02.07.13 р. Справа № 914/2370/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Хрунь І.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Турківської комунальної центральної районної лікарні, с. Завадівка
про: стягнення 20 903,03 грн. боргу
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - представник (Довіреність № 192 від 13.02.2013 р.).
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідача - Турківської комунальної центральної районної лікарні, с. Завадівка про стягнення 20 903,03 грн. боргу.
Ухвалою суду від 17.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.07.2013 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.
Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду господарського спору.
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
06.02.2013 р. між сторонами у справі укладено Договір № 05/02-1, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу товар - аналізатор гіпербілірубінемії, а відповідач у свою чергу зобов'язався здійснити оплату отриманого товару.
У п. 5.3. Договору сторони погодили, що загальна сума Договору складає 19 960,00 грн.
Вищевказана сума договору як вартість товару визначена також підписаною сторонами Специфікацією (Додаток № 1 до Договору № 05/02-1 від 06.02.2013 р.)-
Як вбачається із матеріалів справи на виконання договірних зобов'язань позивач 06.02.2013 р. передав, а відповідач прийняв визначений Договором товар - аналізатор гіпербілірубінемії вартістю 19 960,00 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується відтиском печатки та підписом повноважного представника Турківської комунальної центральної районної лікарні у графі «Отримав» на Накладній № Н-009 від 06.02.2013 р.
П. 4.2. Договору передбачено, що товар вважається переданим позивачем і прийнятим відповідачем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними.
За умовами п. 5.2. Договору оплатити отриманий товар відповідач зобов'язався протягом 30 днів після передачі товару, згідно підписаними сторонами накладними.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити повну вартість отриманого товару не пізніше 11.03.2013 р.
Проте, як стверджує позивач Турківська комунальна центральна районна лікарня оплати за поставлений товар не здійснила.
14.05.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату коштів в розмірі 23 309,00 грн. Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.
За порушення строків оплати товару, позивач на підставі п. 8.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки, що за розрахунком позивача за період з 12.03.2013 р. по 13.06.2013 р. становить 768,86 грн.
Окрім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 19,96 грн. інфляційних втрат та 154,21 грн. 3 % річних.
Загальна сума позовних вимог складає 20 903,03 грн.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 05/02-1 від 06.02.2013 р., на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар - аналізатор гіпербілірубінемії, вартістю 19 960,00 грн.
Згідно визначення ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положення ст. 692 ЦК України визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Строк виконання зобов'язання щодо оплати товару сторонами визначено у п. 5.2. Договору, відповідно до якого оплатити отриманий товар відповідач зобов'язався протягом 30 днів після передачі товару, згідно підписаними сторонами накладними.
Однак, як встановлено судом, у визначений п. 5.2. Договору строк відповідач отриманого від позивача товару не оплатив.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.
У п 8.2. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань по оплаті товару, відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення вищенаведених правових норм та умов Договору № 05/02-1 від 06.02.2013 р., суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати товару суду не надав.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Як судові витрати до стягнення з відповідача окрім судового збору підлягають також витрати позивача на оплату послуг адвоката в розмірі 2 090,00 грн., доказом надання та оплати яких є Договір № 06-06/13 від 13.06.2013 р.; Акт про надання послуг за Договором № 06-06/13 від 02.07.2013 р.; Виписка із банківського рахунку від 27.06.2013 р.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 217 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні (82540, Львівська область, Турківський р-н, с. Завадівка, код А 997030 Військове містечко, 8А. Ідентифікаційний код 01997030) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) 19 960,00 грн. боргу, 768,86 грн. пені, 19,96 грн. інфляційних втрат, 154,21 грн. 3 % річних, всього - 20 903,03 грн.; 1 720,50 грн. судового збору; 2 090,00 грн. витрати позивача на оплату послуг адвоката.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.07.2013 р.
Суддя Ділай У.І.