07.2010р. - 06.08.2010р.
Зокрема, в акті перевірки відображено, що відповідач є первинним водокористувачем, дозвіл на спец водокористування у нього відсутній. Термін дії попереднього дозволу закінчився 10.07.2010р. що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України та порушенням ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Заводом укладено договір на надання послуг по питному водопостачанню від 26.12.2007р. №3 з КП "Компанія Вода Донбасу".
Державним інспектором відділу ОМЕК по Торецькому регіону на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. За зазначеним розрахунком загальний збиток, заподіяний державі в результаті самовільного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з очисних споруд ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" складає 75347,19грн.
Акт перевірки, яка провадилась за період з 22.07.2010р. по 06.08.2010р., останній не містить ані посилань на зафіксовані порушення спеціального водокористування, ані відомостей про взяття проб води, як це передбачає п. 2.3. Методики.
Відсутній в матеріалах справи і припис про усунення виявлених порушень та зобов'язання усунути виявлені порушення.
Перевірка проводилась в період з 22.07.2010р. по 06.08.2010р., в той час як доданий до позову розрахунок збитків за наднормативний скид зворотних вод в обсязі 5000,00 м3, зроблено за період з 01.07.2010р. по 03.08.2010р. та нараховані збитки в сумі 75 347,19 грн. Підставою для нарахування збитків в розрахунку міститься посилання на протоколи №7-8 дослідження води від 15.07.2010р., тобто до початку перевірки.
В позові прокурор посилається на "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації" (затв. Наказом державного комітету України по водному господарству від 29.01.01. №290), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів №202 від 17.06.2011р. "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного комітету України по водному господарству". Долучений до справи розрахунок містить відомості про його здійснення виходячи з Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389 (надалі "Методика").
За змістом акту, фактична концентрація забруднюючої речовини та обсяг скинутих зворотних вод підтверджується довідкою підприємства за період з 01.07.2010р. по 03.08.2010 року, до матеріалів справи цю довідку не надано. Вказана довідка в матеріалах справи відсутня.
Позивачем суду надано лише лист від 12.11.2011р. за №25, за підписом Макарової Л.І. з якого слідує, що скид очищеної стічної води за період з 01.07.2010р. по 03.08.2010р. складає 5000,00 м3.
Відповідач проти даного факту заперечив та стверджує, що особа, зазначена в довідці від 12.11.2011р. за №25 в якості директора на дату підписання листа не була директором, оскільки з 14.06.2011р. директором підприємства є Штефан Ігор Іванович. До того ж названий вище лист містить неіснуючий вихідний номер.
Обсяг зазначених позивачем скидів також оспорюється відповідачем.
Згідно позову, відповідач в період з 01.07.2010 року по 03.08.2010 року з власних очисних споруд самовільно здійснило скид стоків до річки Бахмут 5000,00 м3 стоків.
Разом з тим, на території відповідача розташована очисна споруда стоків селище Красна Гора м. Артемівська, яку згідно рішення Донецької обласної ради від 12.2004 року за №4/24-573 прийнято у власність територіальної громади (копія мається) та яка приймає стоки селища Красна Гора. Тобто, обсяг стоків в розмірі 5000,00 м3 є загальним обсягом з урахуванням стоків населення.
Позивач стверджує, що у спірний період мало власних стоків лише в обсязі 104,00 м3 , що підтверджується балансовою схемою водопостачання та актами поставленої води КП "Компанія Вода Донбасу" за липень 2010р., долученими до матеріалів справи.
За клопотанням відповідача судом призначено судово - екологічну експертизу.
За даними експертного дослідження Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем виявлено наявність системних невідповідностей і помилок у діях та документації позивача. Результати експертного дослідження свідчать про неповне визначення позивачем порушення та його складу, неправильне обрання виду та способу розрахунку збитку, використаного для обґрунтування позовної заяви.
Експертом зазначено, що одержані судовою експертизою результати свідчать про відсутність підстав для застосування Методики, визначених в її п. 1.2 (забруднення водних об'єктів). При цьому, позивачем не було одержано жодної інформації, не надано будь-яких обґрунтувань наявності підстав для використання Методики: доказів забруднення (погіршення якості) води у водному об'єкті (р. Бахмутки в районі скидання зворотних вод відповідача, нижче автомобільної дороги Слов'янськ-Дебальцеве), привнесення речовин, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Навпаки, результати даної судової експертизи (див. р. 2.4.1) дозволяють стверджувати, що внаслідок скиду зворотних вод відповідача якість річкової води значним чином поліпшується.
