№ К-38773/06
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
13.05.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Маринчак Н. Є.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Калина-Харків”
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі № АС-27/508-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Калина-Харків”
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання протиправними та скасування рішень,
за участю представників:
позивача - Мацкевич О. Г.,
відповідача - не з'явились,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Калина-Харків”, з урахуванням послідуючого клопотання,подано позов про визнання скарги від 09.06.2006р. № 80 про перегляд рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.05.2006р. № 0000992330/0 повністю задоволеною, а також про визнання протиправними та скасування рішень вказаної інспекції від 25.05.2006р. та 20.07.2006р. за №№, відповідно, 0000992330/0 та 0000992330/1 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 125 036 грн. 40 коп.
Постановою Господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. у справі № АС-27/508-06 позов задоволено.
В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів знаходження грошових коштів в сумі 24 939 грн. 28 коп. саме у місці проведення розрахунків; застосування реєстратора розрахункових операцій, не поставленого на облік у ДПІ за місцезнаходженням торгівельного об'єкту, ще не свідчить про те, що реєстратор не був належним чином зареєстрований: свідоцтво про реєстрацію РРО видається ДПІ, де суб'єкт господарювання знаходиться на обліку як платник податків.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. постанову від 14.08.2006р. по даній справі скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття такого рішення вказано те, що висновки акту перевірки про факт невідповідності суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків підтверджені поясненнями начальника та старшого оператора АЗС; реєстратор розрахункових операцій використовувався позивачем з 31.03.2006р., а зареєстрований у встановленому порядку лише 18.04.2006р.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 19, 129 Конституції України, п. п. 1, 13 ст. 3, ст. ст. 15, 16, п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п. 2 ст. 11, ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п. 4.5. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), ч. 2 ст. 71 КАС України, задоволення скарги відповідно до п. п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.
Спір по даній справі виник у зв'язку із встановленням використання РРО до реєстрації у встановленому порядку та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в поточному звіті РРО, в ході проведеної відповідачем перевірки позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, відповідно, про не порушення позивачем вимог законодавства в ході проведеної перевірки та використання РРО до реєстрації у встановленому порядку, підтвердження факту невідповідності суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків.
Однак такі висновки зроблені без повного дослідження всіх фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно п. 4.5. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій “службове внесення” та “службова видача”, якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
По даній справі суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили наявність чи відсутність наказу на проведення перевірки; докази, якими підтверджується використання позивачем РРО до його реєстрації; повноваження працівників АЗС щодо вчинення дій від імені позивача; касові документи позивача для встановлення часу надходження та розміру готівкових коштів на місці проведення розрахунків при перевірці; наявність чи відсутність фактів збереження, видачі готівкових коштів за реалізовані в попередні звітні періоди товари у межах торгової площі чи на місці проведення розрахунків з використанням чи без використання операцій “службове внесення” та “службова видача”; дані касової книги до перевірки та інкасацій до та після проведення перевірки; розгляд скарги позивача на рішення відповідача.
Без встановлення даних обставин та доказів на їх підтвердження прийняття законного та обґрунтованого рішення неможливе.
За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій повністю та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Калина-Харків” задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі № АС-27/508-06.
3. Справу № АС-27/508-06 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Маринчак Н. Є.
(підпис) Федоров М. О.
Ухвала складена у повному обсязі 19.05.2008р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.