К-34387/06
17 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі Євтушевському В.М.,
за участю:
представника позивача - Букій В.О.,
представників відповідача - Градобика А.Г., Ізотової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»
на постановугосподарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року
та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року
у справі№ 3/106а
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»
до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції
провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
У березні 2006 року ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» звернулось до суду з позовом до Ніжинської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000412301/0 від 02 березня 2006 року.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року в позові відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року постанову господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ВАТ «Ніжинський жиркомбінат», посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000412301/0 від 02 березня 2006 року.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу Ніжинська ОДПІ, посилаючись на те, що оскаржувані рішення є законними та є обґрунтованими, просить залишити постанову господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року без змін, а касаційну скаргу ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Ніжинська ОДПІ провела документальну перевірку ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» з питань правильності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість по податковій декларації за грудень 2005 року, за результатами якої було складено акт № 198/01-221/23-00373942 від 27 лютого 2006 року.
Перевіркою було встановлено, що в порушення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» завищило заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за грудень 2005 року на 173 842, 54 грн.
02 березня 2006 року Ніжинська ОДПІ на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000412301/0, яким ВАТ «Ніжинський жиркомбінат» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 12 місяців 2005 року на 173 842, 54 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що із загальної суми від'ємного значення в розмірі 304 326, 00 грн. бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість в розмірі 130 483, 46 грн., оскільки саме ця сума була сплачена позивачем постачальникам в попередньому звітному періоді, а залишок від'ємного значення в сумі 173 842, 54 грн. відноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.
Однак такий висновок судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасним з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що із загальної суми від'ємного значення в розмірі 304 326, 00 грн. бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість в розмірі 130 483, 46 грн., оскільки саме ця сума була сплачена позивачем постачальникам в попередньому звітному періоді (листопад 2005 року).
В той же час, суди попередніх інстанцій не дали належну правову оцінку тому факту, що позивачем до бюджетного відшкодування за грудень 2005 року було також заявлено суму в розмірі 173 842, 54 грн. і в порушення ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не перевірили чи була ця сума податку на додану вартість фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у податкових періодах, що передували листопаду 2005 року. У випадку підтвердження фактичної сплати цієї суми постачальникам товарів (послуг) у податкових періодах, що передували листопаду 2005 року, та встановлення того факту, що ця саму не була заявлена платником податку до відшкодування у попередніх податкових періодах, висновок акту перевірки про порушення позивачем підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та про завищення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за грудень 2005 року на 173 842, 54 грн. мав би визнаватись судом безпідставним.
Колегія суддів звертає увагу на те, що положення підпункту «а» підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах. Це положення повністю відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано в п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким це сума, що підлягає повергненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами норм матеріального та процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» задовольнити частково.
Постанову господарського суду Чернігівської області від 22 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: _______________________ Л.І. Бившева
Судді: _______________________ М.І. Костенко
_______________________ Н.Є. Маринчак
_______________________ Є.А. Усенко
_______________________ Т.М. Шипуліна