За даними експертизи, порушення відповідача, зокрема, полягає у скиданні з власних очисних споруд стоків до р. Бахмутки при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, тобто "водокористуванні без наявності відповідного дозволу", що суперечить вимогам п. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, за що передбачена відповідальність на підставі п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України. Зазначене порушення не належить до порушень стосовно земель водного фонду.
Враховуючи те, що всупереч позовній заяві при визначенні шкоди позивачем використовується інший документ: "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства про охорону навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 р. то зазначені у позовних документах протиріччя, за якими визначається та обґрунтовується порушення, не дозволяє чітко визначити склад порушення та визначити відповідну шкоду (т.2, а.с. 93).
На час виконання розрахунку у позивача була можливість обрання з двох наборів нормативів ГДС, які істотно відрізняються один від одного за усіма показниками складу води, а саме: тих, що діяли до періоду порушення (до 01.07.2010 р.), або тих, що визначені у травні 2010 р. та почали діяти після цього періоду (з 03.08.2010 р.). При цьому, протягом усього періоду порушення (01.07-03.08.2010 р.) позивач взагалі не мав затверджених нормативів ГДС. Між тим, з позову та долучених до позову документів не можна дійти однозначного висновку які саме з двох зазначених наборів нормативів ГДС визначено екологічною інспекцію у наданому нею розрахунку збитків як такі, що порушено. Тобто у позовних документах відсутня вказівка на конкретні нормативи, які порушені відповідачем.
Так, в акті перевірки дотримання вимог законодавства зафіксовано факт порушення, що полягає у здійсненні водокористування без дозволу на спеціальне водокористування.
Експерт вважає, що відповідачем здійснено також порушення вимог ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України стосовно "умови скидання стічних вод у водні об'єкти" "наявність нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин", що не було взято до уваги при розрахунку шкоди.
З цього робить висновок, що визначення порушення та його складу зроблено неповно, а обраний позивачем вид та спосіб розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі наднормативного скиду (самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування) забруднюючих речовин із зворотними водами очисних споруд в період з 01.07.2010 р. по 03.08.2010 р., не відповідає повному обсягу порушень щодо обставин водокористування у відсутності нормативів ГДС, тобто з порушенням умови скидання стічних вод у водні об'єкти.
Експерт також констатує наявність значних помилок в усіх ланках обраного позивачем виду розрахунку збитку.
За висновками експертизи, зворотні води, що скидалися до природного водного об'єкту в період порушення 01.07.2010р. - 03.08.2010р., є результатом діяльності дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів", м. Артемівськ, як первинного водокористувача, який здійснює водопостачання свого підприємства та господарську діяльність (надає послуги) з централізованого водопостачання (частково, крім виробництва питної води) та централізованого водовідведення. В період порушення було скинуто 5,0 тис м3 зворотної води, що підтверджується первинними обліковими даними.
Між тим, експертний аналіз впливу скиду на гідрохімічний стан річкової води не виявив факту забруднення водного об'єкта, пов'язаного із самовільними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами та обумовленого самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. З результатів даної судової експертизи, викладеними вище у р.2.4.1, випливає, що зазначеного забруднення не відбувалося. На підставі даних державного контролю та одержаних результатів слід зробити чіткий та однозначний висновок, що зворотна вода відповідача протягом 2010 р. за показниками складу води, які нормуються за ГДС та контролюються державними інспектуючими органами, не тільки не забруднювала воду р. Бахмутки, а істотно покращувала її якість.
Оскаржуючи рішення господарського суду Краматорський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природній сфері м. Краматорськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області Артемівської міської ради м. Артемівськ просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" до фонду охорони навколишнього середовища Артемівської міської ради збитки від незаконного використання водних ресурсів в сумі 75 347,19грн., оскільки рішення господарського суду прийнято безпідставно, при його прийняті не були з'ясовані усі обставини, які мають значення у справі.
