№ К-11683/07
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
04.03.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Бившевої Л. І.,
Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. у справі № 5/2905-18/151А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес”
до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області,
за участю Прокуратури Львівської області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - Гавдик З. В.,
відповідача - Бєлкіна Н. В., Жарко О. Г., Яремчук О. В.,
Прокуратури Львівської області - не з'явились,
Генеральної прокуратури України - Чубенко В. В.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Видавнича група “Експрес”подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 16.10.2006р. № 0001131550/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 202 394 грн., в т. ч. 1 093 085 грн. основного платежу та 109 309 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Львівської області від 16.02.2007р. у справі № 5/2905-18/151А впозові відмовлено.
В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що лише законами України можуть встановлюватись пільги в оподаткуванні; Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” скасовані пільги щодо оподаткування суб'єктів спеціальної економічної зони “Яворів”; податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р.постанову від 16.02.2006р. по даній справі скасовано, позов задоволено.
При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття такого рішення вказано те, що позивач у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” не був позбавлений права користуватися пільгами щодо сплати податку на прибуток, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову господарського суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову від 24.04.2007р. без змін як таку, що прийнята шляхом всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх матеріалів справи, при належному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та Генеральної прокуратури України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 16.10.2006р. № 33-029/48/22393603 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питання правомірності заявлених пільг по податку на прибуток за перше півріччя 2006р. в якому зазначено про те, що починаючи з першого кварталу 2005р. суб'єкти спеціальної економічної зони “Яворів” повинні сплачувати податок на прибуток на загальних підставах у зв'язку із скасуванням пільг і, отже, сума податку на прибуток позивача за період, що перевіряється, повинна складати 1 093 085 грн. 50 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування; ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 Кодексу доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати певних видів податків.
Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися та скасовуватися податкові пільги та інше.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” (набрав чинності 31.03.2005р.) виключені положення ст. ст. 2, 9 Закону України “Про спеціальну економічну зону “Яворів”, які стосувались особливостей оподаткування та податкових пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють таку діяльність на території спеціальної економічної зони “Яворів”.
Таким чином, з моменту набрання чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” позивач повинен сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, передбачених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
За вказаних обставин, зважаючи на порушення норм матеріального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі як така, що прийнята відповідно до закону і скасована помилково.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області задовольнити.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р. та залишити в силі постанову Господарського суду Львівської області від 16.02.2007р. у справі № 5/2905-18/151А.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Бившева Л. І.
(підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Федоров М. О.
Ухвала складена у повному обсязі 04.03.2008р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.