03.07.2013 року Справа № 16/5005/1372/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Чимбар Л.О., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.
за участю представників сторін:
від відповідача: Концева М.В., представник, довіреність № 2 від 09.01.13р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області та Прокурора м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04. 2013 року у справі №16/5005/1372/2012
за заявою Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області про прийняття додаткової ухвали
у справі
за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ
до Закритого акціонерного товариства „Теплогенерація", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 10 210 651 грн. 48 коп.
Розпорядженням секретаря судової палати від 03.07.2013р. розгляд апеляційних скарг Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області та Прокурора м. Дніпропетровська передано колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Прокопенко А.Є., Чимбар Л.О.
Ухвалою суду від 03.07.2013р. даною колегією суддів апеляційі скарги Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області та Прокурора м. Дніпропетровська прийняті до свого провадження.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року (суддя Загинаймо Т.В.) відмовлено у задоволенні заяви Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області про прийняття додаткової ухвали про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету судового збору.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до п.5. ч.1. ст..7 Закону України «Про судовий збір», сума судового збору повертається в разі закриття провадження по справі. Оскільки провадження припинено, то судовий збір як би був сплачений підлягав поверненню з бюджету, а не стягувався з відповідача на користь позивача. Тому в даному випадку судовий збір з відповідача до бюджету не стягується.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області та Прокурор м. Дніпропетровська звернулись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2013 року .
В апеляційних скаргах заявники з посиланням на розділ 4 Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» зазначають, що оскільки припинення провадження у справі у зв'язку із добровільною сплатою суми заборгованості не є різновидом залишення позову без задоволення, а є окремим видом погодження відповідача із сумою заборгованості, яку він добровільно сплатив, то за прострочення виконання зобов'язання він повинен сплатити штрафні санкції, які стали можливими через звернення до суду сторони, яка добросовісно виконала зобов'язання до боржника - стягнути збір за розгляд справи судом ( працю, яка була виконана державними органами у зв'язку із недобросовісним виконанням стороною своїх зобов'язань).
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що господарським судом прийняте законне рішення про відсутність права стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету судового збору від сплати якого був звільнений прокурор. Крім того, згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про с удовий збір». суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони. Відповідач в судових засіданнях звертав увагу суду на майновий стан підприємства. Станом на 31.12.12р. підприємство зазнало збитків на суму 2 889 863,73 грн., а за період підприємницької діяльності на суму більше як 27 мільйонів грн. Підприємство є ліцензіатом НКРЕ, а тому при реалізації виробленої продукції (електроенергія, теплова енергія у вигляді пару та гарячої води) застосовує тарифи встановлені НКРЕ. За період опалювального сезону заборгованість споживачів, в тому числі бюджетних установ, склала 63 137 977,43 грн. Зупинити збиткову підприємницьку діяльність у повному обсязі товариство не може з технічних причин, що можуть зчинити техногенну катастрофу у м. Нікополь. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Представник відповідача підтримала відзив. Проти задоволення апеляційних скарг заперечує.
Прокурор та позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.:
Як вбачається з матеріалів справ, Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Теплогенерація", м. Нікополь Дніпропетровської області про стягнення 10 210 651 грн. 48 коп. заборгованості за природний газ, поставлений за договором поставки природного газу від 30.08.2011р. №06/11-564/
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2013р. провадження у справі на підставі п.1-1 частини 1 статті 80 ГПК України було припинено у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем заборгованості під час розгляду справи.
Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з заявою про прийняття додаткової ухвали про стягнення з ЗАТ «Теплогенерація» на користь Державного бюджету судового збору.
Колегія суддів не погоджується з ухвалою господарського суду, якою в задоволенні заяви було відмовлено у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.3, 4 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
В даному випадку відповідач не звільнений від сплати збору.
Порядок сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону встановлено. що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено закриття провадження по справі, тому даний пункт закону не може застосовуватися господарськими судами. У статті 7 Закону зазначені вичерпні підстави повернення судового збору, і серед них така підстава, як припинення провадження у справі відсутня.
Оскільки повністю позовні вимоги позивача були добровільно задоволені відповідачем під час розгляду справи, після порушення провадження і оскільки позивач (прокурор) звільнений від сплати судового збору, то судовий збір підлягає стягненню до Державного бюджету з відповідача.
З суми позову 10 210 651,48 грн. судовий збір підлягає сплаті у сумі 64 380 грн.
Згідно ст..8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Колегія суддів, враховуючи, що відповідач є ліцензіатором НКРЕ, надає послуги за тарифами затвердженими НКРЕ, послуги з електричної та теплової енергії у вигляді пару та гарячої води надає як підприємствам міста , в тому числі бюджетним, так і населенню, заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 08.04.2013р. складає 63 147 575,07 грн., за 2012р. підприємство має збитки у сумі 2 890 000 грн., приходить до висновку, що відповідач має тяжкий фінансовий стан і стягнення судового збору у повному обсязі ще більше погіршить майновий стан відповідача.
Тому колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір судового збору до 20 000 грн.
За таких обставин апеляційні скарги Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області та Прокурора м. Дніпропетровська підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню. З відповідача слід стягнути до Державного бюджету 20 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційні скарги Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області та Прокурора м. Дніпропетровська задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04. 2013 року у справі №16/5005/1372/2012 скасувати.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Теплогенерація» (53201, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, пр..Трубників, 56, ЄДРПОУ 32083093) в дохід Державного бюджету України 20 000 грн. судового збору.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Повний текст постанови складено 05.07.2013р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Л.О.Чимбар
__________________ А.Є.Прокопенко