Зокрема, перевіркою проведеною Краматорською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням фахівців відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону встановлено, що в термін з 01.07.2010р. до 03.08.2010р. ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" під час проведення господарської діяльності на території смт. Красна Гора Артемівської міської ради, у відсутності дозволу на спеціальне водокористування, з власних очисних споруд здійснювало скид стоків до річки Бахмут.
За вказаний термін часу ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" було скинуто у р. Бахмут 5000 м3 стоків води.
Водокористування без наявності відповідного дозволу є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 44, 49 Водного кодексу України.
Вина відповідача в частині самовільного використання водних ресурсів підтверджується також актом перевірки проведеної відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону протягом 22.07.2010р. - 06.08.2010р., матеріалами адміністративної справи, квитанцією про сплату штрафу, тощо.
Однак, в рішенні суду вказано, що в акті перевірки відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону від 22.07.2010р. -06.08.2010р. відсутні посилання на зафіксовані порушення спеціального водокористування, при цьому в розділі охорона водних ресурсів вказаного акту вказано, що ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" є первинним водокористувачем, дозвіл на спеціальне водокористування на момент перевірки відсутній.
Більш того у п. 2.3 Методики не вказано, що в актах перевірок державних інспекторів необхідно обов'язково включати посилання на результати інструментально-лабораторних вимірювань.
Актом перевірки від 22.07.2010р. - 06.08.2010р. зафіксований факт скидання стічних вод без дозволу на спеціальне водокористування у період з 01.07.2010р. по 03.08.2010р. , тому в даному випадку немає ніяких протиріч. При розрахунку шкоди використані дані протоколів досліджень води №7, 8 від 15.07.2010р., оскільки вони були зроблені як раз у той час коли у відповідача був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування.
Цілком зрозумілим є той факт, що розрахунок суми шкоди, спричиненої державі, зроблено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009 р. № 389, оскільки до матеріалів справи доданий розрахунок, в якому є тільки посилання на положення вказаної Методики.
До матеріалів справи долучено копію листа № 25, який отримано відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону в офіційному законному порядку і тому є незрозумілим, чому даний доказ повністю не приймається судом до ували, оскільки у 2010 році Макарова Л.І. працювала на посаді директора ДП "Артемівський завод стінових матеріалів".
В рішенні суду є посилання на рішення Донецької обласної ради від 12.2004 року за № 4/24-573, згідно якого очисні споруди відповідача прийняла у власність територіальна громада.
Судом не досліджено, як фактично виконано вказане рішення, оскільки на даний час відсутні будь які акти прийому-передачі очисних споруд, та якщо вони були укладені у прокуратури були відсутні підстави для подання спірного позову до відповідача.
Більш того, 12.01.2011р. складено акт перевірки на підставі вимоги прокуратури відповідно до якого підтверджений період з 01.07.2010р. по 03.08.2010р. та об'єм скинутих зворотних вод, тобто відповідач взагалі не заперечував факт скидання стічних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Вказаний акт не оскаржений у судовому порядку.
Згідно постанови по справі притягнуто до відповідальності Рибко П.І., який погодився з фактом самовільного скиду стічних вод та сплачено штраф. Однак, суд при прийняті рішення, також не дає оцінки вказаному доказу.
На вирішення експертизи судом поставлено не коректне питання - чи можна зробити висновок, що зворотні води, зазначені в матеріалах справи, за своїм хімічним складом забруднюють природний водний об'єкт та/або порушують його стан, оскільки предметом спору є питання відшкодування збитків заподіяних державі самовільним використанням водних ресурсів.
Більш того, експертом не з'ясовувалось питання, чи передавались очисні споруди фактично на баланс територіальної громади.
В порушення вимог ч. 2 п. 4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012р. судом не наведено правове обґрунтування вищевказані докази вини відповідача взагалі не взяті до уваги судом. Вказане може бути кваліфіковано, як порушення вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Відділом оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону здійснено перевірку дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища з 22 липня-06 серпня 2010р. дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів" за результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства від 22.07.2010- 06.08.2010р.
Зокрема, в акті перевірки відображено, що відповідач є первинним водокористувачем, дозвіл на спец водокористування у нього відсутній. Термін дії попереднього дозволу закінчився 10.07.2010р., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України та порушенням ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Заводом укладено договір на надання послуг по питному водопостачанню від 26.12.2007р. №3 з КП "Компанія Вода Донбасу".
Державним інспектором відділу ОМЕК по Торецькому регіону на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
При розрахунку обсягу збитку за наднормативний скид забруднюючих речовин взято "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства про охорону навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009р.
Для нарахування збитків в розрахунку використані відомості, які містяться в протоколах №7-8 дослідження води від 15.07.2010р.
При цьому проведеним розрахунком встановлено, що загальний збиток, заподіяний державі в результаті самовільного самоскиду забруднюючих речовин із зворотними водами з очисних споруд ДП "Артемівський завод стінових матеріалів" складає 75 347,19грн.
Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст.49 Водного кодексу України).
Статтею 111 Водного кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що в позові Краматорський міжрайонний природоохоронний прокуратур посилається на "Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації" (затверджену Наказом державного комітету України по водному господарству від 29.01.01р. №290), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів №202 від 17.06.2011р. "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного комітету України по водному господарству".
Долучений до справи розрахунок містить відомості про його здійснення виходячи з Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389 (надалі "Методика").
При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовується результати інструментально - лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально - лабораторних вимірювань, або розрахунковими методами (п.2.3 Методики №389).
З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки дотримання вимог законодавства від 22.07. - 06.08.2010р. Державною екологічною інспекцією в Донецькій області останній не містить крім відсутності дозволу на спеціальне водокористування посилань на зафіксовані інші порушення спеціального водокористування, ані відомостей про взяття проб води, як це передбачає п. 2.3. Методики. Відсутній в матеріалах справи і припис про усунення виявлених порушень та зобов'язання усунути виявлені порушення.
Для розрахунку збитків застосовані відомості, що містяться в протоколах №7-8 дослідження води від 15.07.2010р., тобто до початку перевірки.
За клопотанням відповідача судом призначено судово - екологічну експертизу.
Згідно висновку судової експертизи Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем за даними експертного дослідження виявлено наявність системних невідповідностей і помилок у діях та документації позивача. Результати експертного дослідження свідчать про неповне визначення позивачем порушення та його складу, неправильне обрання виду та способу розрахунку збитку, використаного для обґрунтування позовної заяви.
Експертом зазначено, що одержані судовою експертизою результати свідчать про відсутність підстав для застосування Методики, визначених в її п. 1.2 (забруднення водних об'єктів). При цьому, позивачем не було одержано жодної інформації, не надано будь-яких обґрунтувань наявності підстав для використання Методики: доказів забруднення (погіршення якості) води у водному об'єкті (р. Бахмутки в районі скидання зворотних вод відповідача, нижче автомобільної дороги Слов'янськ-Дебальцеве), привнесення речовин, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Навпаки, результати даної судової експертизи (див. р. 2.4.1) дозволяють стверджувати, що внаслідок скиду зворотних вод відповідача якість річкової води значним чином поліпшується.
За даними експертизи, порушення відповідача, зокрема, полягає у скиданні з власних очисних споруд стоків до р. Бахмутки при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, тобто "водокористуванні без наявності відповідного дозволу", що суперечить вимогам п. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, за що передбачена відповідальність на підставі п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України. Зазначене порушення не належить до порушень стосовно земель водного фонду.
Всупереч позовній заяві при визначенні шкоди позивачем використовується інший документ: "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства про охорону навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 р. то зазначені у позовних документах протиріччя, за якими визначається та обгрунтовується порушення, не дозволяє чітко визначити склад порушення та визначити відповідну шкоду (т.2, а.с. 93).
Одночасно експерт зазначає, що на час виконання розрахунку у позивача була можливість обрання з двох наборів нормативів ГДС, які істотно відрізняються один від одного за усіма показниками складу води, а саме: тих, що діяли до періоду порушення (до 01.07.2010 р.), або тих, що визначені у травні 2010 р. та почали діяти після цього періоду (з 03.08.2010 р.). При цьому протягом усього періоду порушення (01.07-03.08.2010 р.) позивач взагалі не мав затверджених нормативів ГДС.
Між тим, з позову та долучених до нього документів не можна дійти однозначного висновку які саме з двох зазначених наборів нормативів ГДС визначено екологічною інспекцію у наданому нею розрахунку збитків як такі, що порушено. Тобто у позовних документах відсутня вказівка на конкретні нормативи, які порушені відповідачем.
Так, в акті перевірки дотримання вимог законодавства зафіксовано факт порушення, що полягає у здійсненні водокористування без дозволу на спеціальне водокористування.
Експерт вважає, що відповідачем здійснено також порушення вимог ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України стосовно "умови скидання стічних вод у водні об'єкти": "наявність нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин", що не було взято до уваги при розрахунку шкоди.
Тому робить висновок, що визначення порушення та його складу зроблено неповно, а обраний позивачем вид та спосіб розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі наднормативного скиду (самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування) забруднюючих речовин із зворотними водами очисних споруд в період з 01.07.2010 р. по 03.08.2010 р., не відповідає повному обсягу порушень щодо обставин водокористування у відсутності нормативів ГДС, тобто з порушенням умови скидання стічних вод у водні об'єкти.
При цьому констатує наявність значних помилок в усіх ланках обраного позивачем виду розрахунку збитку.
За висновками експертизи, зворотні води, що скидалися до природного водного об'єкту в період порушення 01.07-03.08.2010 р., є результатом діяльності дочірнього підприємства "Артемівський завод стінових матеріалів", м. Артемівськ, як первинного водокористувача, який здійснює водопостачання свого підприємства та господарську діяльність (надає послуги) з централізованого водопостачання (частково, крім виробництва питної води) та централізованого водовідведення. В період порушення було скинуто 5,0 тис м3 зворотної води, що підтверджується первинними обліковими даними.
Між тим, експертний аналіз впливу скиду на гідрохімічний стан річкової води не виявив факту забруднення водного об'єкта, пов'язаного із самовільними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами та обумовленого самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. З результатів даної судової експертизи, викладеними вище у р. 2.4.1, випливає, що зазначеного забруднення не відбувалося. На підставі даних державного контролю та одержаних результатів слід зробити чіткий та однозначний висновок, що зворотна вода відповідача протягом 2010 р. за показниками складу води, які нормуються за ГДС та контролюються державними інспектуючими органами, не тільки не забруднювала воду р. Бахмутки, а істотно покращувала її якість.
При цьому якість вихідних даних, використаних позивачем у розрахунку розміру відшкодування збитків, за своїми метрологічними та змістовними характеристиками є незадовільною, до одержаних даних слід ставитися критично та недовірливо, ці дані неможливо використовувати для цілей позову (т.2.а.с. 64).
За матеріалами справи, очисна споруда, яка знаходиться на території ДП "Артемівський завод стінових матеріалів", має розгалужену систему та призначена для очищення стоків, які надходять по трубопроводу від населення селища Красна Гора м. Артемівська, а обсяг стоків в розмірі 5000,00 м3 є загальним обсягом з урахуванням стоків населення. Згідно пояснень відповідача у спірний період мало власних стоків лише в обсязі 104,00 м3 , що підтверджується балансовою схемою водопостачання та актами поставленої води КП "Компанія Вода Донбасу" за липень 2010р., долученими до матеріалів справи. При цьому вважає, що процес оформлення дозволу затримався не з його вини.
За таких обставин після спливу строку попереднього дозволу, у період з 01.07.2010 по 03.08.2010р. підприємство згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення ,постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 не мало можливість зупинити спеціальне водокористування, оскільки таке могло привести до більш негативних наслідків сел. Красна Гора м. Артемівськ.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд обґрунтовано відмовив у позові вимоги прокурора про стягнення з відповідача заподіяних збитків у сумі 75347, 19 грн., а рішення суду є таким, що не підлягає скасуванню.
Посилання скаржника на те, що розрахунок суми шкоди, спричиненої державі, зроблено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не може бути прийнято до уваги, оскільки не спростовує висновків судової експертизи проведеної Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем.
Посилання скаржника на те, що судом не досліджене виконання рішення Донецької обласної ради від 12.2004 року за № 4/24-573, згідно якого очисні споруди відповідача мала прийняла у власність територіальна громада не може бути прийнято до уваги, оскільки ця обставина не дає відповідачу права зупинити до отримання дозволу спеціальне водокористування.
Керуючись статтями ст. ст. 103,104, 105 ГПК України судова колегія , -
Рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2013р. по справі №36/234 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.М. М'ясищев
Судді: Н.В. Будко
І.В.Москальова
Надруковано: 5 прим.
1. скаржнику
2. позивачу
3. господарському суду Д.о.
4. у справу
5. апеляційному суду